Рішення № 49793448, 02.09.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2015 р. Справа № 926/1266/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до 1) Виконавчого комітету Чернівецької міської ради

2) Департаменту економіки Чернівецької міської ради

3)Київського національного торговельно-економічного університету

про визнання недійсним п. 3.3. рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №264/10 від 26.05.2015 р. та договору оренди нерухомого майна

Суддя М.О. Гурин

Представники:

від позивача ОСОБА_2, представник за довіреністю від 21.07.2015р.;

від відповідача 1 ОСОБА_3, представник за довіреністю від 02.06.2014 р.;

від відповідача 2 ОСОБА_4, представник за довіреністю від 01.12.2014р.;

від відповідача 3 ОСОБА_5, представник за довіреністю від 20.08.2015р.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовом до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту економіки Чернівецької міської ради та Київського національного торговельно-економічного університету про визнання недійсним п. 3.3. рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №264/10 від 26.05.2015 р. та договору оренди нерухомого майна.

Позов мотивується тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №264/10 від 26.05.2015р. між департаментом економіки Чернівецької міської ради та Київським національним торговельно-економічним університетом було укладено договір оренди нерухомого майна №130 від 12.06.2015р., яке знаходиться за адресою м. Чернівці вул. Головна,66. Проте, на думку позивача, зазначене рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №264/10 від 26.05.2015 р. прийняте та договір оренди нерухомого майна укладений з порушенням умов чинного законодавства.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 28.07.2015р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 10.08.2015 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє у судовому засіданні 27.08.2015 р. оголошено перерву до 02.09.2015 р.

На призначений день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення позову, з підстав зазначених у відзивах на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

28.04.2015р. на розгляд виконавчого комітету Чернівецької міської ради вносився проект рішення про передачу в оренду нежитлової будівлі по вул. Головній, 66 в м. Чернівці під навчальний заклад Київському національному торговельно-економічному університету.

У звязку з чим, 27.04.2015р. позивач звернувся до Чернівецького міського голови з проханням зняти з розгляду зазначене вище питання та здійснити заходи щодо передачі цього приміщення на конкурсі або аукціоні для забезпечення конкурентного отримання цих приміщень та як наслідок збільшення надходжень до міського бюджету.

На подане позивачем звернення, 30.04.2015р. департаментом економіки надано відповідь за №Б-148/0-02/01, якою позивача поінформовано про розміщення 26.03.2015р. оголошення щодо оренди цього приміщення в газеті Чернівці та на сайті Чернівецької міської ради, про надходження лише однієї заяви щодо наміру орендувати це приміщення під навчальний заклад та про те, що внесена позивачем пропозиція буде донесена до відома членів виконавчого комітету міської ради при розгляді питання передачі в оренду вказаних вище приміщень на засіданні виконкому, яке заплановано на 26.05.2015р.

Намагаючись довести факт наявності попиту на це приміщення та можливості використання його для комерційної діяльності, 14.05.2015р. позивач повторно звертається до Чернівецького міського голови з аналогічним проханням.

Відповіді на повторне звернення позивачем отримано не було.

26.05.2015р. виконавчим комітетом Чернівецької міської ради приймається рішення за №264/10, пунктом 3.3 якого Київському національному торговельно-економічному університету погоджується передача в оренду на загальних умовах терміном на два роки й одинадцять місяців окремої будівлі (літ.«Б»), приміщення підвалу, першого поверху та мансарди загальною площею 545,4 кв.м на вул. Головній, 66 в м. Чернівці під навчальний заклад Чернівецького вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету, у звязку з поданням заяви про намір взяти в оренду одним заявником.

За інформацією, наданою департаментом економіки Чернівецької міської ради в листі від 17.07.2015р. №Б-12/02/01-інф на виконання вказаного вище рішення, 12.06.2015р. між департаментом економіки Чернівецької міської ради та Київським національним торговельно-економічним університетом укладено договір оренди нерухомого майна за №130.

