Рішення № 49790513, 28.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р.Справа № 922/1648/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області, м. Харків про стягнення 2 061,43 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №01-62юр/2395 від 19.03.2013 р.

відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 04.02.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулась до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області (відповідача) 8 698,34 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії №61-222 від 25.03.2004 р., з яких: заборгованість за електричну енергію в розмірі 8582,81грн. (де: 7 152,34 грн. тарифна складова та 1 430,47 грн. ПДВ), 3% річних в розмірі 50,66 грн., інфляційні втрати в розмірі 4,62 грн. та пеня в розмірі 60,25 грн. Позивач також просить покласти на відповідача понесені витрати по сплаті судового збору.

28.05.2013 р. від позивача надійшла заява (вх.№19248) про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою відповідачем на користь позивача після його звернення до суду з даним позовом заборгованості за електричну енергію в розмірі 6 636,91 грн. (де: 5 530,76 грн. тарифна складова та 1 106,15 грн. ПДВ). На підтвердження сплати зазначеної суми позивач надав копію платіжного доручення № U801706 від 29.04.2013 р. Подані документи долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав подану заяву та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача решту боргу за електричну енергію в розмірі 1 945,90 грн. (де: 1 621,58 грн. тарифна складова та 324,32 грн. ПДВ), 3% річних в розмірі 50,66 грн., інфляційні втрати в розмірі 4,62 грн., пеню в розмірі 60,25 грн. та 1 720,50 грн. судового збору.

Враховуючи приписи ст. 22 Господарського кодексу України, яка наділяє позивача правом зменшити розмір позовних вимог до прийняття рішення по суті спору, а також те, що такі дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд прийняв дану заяву до розгляду. При цьому предметом позову є заборгованість відповідача у зменшеному розмірі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та повідомив суд про часткову сплату відповідачем на користь позивача заборгованості за електричну енергію в розмірі 6 636,91 грн. (де: 5 530,76 грн. тарифна складова та 1 106,15 грн. ПДВ).

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

25.03.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №61-222 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами, із змінами, внесеними додатковою угодою від 13.02.2007 р. до договору, яка є невід'ємною його частиною.

На підставі п.9.11. договір пролонгований на 2013 рік.

Пунктом 2.1.2. договору передбачено, що постачальник електричної енергії зобовязується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділів 6, 7 договору, відповідно до Додатку № 1 "Договірні величини споживання" та Додатку № 2 "Порядок розрахунків".

В п. 2.2.5. договору сторони домовилися про те, що відповідач зобовязаний своєчасно оплачувати позивачеві вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування з урахуванням Додатку №2 "Порядок розрахунків". Згідно із п. 5 Додатку № 2 остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунка, який виставляється позивачем електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

Відповідно до п.5 Додатку №2 до договору відповідач повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом п'яти операційних днів з дня його отримання.

Розрахунковим вважається період з 01 числа місяця до також числа наступного місяця (п.1 Додатку №2 до договору).

Визначення вартості спожитої електричної енергії проводиться відповідно до чинних тарифів та згідно звітів про спожиту електричну енергію. В суму заборгованості за вартість спожитої електричної енергії включений податок на додану вартість, який нараховується відповідно до Розділу 5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, із наступними змінами та доповненнями.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, здійснив відпуск електричної енергії відповідачеві. Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобовязання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з електричної енергії, яка станом на 01.04.2013 р. становить 8 582,81 грн. (де: 7 152,34 грн. тарифна складова та 1 430,47 грн. ПДВ).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать надані позивачем до матеріалів справи докази ( копія платіжного доручення № U801706 від 29.04.2013 р.), відповідач після звернення позивача з позовом до суду частково погасив існуючу заборгованість за електричну енергію в розмірі 6 636,91 грн. (де:5 530,76 грн. тарифна складова та 1 106,15 грн. ПДВ). На цій підставі позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за електричну енергію.

Враховуючи вказані обставини і те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним решти боргу за електричну енергію в розмірі 1 945,90 грн. (де: 1 621,58 грн. тарифна складова та 324,32 грн. ПДВ) у встановлений договором строк, суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами і такими, що підлягають задоволенню.

З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних в розмірі 50,66 грн. за період травень 2012 р.- березень 20132 р. та інфляційних втрат в розмірі 45,17 грн. за період жовтень-грудень 2011 р., січень-квітень 2012 р., суд дійшов висновку про те, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім того, пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5. договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, яка складає 60,25 грн. за період травень-жовтень 2012 р.

Перевіривши правильність нарахування пені в розмірі 60,25 грн. за період травень-жовтень 2012 р., суд дійшов висновку про те, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині також є правомірними та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та вважає, що оскільки спір доведено до суду саме з вини відповідача і частину заборгованості він погасив вже після звернення позивача із позовом до суду, судовий збір у повному обсязі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 26, код ЄДРПОУ 14319053, р/р 35223004000040 у ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) на:

- п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954 - заборгованість за електричну енергію в розмірі 1 945,90 грн. (де: 1 621,58 грн. тарифна складова та 324,32 грн. ПДВ);

- р/р 26003010050912 в АТ "ОСОБА_3 ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 00131954 - 3% річних в розмірі 50,66 грн., інфляційні втрати в розмірі 4,62 грн., пеню в розмірі 60,25 грн. та 1 720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.05.2013 р.

Суддя ОСОБА_4