Рішення № 49792830, 12.03.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2010 р. Справа № 10/7.

За позовом Чернівецького обласного комунального підприємства Буковинське агентство з розвитку інфраструктури та планування територій, м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю Захід-Євробуд, с. Ставчани Хотинського району Чернівецької області

про стягнення заборгованості в сумі 195628,82 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, дов. від 14.01.2010 р.

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за поставлену гравійно-піщану суміш у сумі 195628,82 грн., у тому числі 143256,00 грн. основного боргу, 48707,04 грн. пені, 2865,12 грн. інфляційних та 800,66 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі укладеного з відповідачем договору позивач поставив йому гравійно-піщану суміш на загальну суму 194204,59 грн., вартість якої відповідач оплатив частково в розмірі 50948,59 грн., решту боргу не сплачує, за прострочку сплати відповідачеві також нараховано інфляційні, 3% річних та пеня згідно умов договору, просить позивач також стягнути судові витрати по держмиту, інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу та витрати на правову допомогу в розміру 10000 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою від 18.01.2010 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 23.02.2010 р. за участю представників сторін.

У судове засідання 23.02.2010 р. представник відповідача не зявився, відзиву на позов не надійшло, у звязку з чим розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 12.03.2010 р.

У судове засідання 12.03.2010 р. представник відповідача не зявився, відзиву на позов не надійшло. Надіслані відповідачеві повторно ухвала про порушення провадження у справі від 18.01.2010 р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 23.02.2010 р. повернулися без вручення з відміткою підприємства звязку, що адресат за зазначеною адресою не проживає.

Оцінюючи наведені обставини на предмет наявності процесуальної можливості розглянути справу по суті в судовому засіданні 12.03.2010 р. суд виходить з того, що процесуальний обовязок повідомити відповідача про місце, дату і час судового засідання судом виконано, однак відповідач, не повідомивши про зміну свого місцезнаходження ані суд, ані позивача, сам позбавив себе можливості захищати свої інтереси в судовому процесі.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.2010 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що акти про обєми поставленої продукції і докази звернення до відповідача з письмовою вимогою про сплату боргу надати неможливо в звязку з їх відсутністю, однак відповідачем підписано акт звірки взаємних розрахунків і з підписанням цього акту відповідач повинен був у семиденний строк сплатити визнану ним заборгованість, за спливом цього строку позивачем і визначено період прострочення для нарахування інфляційних, процентів річних та пені.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

24.07.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 10 поставки продукції, згідно якого позивач (за текстом договору Постачальник) зобовязався передати відповідачеві (за текстом договору Покупець) гравійно-піщану суміш в кількості 10000 м3 загальною вартістю 258400 грн., а відповідач зобовязався оплатити поставлену продукцію в установленому договором порядку (а.с. 13-15).

У подальшому сторони уклали дві додаткові угоди № 1 від 10.09.2009 р. та № 2 від 11.09.2009 р., якими змінювали ціну одиниці продукції і її кількість, а також загальну вартість продукції, востаннє додатковою угодою № 2 загальну вартість продукції встановлено в розмірі 267680,00 грн. (а.с. 16, 17).

Відповідно до п. 3.3 договору поставки № 10 від 24.07.2009 р. оплата за поставлену продукцію повинна здійснюватися покупцем (відповідачем) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

- покупець подає постачальнику акт про обєми прийнятої продукції за кожні десять днів та після погодження зазначеного акту протягом трьох днів здійснює оплату;

- постачальник затверджує акт про обєми поставленої продукції та виставляє рахунок покупцю на відповідну суму.

З наданих позивачем копій видаткових накладних № 5-08/09 від 10.08.2009 р., № 10-09/09 від 07.09.2009 р., № 11-09/09 від 11.09.2009 р., № 13-09/09 від 18.09.2009 р., № 16-10/09 від 01.10.2009 р., № 17-10/09 від 05.10.2009 р., № 18-10/09 від 07.10.2009 р. видно, що позивач на виконання договору поставки № 10 від 24.07.2009 р. передав відповідачеві, а відповідач прийняв у власність гравійно-піщану суміш загальною вартістю 194204,59 грн. (а.с. 19-32).

Часткову оплату цієї продукції відповідач здійснив у розмірі 50948,59 грн. платіжними дорученнями від 12.10.2009 р. № 42 на суму 25009,25 грн. та № 43 на суму 25939,34 грн. (а.с. 33,34).