Законом України Про оренду державного та комунального майна орендодавцями нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності є органи, уповноважені органом місцевого самоврядування управляти майном (стаття 5 Закону).

Правовий режим оренди комунального майна на території м. Чернівці визначений рішенням 18 сесії Чернівецької міської ради VІ скликання, прийнятим 29.12.2011р. за №364, яким затверджено Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці (надалі-Положення №364).

Пунктом 1.4 Положення №364 орендодавцем від імені територіальної громади м. Чернівці щодо оренди майна (рухомого та нерухомого), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці визначено департамент економіки міської ради.

Відповідно до пункту 2.1 Положення №364 надання майна в оренду може здійснюватися за ініціативою фізичних та юридичних осіб, орендодавця, міської ради або її виконавчого комітету, інших виконавчих органів міської ради, балансоутримувачів майна.

Згідно з пунктом 2.5 Положення №364 в разі надходження до орендодавця заяви про оренду майна він протягом 15 робочих днів після дати її реєстрації розміщує в засобах масової інформації та на офіційному веб-порталі міської ради оголошення про намір передати майно в оренду, або відмовляє в укладанні договору оренди і про це повідомляє заявника.

Пунктом 2.6 Положення №364 визначено, що протягом десяти робочих днів після розміщення оголошення про намір передати майно в оренду орендодавець приймає заяви про оренду майна.

Отже, Положенням №364 передбачено дві заяви для отримання майна в оренду, перша про ініціативу щодо отримання в оренду майна (пункт 2.5), а друга про згоду на отримання в оренду майна (пункт 2.6).

При цьому пунктом 2.12 Положення №364 визначено правові підстави згідно яких орендодавець має право відмовити заявнику по питанню про передачу майна в оренду, а саме, у разі, якщо:

2.12.1. Прийнято рішення про приватизацію або відчуження обєкта оренди.

2.12.2. Об'єкт включено до переліку обєктів, що потребують залучення інвестицій згідно з рішенням міської ради.

2.12.3. Обєкт заплановано для передачі в оренду з метою використання під комерційну діяльність для збільшення надходжень до міського бюджету.

2.12.4. Обєкт належить на правах оренди або іншому майновому праві іншим особам.

2.12.5. У разі наявності заяв на оренду майна з боку осіб, яким майно надається відповідно до законодавства та цього Положення без розміщення в засобах масової інформації оголошення про наміри передати майно в оренду та без проведення конкурсу.

2.12.6. Балансоутримувач та/або відповідний виконавчий орган, до сфери управління якого входить балансоутримувач, не надали пропозиції про передачу майна в оренду.

2.12.7. Обєкт оренди зарезервований для оперативного розміщення органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, інших бюджетних установ, комунальних підприємств тощо.

2.12.8. Запропоновані умови подальшої експлуатації обєкта оренди не відповідають напрямкам розвитку відповідної інфраструктури на цій території міста.

2.12.9. Комісія не дає згоди на передачу майна в оренду.

2.12.10. Виконавчий комітет міської ради не погоджує питання передачі майна в оренду.

2.12.11. Порушені вимоги цього Положення.

2.12.12. Комісія прийняла рішення зарезервувати обєкт.

2.12.13. З інших підстав, визначених законодавством та цим Положенням.

Суд не бере до уваги твердження відповідача 1 про те, що пункт 2.12 Положення №364 стосується виключно вже розгляду другої заяви, оскільки поняття вислову «питання про передачу майна в оренду» є більш ширшим ніж вважає представник і зазначений пункт застосовується як при розгляді першої заяви так і при розгляді другої заяви щодо передачі майна в оренду.

Також суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідно до абзацу 15 статті 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні право комунальної власності це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

За приписами статті 10 вказаного Закону міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Статтею 11 цього ж Закону визначено, що виконавчими органами міської ради є її виконавчий комітет, відділи, управління та інші створювані радою виконавчі органи.

Організаційно-правова, матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування визначена статтею 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, згідно з нормою якої органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальної громади міста, а також об'єкти спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

В силу приписів частин пятої та сьомої статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Отже, законодавець чітко визначив коло повноважень міської ради та її виконавчих органів щодо здійснення правомочностей в частині володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, однак при цьому встановив застереження за яких умов здійснення таких правомочностей повинно відбуватися, зокрема вчинення майнових операцій, які не повинні послаблювати економічних основ місцевого самоврядування, тобто не повинні призводити до економічних та фінансових втрат.

Пунктом 2.7 Положення №364 визначено, що протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на обєкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником на підставі рішень комісії та виконавчого комітету міської ради.

Як зазначалося вище, ще в квітні місяці відповідачу 2 було відомо про те, що попит на запропоновані ним в оренду приміщення на вул. Головній, 66 однозначно є.

При цьому, про економічну доцільність здачі цього приміщення в оренду під комерцію очевидно відомо як відповідачу 2, так і відповідачу 1, оскільки розмір орендної плати напряму залежить від профілю використання нерухомого майна.

Так, Положенням про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці, яке затверджено рішенням Чернівецької міської ради від 27.12.2012р. за №700 (надалі Положення №700) визначено, що розмір орендної плати визначається на підставі незалежної оцінки та профілю використання нерухомого майна (пункт 6.1).

Згідно з пунктом 6.3 Положення №700 розмір місячної орендної плати за оренду нежилих (нежитлових) приміщень визначається за формулою:

Опл = Еп х Сор. х Пп х К 12 х 100 Опл. розмір місячної орендної плати, грн.;

Еп. вартість одного квадратного метра орендованого приміщення, визначеного шляхом проведення незалежної оцінки і уточненої на індекс інфляції до дати укладання договору оренди, грн.;

Сор орендна ставка в %, визначена згідно з профілем використання (додаток 2);

Пп площа орендованого приміщення, кв.м;

К - коефіцієнт, що враховує податок на додану вартість.

Згідно з пунктами 2.13 2.1.5. Положення №700 ставка орендної плати ставка в гривнях за один квадратний метр в місяць площі нерухомого майна, визначена згідно з цим Положенням.

Орендна плата - сума платежу, яку орендар вносить орендодавцеві за оренду майна.

Мінімальна вартість місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна - вартість, визначена відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради згідно з Методикою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України, з врахуванням функціонального використання обєкта нерухомого майна.

Конкурсна надбавка - сума в гривнях за один квадратний метр площі нерухомого майна, на яку збільшена орендарем початкова (стартова) ставка орендної плати за результатами конкурсу.

Таким чином, вартість одного квадратного метра площі нерухомого майна напряму залежить від результатів конкурсу та відповідно конкурсної надбавки запропонованої переможцем конкурсу за його результатами, а також профілю використання майна.

Відповідно вартість одного квадратного метра площі множиться на оренду ставку в %, визначену згідно з профілем використання.

Орендні ставки за профілем використання (цільовим призначенням) комунального майна визначені в додатку №2 до Положення №700.

Аналізуючи визначені орендні ставки суд дійшов до висновку, що ставки за використання майна під комерційну діяльність сягають до 100%.

В той час як ставка орендної плати під розміщення державних навчальних закладів, що частково фінансуються з державного бюджету становить 5% (пункт 20 додатку №2 до Положення №700).

Проте, розрахунок місячної орендної плати за оренду приміщень на вул. Головній, 66 під навчальний заклад, здійснюється на підставі мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна, скорегованої на індекс інфляції до дати укладання договору оренди з урахуванням коефіцієнтів для бюджетних організацій, які фінансуються винятково з місцевого чи державного бюджету та становить 0,5%. При цьому незалежна оцінка нерухомого майна не проводиться (пункти 6.7 6.7.1 Положення №700).

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 09.12.2014р. за №656/21 затверджена мінімальна вартість місячної орендної плати одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна без врахування податку на додану вартість для приміщень, що використовуються під некомерційну діяльність, яка становить 5,36 грн.

Згідно з договором оренди №130 від 12.06.2015р. орендна плата за оренду приміщення на вул. Головній, 66 площею 545,4 кв.м становить 2460,84 грн. на місяць.

