ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.15 Справа№ 914/2375/15
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів
до відповідача: Підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради, м. Моршин, Львівська область
про: стягнення 96 255,73 грн.,
Суддя Долінська О.З.
При секретарі Вашкевич Н.І.
За участю представників:
позивача: ОСОБА_1 дов. №502-427912 від 25.12.2014 р.
відповідача: не зявився.
Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради про стягнення 96 255,73 грн., в тому числі 20 172,84 грн. - пені, 3 811,27 грн. 3% річних та 72 271,62 грн. інфляційних нарахувань. Ухвалою від 17.07.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.07.2015р.
Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.
В судове засідання 01.09.2015 р. представник позивача зявився, позов підтримав із підстав викладених у позовній заяві, вимоги ухвал суду виконав.
В судове засідання 01.09.2015 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду судом справи. 17.08.2015 р. від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 01.09.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив таке.
Відповідно до п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства Львівобленерго, затвердженого Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства Львівобленерго, Протокол №9 від 20 квітня 2012 року (Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 27.04.2012р., номер запису 14151050019000338), Публічне акціонерне товариство Львівобленерго (даліТовариство) перейменоване з Відкритого акціонерного товариства Львівобленерго відповідно до вимог Закону України Про акціонерні товариства, є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії Львівобленерго, заснованої відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 17 серпня 1995 року №156 шляхом перетворення Виробничого енергетичного обєднання Львівенерго у Державну акціонерну енергопостачальну компанію Львівобленерго, згідно з Указом Президента України від 4 квітня 1995 року №282/95 Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України.
18.09.2007 року між ВАТ Львівобленерго (Постачальник, позивач у даній справі) та відповідачем у справі - Підприємством житлово-комунального господарства Моршинської міської ради (Споживач відповідач у даній справі), укладено договір про постачання електричної енергії № 90541 (надалі Договір). Відповідно до розділу 1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення електроустановок Споживача з приєднаною потужністю зазначеною у додатку №9 Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.1 Договору).
Відповідно до п.2.2.2. договору, постачальник зобовязується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах та відповідно до умов цього договору та додатків до нього. Відповідно до п.2.3.3 договору, споживач зобовязується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 Порядок розрахунків та №9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
Відповідно до п.2.3.4. договору №90541 від 18.09.2007р., споживач зобовязується здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №7а (7б) Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.
За умовами п.п. 4-7 Додатку до Договору №90541 від 18.09.2007 року, Порядок розрахунків остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період. Плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності проводяться споживачем на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Плата за перетікання реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, яка постачається постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, плата за надання споживачу додаткових послуг, плата у рахунок відшкодування завданих збитків, сума пені, сума боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який зазначається у договорі. Рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом. У разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у період з жовтня 2014 року по червень 2015 року надані відповідачу послуги з електропостачання, про що відповідачу були виставлено помісячно рахунки на оплату за спожиту електричну енергію та за перетікання реактивної електроенергії. В порушення зобовязань відповідно до укладеного між сторонами договору відповідач неналежним чином здійснював оплату за спожиту електричну енергію, оплачуючи надані послуги з порушенням термінів.
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобовязань в частині своєчасної оплати зумовило звернення ПАТ Львівобленерго до суду із позовною заявою про стягнення із відповідача 20 172,84грн. пені, 3 811,27грн. 3% річних та 72 271,62 грн. індексу інфляції.
Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, відзиву не подав.
При прийняття рішення суд виходив з наступного.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобовязання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (ст.610 ЦК України).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Постачання електричної енергії, як визначено у ст.1 Закону України Про електроенергетику це господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору
У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 4.2.1. Договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Так, згідно п.4.2.1 Договору, позивач за період з січня 2014 року по травень 2015 року нарахував відповідачу пеню у розмірі 20 172,84 грн.
Проаналізувавши долучені ПАТ Львівобленерго розрахунки позовних вимог та провівши відповідні перерахунки, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення 20 172,84грн. пені підлягає до задоволення в повному обсязі
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач, на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 72 271,62 грн., а також 3% річних в розмірі 3 811,27 грн. за період з жовтня 2014 року по травень 2015 року.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ч.1 ст.35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про стягнення 20 172,84грн. пені, 3 811,27грн. 3% річних та 72 271,62 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними і допустимими письмовими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати суд відносить на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради (82482, Львівська область, м. Моршин, вул.Привокзальна, 47, код ЄДРПОУ 31475513) на користь Публічного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м.Львів, вул.Козельницька, 3 код ЄДРПОУ 00131587) 20 172,84грн. пені, 3 811,27грн. - 3% річних та 72 271,62 грн. інфляційних втрат та 1 925,11 грн. понесених виплат на сплату судового збору.
3.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.09.2015 р.
Суддя Долінська О.З.
Судове рішення № 49790288, Господарський суд Львівської області було прийнято 01.09.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/2375/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: