Рішення № 49792915, 06.04.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2010 р. Справа № 10/1

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Штраус Україна, м. Київ

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці

про стягнення боргу і зобовязання повернути майно на загальну суму 298090,78 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, дов. від 25.01.2010 р.

Відповідач ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про зобовязання повернути 7 одиниць обладнання для приготування кави вартістю 152000 грн. та стягнення заборгованості в сумі 146090,78 грн., у тому числі 123283,99 грн. боргу за договором оренди обладнання з урахуванням інфляції, 12218,22 грн. процентів річних та 10558,57 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного договору оренди обладнання для приготування гарячих напоїв позивач передав відповідачеві в орендне користування 42 одиниці такого обладнання, за користування якими останній зобовязався сплачувати орендну плату у визначених Договором розмірах і строки, однак з березня 2009 року припинив проводити платежі, у звязку з чим позивач відповідно до положень п. 11.4 укладеного між сторонами договору в односторонньому порядку припинив цей договір, про що належним чином повідомив відповідача. У звязку з припиненням договору, зазначає позивач у позові, відповідач зобовязаний повернути все передане йому обладнання позивачеві, однак станом на день звернення з позовом до суду не повернув 7 одиниць обладнання та має заборгованість з орендної плати в сумі 115651,02 грн., на яку йому нараховано інфляційні в сумі 7632,97 грн., 12218,22 грн. 20% річних згідно з умовами п. 7.2 договору та 10558,57 грн. пені.

Відповідач надав відзив, у якому позов не визнав з тих підстав, що пять із семи автоматів, про які йдеться в позові, він повернув позивачеві та продовжував сплачувати останньому платежі за оренду кавових автоматів, тому сума заборгованості є сумнівною.

Ухвалою від 10.03.2010 р. за погодженою заявою сторін строк вирішення спору продовжено поза межами двох місяців, розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 06.04.2010 р., сторони зобовязано провести звірку взаємних розрахунків по платежах за договором оренди обладнання для приготування гарячих напоїв № 28-VEN від 06.03.2008 р. та акт звірки повернення обладнання для приготування гарячих напоїв, позивача також зобовязано надати додаткові письмові пояснення щодо ціни позову.

У судовому засіданні 06.04.2010 р. представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, у якій з урахуванням виявлених неточностей і помилок при підготовці позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 110859,43 грн., інфляційні в сумі 7316,72 грн., 12108,12 процентів річних та 10446,52 грн. пені, а всього стягнути 140730,79 грн. та зобовязати відповідача повернути два торгових автомати для приготування гарячих напоїв Bianchi BVM 952 вартістю 23000 грн. та Bianchi BVM 951 вартістю 20000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні 06.04.2010 р. зменшені позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснив, що два автомати, які позивач просить зобовязати його повернути, у нього вкрали, тому в натурі це майно повернуто бути не може.

У звязку з цим представником позивача в судовому засіданні 06.04.2010 р. подано письмову заяву про зміну предмета позову, в якій він просить стягнути з відповідача вартість двох відсутніх автоматів у розмірі 43000 грн.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог і заяву про зміну предмету позову та розглянув справу з урахуванням зазначених заяв.

Заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

06 березня 2008 р. між ТОВ Штраус Україна і приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 28-VEN оренди обладнання для приготування гарячих напоїв, відповідно до якого та з урахуванням укладених у подальшому Додаткових угод і Змін до договору оренди обладнання позивач (за текстом договору Орендодавець) протягом березня-серпня 2008 року передав відповідачеві (за текстом договору Орендар) в строкове платне користування обладнання для приготування гарячих напоїв, а саме торгові автомати для приготування гарячих напоїв марки Bianchi BVM 952 у кількості 19 шт. вартістю 23000 грн. кожний та Bianchi BVM 951 у кількості 23 шт. вартістю 20000 грн. кожний, що підтверджується актами прийому-передачі обладнання та визнається відповідачем (а.с. 17-22, 23-40, 42-43, 45-46,48-49, 52-53,55-56).

Згідно з п. 5.2 Договору оренди обладнання № 28-VEN розмір орендної плати за місяць користування обладнанням визначено, виходячи з розміру орендної плати за користування одиницею обладнання, а саме для торгового автомата Bianchi BVM 951 в розмірі 477,00 грн., для торгового автомата Bianchi BVM 952 в розмірі 572,40 грн., помноженої на загальну кількість переданих в оренду одиниць обладнання. Відповідно до п. 5.4 договору орендар зобовязаний щомісячно сплачувати орендну плату на поточний рахунок орендодавця до пятого числа місяця, слідуючого за місяцем, протягом якого буде здійснюватися оренда обладнання.

Пунктом 7.2 договору оренди сторони передбачили, що у випадку порушення строків виконання грошових зобовязань, передбачених цим договором, орендар виплачує орендодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від розміру простроченого грошового зобовязання за кожен день прострочення, а також 20 процентів річних від простроченої суми.

Термін дії договору визначений до 31.12.2008 р. (п. 11.1), з урахуванням пункту 11.2 договору він є продовженим до 31.12.2009 р.

Судовим розглядом справи встановлено і визнається відповідачем, що починаючи з березня 2009 року він допускав несвоєчасну сплату орендної плати і його борг за період з лютого по листопад 2009 року складає 110859,43 грн. (а.с. 64-72,149).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

Стаття 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки в судовому засіданні належними і допустимими доказами доведено розмір заборгованості відповідача по орендній платі та періоди його утворення, позовні вимоги про стягнення основної суми боргу в розмірі 110859,43 грн., інфляційних у сумі 7316,72 грн. за період з березня по листопад 2009 року включно, 20% річних у сумі 12108,12 грн. за період з 06.03.2009 р. по 09.12.2009 р. та пені в сумі 10446,52 грн. за період з 06.03.2009 р. по 09.12.2009 р. підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню також вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості двох неповернутих торгових автоматів для приготування гарячих напоїв загальною вартістю 43000 грн.

Так, пунктом 11.4 Договору оренди обладнання № 28-VEN передбачено, що в разі, зокрема, якщо орендар прострочив сплату орендної плати понад 20 днів, орендодавець має право достроково в односторонньому порядку припинити цей договір, повідомивши про таке письмово орендаря. Згідно п. 11.6 договору орендодавець має право відмовитися від договору в разі, якщо орендар прострочив сплату орендної плати понад 20 днів. У таких випадках орендар зобовязаний передати обладнання орендодавцю в порядку та строки, передбачені ст. 3 цього договору (п. 11.7).

У звязку з тим, що відповідач не сплачував орендну плату за лютий, березень-жовтень 2009 р., позивач 12.11.2009 р. направив відповідачеві листа за вих. № 480, у якому повідомив про розірвання договору оренди обладнання № 28-VEN в односторонньому порядку і висунув вимогу повернути протягом трьох днів з моменту одержання цього листа отримане в оренду обладнання та погасити наявну заборгованість по орендній платі (а.с. 59-61).

До моменту вирішення справи по суті відповідач повернув позивачеві 40 одиниць обладнання за винятком двох: торгового автомату для приготування гарячих напоїв Bianchi BVM 952 вартістю 23000 грн. та торгового автомату для приготування гарячих напоїв Bianchi BVM 951 вартістю 20000 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами (а.с. 41, 44, 47, 50-51, 54, 57-58, 129-131,145-146).

Як пояснив відповідач, вказані автомати у нього викрали, тому в натурі їх повернення є неможливим.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник має право витребувати своє майно й у разі, якщо відпала правова підстава володіння таким майном іншою особою.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються, зокрема, також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобовязаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а в разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості двох автоматів для приготування гарячих напоїв в сумі 43000 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам належить покласти на відповідача, зайво сплачене державне мито в розмірі 1418,57 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету, про що позивачу належить видати відповідну довідку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України Про державне мито, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Чернівці, пров. С. Ковалевської, 29, р/р 26000301095400 у Чернівецькій обласній філії ВАТ Державний ощадний банк України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Штраус Україна (м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-Б, р/р 26004418021 в АКБ Морський транспортний банк у м. Києві, код ЄДРПОУ 31513464) 110859,43 грн. основного боргу, 7316,72 грн. інфляційних, 12108,12 грн. 20% річних, 10446,52 грн. пені, 43000 грн. вартості втрачених торгових автоматів для приготування гарячих напоїв, 1837,30 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

3.Видати товариству з обмеженою відповідальністю Штраус Україна довідку про повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого державного мита в сумі 1418,57 грн.

За згодою учасників провадження в судовому засіданні 06.04.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст.. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 08 квітня 2010 р.

Суддя Т.І.Ковальчук