Суд погоджується з тим, що орендна плата за спірне приміщення з використанням для комерційної діяльності була б більшою, оскільки ставка в такому разі також значно більша за ставку для приміщень, що використовуються під навчальний заклад (0,5%).

Таким чином, наведеним вище доводиться, що рішення, прийняте виконавчим комітетом міської ради 26.05.2015р. за №264/10 (пункт 3.3) та відповідно договір оренди нерухомого майна за №130 від 12.06.2015р. є неефективною майновою операцією, внаслідок якої громада міста недоотримає кошти, а відповідно економічні основи місцевого самоврядування є послабленими, що є протиправним в силу приписів ч.7 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що за твердженнями відповідача 1 та 2 при доповіді цього питання на засіданні виконкому 26.05.2015р. відбулося обговорення поданої пропозиції позивачем. Однак, зазначене свідчить лише про те, що відповідач 1 з абсолютним усвідомленням та знанням того, що попит на спірне приміщення очевидний і є можливість та всі законні на те підстави не прийнявши рішення про передачу будівлі Київському національному торговельно-економічному університету, оголосити щодо неї намір про оренду як приміщення для комерційної діяльності та тим самим виконати функцію ефективного управління комунальним майном та сумлінного виконання визначених законом повноважень.

З приводу тверджень відповідача 3 про те, що відповідач 1 та 2 взагалі неповинні були розглядати заяви подані ОСОБА_1 27.04.2015р. та 14.05.2015р. оскільки останні поданні нею як фізичною особою, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №364 фізична особа, яка бажає укласти договір оренди майна з метою використання його для підприємницької діяльності, до укладення договору, зобовязана зареєструватись як субєкт підприємницької діяльності.

Тобто, статус субєкта підприємницької діяльності у заявника має бути виключно на стадії підписання договору, а не на стадії подачі заяви.

Разом з цим, суд бере до уваги твердження відповідача 3 про те, що до заяв позивача (27.04.15р. та 14.05.15р.) не було додано проект договору оренди приміщень, як того вимагає частина 1 статті 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна.

При цьому, як встановлено в ході судових засідань та підтверджено письмовим доказами, такий проект договору також не додавався і Київським національним торговельно-економічним університетом при подачі першої заяви від 27.02.2015р. №495/71, що в свою чергу є беззаперечним доказом того, що будівля (літ.«Б»), приміщення підвалу, першого поверху та мансарди загальною площею 545,4 кв.м на вул. Головній, 66 в м. Чернівці передана в оренду з порушенням норм чинного законодавства.

Суд також звертає увагу на те, що ініціатива отримати в оренду спірну будівлю виходила від Київського національного торговельно-економічного університету як юридичної особи (заява від 27.02.2015р. №495/71), при цьому заяву про згоду отримати в оренду, саме яку розглядала комісія з виділення в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці, подало Чернівецьке вище комерційне училище Київського національного торговельно-економічного університету (заява від 30.03.15р. №331), яке не є юридичною особою.

Разом з цим, договір оренди за №130 від 12.06.2015р. укладений з Київським національним торговельно-економічним університетом, який не подавав другої зави про згоду отримати в оренду.

Згідно довіреності від 13.10.2014 р. №42/28, наданої представником відповідача 3, Київський національний торговельно-економічний університет уповноважив директора Чернівецького вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету ОСОБА_6 в тому числі й за погодженням з університетом та в порядку, визначеному чинним законодавством, придбавати та відчужувати рухоме майно, в тому числі й безкоштовно, передавати та отримувати майно, земельні ділянки у тимчасове та постійне користування, в тому числі безоплатне.

Судом встановлено із зави від 30.03.15р. №331 Чернівецького вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету, що директора жодним чином не уповноважував Київський національний торговельно-економічний університет на подання заяви про згоду отримати (друга заява відповідно до пункту 2.6 Положення №364) в його інтересах, що є беззаперечним доказом того, що як рішення прийняте виконавчим комітетом міської ради 26.05.2015р. за №264/10 (пункт 3.3) так відповідно й договір оренди за №130 від 12.06.2015р. прийнято в порушення пункту 2.6 Положення №364, а саме без зави саме Київського національного торговельно-економічного університету про оренду майна.