Решта боргу складає 143256,00 грн. і відповідачем не сплачена, що підтверджується також актом звіряння взаєморозрахунків від 31.10.2009 р. (а.с. 18).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідач не виконав зобовязання по повній оплаті поставленої йому відповідачем продукції.

Разом з тим, що стосується строку виконання зобовязання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.3 договору поставки № 10 від 24.07.2009 р. оплата продукції відповідачем мала здійснювати протягом трьох днів після погодження позивачем акту про обєми прийнятої продукції.

У справі встановлено, що такі акти сторонами не складалися та позивачем не погоджувалися. Відтак, відсутня дата відліку виконання зобовязання по оплаті продукції на умовах договору.

У такому випадку має застосовуватися положення ч. 3 ст. 530 ЦК України: якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте з письмовою вимогою оплатити вартість поставленої продукції позивач до боржника не звертався, а посилання представника позивача, що відповідачеві предявлялися усні вимоги, суд до уваги не бере, оскільки це неможливо підтвердити ніякими доказами.

За таких обставин предявленням відповідачеві вимоги про сплату боргу слід вважати даний позов позивача, який отримано господарським судом 18.01.2010 р.

У ході розгляду справи борг відповідачем погашений не був, тому в частині стягнення основного боргу в сумі 143256,00 грн. позов підлягає задоволенню.

Вимоги ж про стягнення інфляційних, 3% річних та пені за період з 08.11.2009 р. по 14.01.2010 р. задоволенню не підлягають, оскільки, як випливає з наведеного вище, строк виконання зобовязання протягом цього періоду не настав з огляду на недотримання сторонами умов п. 3.3 договору поставки № 10 від 24.07.2009 р. та непредявлення позивачем вимоги про сплату боргу відповідачеві згідно ч. 3 ст. 530 ЦК України.

Доводи представника позивача, що дату підписання акту звіряння взаєморозрахунків від 31.10.2009 р. слід вважати датою предявлення вимоги в розумінні ст. 530 ЦК України, суд до уваги не бере, оскільки акт звіряння розрахунків є суто бухгалтерським документом, який засвідчує стан розрахунків учасників господарських операцій на певну дату і не породжує для осіб, які його склали, ніяких прав чи обовязків.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн. суд не вбачає.

У відповідності до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи. До інших витрат, повязаних з розглядом справи, відносяться зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК).

Таким чином, згідно ст. 44 ГПК України відшкодуванню підлягають витрати на оплату послуг адвоката (правову допомогу, надану адвокатом).

Як видно з договору № 14/01 від 14.01.2010 р. про надання юридичних послуг, представництво інтересів позивача у даній справі покладено на ОСОБА_1, який діє на підстав довіреності від 14.01.2010 р. (а.с. 35-38).

За змістом наявної у справі довіреності від 14.01.2010 р., виданої ОСОБА_1, останній здійснює представництво інтересів позивача в статусі фізичної особи, тобто є представником позивача у розумінні ст. 28 ГПК України (а.с. 39).

Те, що ОСОБА_1 є адвокатом, не змінює його правового статусу представника позивача в даній справі на підставі цивільно-правової угоди.

Оформлення акту здачі-приймання виконаних робіт від 14.01.2010 р. між адвокатом ОСОБА_1 та Чернівецьким обласним комунальним підприємством Буковинське агентство з розвитку інфраструктури та планування територій по підготовці позову до ТОВ Захід-Євробуд є похідним документом і не змінює змісту домовленості сторін про представництво на визначених договором № 14/01 від 14.01.2010 р. умовах.

Поданий представником позивача прибутковий касовий ордер про оплату йому гонорару як адвокату суд в якості доказу не приймає, оскільки даний документ не містить ані номеру, ані дати його складення (а.с.42).

За таких обставин справи суд дійшов висновку, що в даній справі ОСОБА_1 виступав як представник позивача, а не надавав йому послуги як адвокат, тому підстав для стягнення витрат на правову допомогу немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Захід-Євробуд (с. Ставчани Хотинського району Чернівецької області, вул. Б.Хмельницького, 1, р/р 26007011000839 у ВАТ БТА Банк м. Чернівці, код ЄДРПОУ 36362748) на користь Чернівецького обласного комунального підприємства Буковинське агентство з розвитку інфраструктури та планування територій (м. Чернівці, вул. Главки, 1-А, р/р 26005925397431 в Хмельницькій обласній філії АКБ Укрсоцбанк, код ЄДРПОУ 36068477) 143256,00 грн. основного боргу, 1432,56 грн. державного мита та 172,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представника позивача у судовому засіданні 12.03.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 12.03.2010 року.

Суддя Т.І.Ковальчук