Постанова № 49789811, 13.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.05.11 № 23/191/07-АП-5/105/09-АП

суддя К.В. Проскуряков

За позовною заявою Закритого акціонерного товариства Техенергохім (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд.105, оф.105; 69000, м. Запоріжжя, вул. Чуйкова, 18а/55; 69065, м. Запоріжжя, вул. Ульянова, буд. 54)

до відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд.1-а)

за участю прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-а)

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000862300/0-11747 від 02.10.2006р., № 0000862300/1-12861 від 31.10.2006р., № 0000862300/2-4437 від 20.01.2007р., № 0000862300/3-4099 від 12.03.2007р.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 13.05.2011р., юрисконсульт

ОСОБА_2, довіреність № б/н від 04.04.2011р.

Від відповідача ОСОБА_3, довіреність 1377/10/10-017 від 22.04.201р., старший державний податковий інспектор юридичного відділу,

Від прокуратури не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

22.01.2007 р. Закрите акціонерне товариство Техенергохім звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання неправомірним та скасування рішення №000862300/0-11747 від 02.10.2006, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 677648,15 грн., у тому числі 225882,72 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалою суду від 23.01.2007 р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.108 КАС України для приведення її у відповідність до ст.106 КАС України.

09.02.2007 р. відкрито провадження у адміністративній справі №23/191/07-АП, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 06.03.2007 р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.03.2007 р.

Відповідно до повідомлення від 24.02.2007 р. №05/1-1659-07 прокуратури Запорізької області у справу вступив прокурор.

Ухвалою суду від 29.03.2007 р. розгляд справи відкладено до 10.04.2007 р., у судове засідання викликано свідка засновника ПП Фло ОСОБА_4.

Ухвалою від 10.04.2007 р. провадження у справі №23/191/07-АП-5/105/09-АП зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 30.11.2006 у справі №22-6690/2006 та винесення відповідного рішення.

16.02.2011 р. на адресу господарського суду Запорізької області від ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя надійшов лист №2177/10/10-017 від 15.02.2011 р. про надання інформації. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2009 р. касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя задоволено частково. Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 30.11.2006 р. скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.11.2009 р. справу передано на розгляд Запорізькому окружному адміністративному суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2009 р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6382/09/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 14.12.2009 р. Розгляд справи відкладався.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2010 р. провадження у справі за позовом ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя до ПП Фло, треті особи: ОСОБА_5, Запорізька міська рада про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ПП Фло та припинення юридичної особи закрито.

Ухвалою господарського суду Запорізького області від 21.02.2011р. провадження у справі № 23/194/07-АП-5/105/09-АП поновлено з 17.03.2011р., судове засідання призначено на 17.03.2011р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 13.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

У судовому засіданні 13.05.2011р. представники позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням уточненої позовної заяви від 28.03.2007р. за № 2803/01, які обґрунтовують наступним: 26.05.2006р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя винесено постанову, якою визнано недійсним з моменту реєстрації запис про проведення державної реєстрації ПП «Фло»та свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту внесення до реєстру платників. На підставі вказаної постанови, 02.10.2006р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення рішення № 0000862300/0-11747. Станом на 13.05.2011р., вищезазначена постанова Шевченківського районного суду м. Запоріжжя скасована, провадження по справі закрите, у звязку з чим, представники позивача зазначають про наявність підстав для визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення рішення.

Представник відповідача проти позову заперечив з наступних підстав: на момент видачі Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя податкового повідомлення рішення, постанова Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2006р. набрала законної сили. Просить суд в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Техенергохім»відмовити.

Прокурор у судове засідання 13.05.2011р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлен належним чином. Клопотань про розгляд справи без прокурора або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до вимог ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу, а саме: програмно-апаратний комплекс Оберіг.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2006 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя винесено постанову, якою адміністративний позов ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя задоволено частково: визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації Приватного підприємства «Фло»з моменту реєстрації 21.01.2004р.; визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість приватного підприємства «Фло»з моменту внесення до Реєстру платників податку на додану вартість 06.02.2004р.; у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними бухгалтерських та фінансово-господарських документів, виданих та підписаних приватним підприємством «Фло» з моменту їх підписання та видачі відмовлено.

22.09.2006р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя винесено акт № 548/23-07/22161169 про перевірку дотримання вимог податкового законодавства ЗАТ «Техенергохім»при взаємовідносинах з ПП «Фло»за період з 01.08.2003р. по 01.08.2006р., яким встановлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за вказаний період у розмірі 451 765,43 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 548/23-07/22161169 від 22.09.2006р., ДПІ у Ленінському районі було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000862300/0-11747 від 02.10.2006р., яким ЗАТ «Техенергохім»визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 677 648,15 грн., з яких 451 765,43 грн. основний платіж та 225 882,72 грн. штрафні санкції.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням ЗАТ «Техенергохім»оскаржив його до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, за результатами розгляду якої оскаржуване повідомлення-рішення залишено без змін та на його підставі прийнято податкове повідомлення рішення від 31.10.2006р. за № 0000862300/1-12861 на ту ж суму.

За наслідками розгляду повторної скарги, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя прийняла податкове повідомлення рішення від 20.01.2007р. за № 0000862300/2-4437 на ту ж суму.

За наслідками розгляду скарги у Державній податковій адміністрації України, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя прийняла податкове повідомлення рішення від 12.03.2007р. за № 0000862300/3-4099 на ту ж суму. Спірні повідомлення рішення прийняті на підставі висновків акту перевірки № 548/23-07/22161169 віл 22.09.2006р. який в свою чергу був проведений на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 30.11.2006р. по справі № 22-6690/2006р. апеляційну скаргу ЗАТ «Техенергохім» задоволено частково, постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2006р. скасовано, провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2009р. по вказаній справі касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя задоволено частково. Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2006р. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 30.11.2006р. скасовано, справу направленого до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.11.2009р. справу передано на розгляд Запорізькому окружному адміністративному суду.

21.01.2010р. Запорізьким окружним адміністративним судом винесено ухвалу, п. 2 якою провадження у справі закрито. Вказана ухвала не була оскаржена сторонами та вступила в законну силу.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість»від 03.04.1994 № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Судом встановлено, що податкові накладні які засвідчують факт здійснення господарських операцій ЗАТ «Техенергохім»з ПП «Фло»відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підставою для висновків акта перевірки від 22.09.2006р. за № 548/23-07/22161169 щодо заниження ЗАТ «Техенергохім»суми податку на додану вартість по господарським операціям з ПП «Фло»в розмірі 451 765,43 грн. стала постанова Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2006р. якою визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Фло»з моменту внесення до реєстру.

Відповідно до п.п. 7.2.4.п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Порушень зазначеного пункту ЗАТ «Техенергохім»або ПП «Фло»актом перевірки не встановлено. Податкові накладні позивачем не підписувались. На момент здійснення між позивачем та ПП «Фло»господарських операцій (та на час перевірки) реєстрація ПП «Фло»в якості платника податку на додану вартість не була скасована.

Згідно із п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя не надано доказів анулювання свідоцтва про реєстрацію ПП «Фло»в якості платника податку на додану вартість станом на момент здійснення між ЗАТ «Техенергохім»та ПП «Фло»господарських операцій.

В матеріалах справи міститься копія ухвали Вищого адміністративного суду України по справі № 2-а-107/06 від 24.09.2009р., якою Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2006р. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 30.11.2006р. скасовано, справу направленого до суду першої інстанції на новий розгляд. 21.01.2010р. Запорізьким окружним адміністративним судом по вказаній справі винесено ухвалу, п. 2 якою провадження у справі закрито.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З вищенаведеного вбачається, що ПП «Фло»у період господарських відносин з ЗАТ «Техенергохім»було належним чином зареєстрованим субєктом підприємницької діяльності юридичною особою та платником податку на додану вартість.

За викладених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, податковим органом частково не доведено правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а також не доведено правомірність висновків викладених в акті перевірки вимогам чинного законодавства України, у звязку з чим суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Зауваження та заперечення відповідача є безпідставними в силу викладеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163, 167, розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0000862300/0-11747 від 02.10.2006р., № 0000862300/1-12861 від 31.10.2006р., № 0000862300/2-4437 від 20.01.2007р., № 0000862300/3-4099 від 12.03.2007р. якими позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 677 648,15 грн., з яких 451 765,43 грн. основний платіж та 225 882,72 грн. штрафні санкції, прийняті Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя.

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Техенергохім»(69065, м. Запоріжжя, вул. Ульянова, буд. 54, р/р 26007007001 в АБ «Металург», МФО 313583, ЗКПО 22161169) судові витрати у сумі 3 (три) грн. 40 коп. Видати виконавчий документ в порядку ст. 258 КАС України.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ст. 168, 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі з дня складання у повному обсязі.

Постанова оформлена і підписана у повному обсязі 30.05. 2011р.