З приводу тверджень відповідачів, що позивачем жодним чином не доведено чим саме порушуються його права, як спірне рішення так і договір оренди, то суд наголошує на тому, що ст. 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Вказана стаття Конституції не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тільки встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність (абз. 9 п.2 мотивувальної частини від 25.11.1997 р. у справі №6-зп за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадянки ОСОБА_7 щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи).

Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено, або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод (п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України у справі №9-зп за зверненням громадян ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України від 25.12.1997 р.).

За приписами пункту 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Зазначене також відображене в абзаці 5 пункті 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. №9 (відповідно до статей 215 та 216 ЦК (435-15) вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.).

Як зазначалося вище позивачем у відповідності до пункту 2.5 Положення №364 було подано заяви (від 27.04.20015р. та 14.05.2015р.) про ініціювання отримати в оренду спірні приміщення на комерційній основі, а відповідачем 1 та 2 було проігноровано їх та не виконано умови частини 4 статті 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна та пункту 2.5 Положення №364.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Слід зазначити, що твердження представника відповідача 1 про те, що по заявам позивача від 27.04.20015р. та 14.05.2015р. виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 26.05.2015р. було прийнято рішення не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до частини 6 статті 59 закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

При цьому на підтвердження своїх тверджень представник відповідача 1 не надав жодного рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради з якого б вбачалось про розгляд заяв позивача від 27.04.20015р. та 14.05.2015р.

З приводу недійсності договору оренди нерухомого майна за №130, укладеного 12.06.2015р. між департаментом економіки Чернівецької міської ради та Київським національним торговельно-економічним університетом щодо оренди окремої будівлі (літ. «Б») площею 545,4 кв.м, що на вул. Головній, 66 в м. Чернівці, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За нормами частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 648 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (пункт 1 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000).

Судом встановлено, що договір оренди нерухомого майна за №130 від 12.06.2015р. укладений на підставі пункт 3.3. рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.05.2015р. №264/10 Про оренду, позичку приміщень та внесення змін до рішень виконавчого комітету міської ради з цих питань та Положення №364 та Положення №700, а тому він повинен повністю відповідати зазначеним актам органу місцевого самоврядування.

Аналіз наведених вище норм законодавства з достовірністю дає можливість встановити суду те, що право комунальної власності реалізується через органи місцевого самоврядування в порядку, визначеному законом. Проте, будь-які майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, в тому числі і щодо передачі комунального майна в оренду, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню (ч.7 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Отже, і прийняте виконавчим комітетом міської ради спірне рішення і договір оренди укладений за наслідками прийняття такого рішення прямо суперечать наведеним вище актам цивільного законодавства.

Виходячи із змісту ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням вищевикладених норм та фактичних обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача 1 та 2, з вини яких спір доведений до розгляду у судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним пункт 3.3. рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.05.2015р. №264/10 Про оренду, позичку приміщень та внесення змін до рішень виконавчого комітету міської ради з цих питань.

3. Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна за №130, укладений 12.06.2015р. між департаментом економіки Чернівецької міської ради та Київським національним торговельно-економічним університетом щодо оренди окремої будівлі (літ. «Б») площею 545,4 кв.м, що на вул. Головній, 66 в м. Чернівці.

4. Стягнути з Виконавчого комітету Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, площа Центральна,1, код ЄДРПОУ 04062216) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (58002, м. Чернівці, вул. Челюскінців, 16/9, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) 1827,00 грн. судового збору.

5. Стягнути з Департаменту економіки Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 3, код ЄДРПОУ 25082698) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (58002, м. Чернівці, вул. Челюскінців, 16/9, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) 1827,00 грн. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.09.2015 р.

Суддя М.О. Гурин