Рішення № 49782725, 31.08.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Корчевного Г.В.,

суддів: Слободянюк С.В., Крижанівської Г.В.,

при секретарі Івченко О.М.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Аріес» в особі Давиденко НадіїОлегівни на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ПАТ «ПРОСТО-страхування» звернулось в суд з позовом до ПАТ «Українська охоронно- страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення коштів. Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 12148 гривень 90 копійок майнової шкоди, з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» - 49000 гривень майнової шкоди та судові витрати в справі. Свої вимоги мотивував тим, що 08 листопада 2013 року між ПАТ «ПРОСТО- страхування» та ОСОБА_3 було укладено Договір страхування № ПКД 1302390, предметом якого є страхування транспортного засобу марки (Nissan Х-Trail», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 24 липня 2014 року на просп. Оболонському в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля марки «Nissan Sunny», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 Згідно з постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року ОСОБА_2 визнаний винним у цій дорожньо-транспортній пригоді, в результаті порушення ним пункту 13.1 ПДР України. Згідно звіту № 237/100057 з оцінки транспортного засобу від 28 липня 2014 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «Nissan Х-Trail», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 60730 гривень 90 копійок, а відповідно до рахунку- фактури № СФ-001309 від 29 липня 2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 61998 гривень 90 копійок. На підставі страхового акту від 06 серпня 2014 року ПАТ «ПРОСТО-страхування» виплатило страхове відшкодування за ремонт автомобіля марки «Nissan Х-Trail». Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо- транспортної пригоди була застрахована у ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на підставі Полісу № АС/8838724. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, складає 50000 гривень, франшиза становить 1000 гривень.

Унікальний номер справи: 760/1476/15-ц№ апеляційного провадження: 22-ц/796/11910/2015Головуючий у суді першої інстанції: Українець В.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В.Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року позов Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до Приватного акціонерного товариства «Українська -охоронно-страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО- страхування» 11730 гривень 90 копійок на відшкодування майнової шкоди та 117 гривень 30 копійок судового збору. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО- страхування» 49000 гривень на відшкодування майнової шкоди та 490,00 гривень судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Аріес» в особі Давиденко Надії Олегівни звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить заочне рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно- страхова компанія» про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити частково в розмірі 35 919,41 грн. та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» судові витрати в розмірі 303 грн. 65 коп. за подачу апеляційної скарги.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду 1-ї інстанції ухвалено при неправильному застосуванні норм матеріального права, з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для його скасування.

Зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки звіту № 237М00057, що підтверджує вартість матеріального збитку, оскільки даний звіт був складений без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки «Ніссан» н.з. НОМЕР_1 з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 145/5/2092.

Вважає, що оскільки Позивачем було розраховано страхове відшкодування на підставі звіту про визначення матеріального збитку № 237\100057 та рахунку-фактури № СФ-001309 від 29 липня 2014 року, в яких було враховано ПДВ, а до позовної заяви не надано акту виконаних робіт, є правові підстави вважати, що сума страхового відшкодування має бути зменшена і обчислюватись без урахування ПДВ, а при розрахунку матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП автомобілю «Ніссан» н.з. НОМЕР_1 потрібно враховувати: коефіцієнт фізичного зносу; ПДВ; франшизу за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів і висновків експертів.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 листопада 2013 року між ПАТ «ПРОСТО- страхування» та ОСОБА_3 було кладено Договір страхування № ПКД 1302390, предметом якого є страхування транспортного засобу марки «ТчГіззап К-Тгаіl», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 6).

Також встановлено, що 24 липня 2014 року на просп. Оболонському в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля марки «Nissan Sunny», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2

Відповідно до постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року ОСОБА_2 визнанано винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, в результаті порушення ним пункту 13.1 ПДР України а.с. 13-14), постанова є чинною.

У результаті цієї ДТП був пошкоджений застрахований автомобіль марки «Nissan X- Тгаіі», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Мотивуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно звіту № 237/100057 з оцінки транспортного засобу від 28 липня 2014 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «Nissan X-Trail», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 60730 гривень 90 копійок (а.с. 15-19).

Також враховано судом першої інстанції, що відповідно до рахунку-фактури № СФ- 001309 від 29 липня 2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 61998 гривень 90 копійок (а.с. 31-32).

На підставі страхового акту від 06 серпня 2014 року ПАТ «ПРОСТО-страхування» виплатило страхове відшкодування за ремонт автомобіля марки «Nissan X-Trail», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 61148 гривень 90 копійок, що підтверджується наданою суду копією платіжного доручення № 22875 від 07 серпня 2014 року (а.с. 35).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечувалося в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», цивільно- правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на підставі Полісу № АС/8838724 (а.с. 36), відповідно умов якого передбачено ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну в розмірі 50000 гривень, франшиза становить 1000 гривень.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 липня 2014 року ПАТ «ПРОСТО-страхування» направило ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» заяву про страхове відшкодування (а.с. 37), яка отримана ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» 24 вересня 14 року (а.с. 38).

Оскільки кошти ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» не сплачені, суд першої інстанції вважав, що стягненню з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» підлягає 49000 гривень на кодування майнової шкоди (50000 грн. - 1000 грн. = 49000 грн.), а стягненню з відповідача ОСОБА_2 12148 гривень 90 копійок (61148,90 грн. - 19000 грн. = 12148,90 грн.) на відшкодування майнової шкоди.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Встановлено, що позивачем були перераховані кошти для проведення відновлювального ремонту застрахованого автомобіля в розмірі 61148 гривень 90 копійок.

Згідно звіту № 237/100057 з оцінки транспортного засобу від 28 липня 2014 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «Nissan X-Trail», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 60730 гривень 90 копійок.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції керувався саме наданим звітом з оцінки транспортного засобу при визначенні суми, яка підлягає стягненню з відповідачів, оскільки вважав, що він проведений експертом товарознавцем, який має спеціальні знання в цій галузі та прийшов до висновку, що стягненню з ОСОБА_2 підлягає 11730 гривень 90 копійок на відшкодування майнової моди (60730,90 грн. - 49000 грн. = 11730,90 грн.), а з урахуванням часткового задоволення позову та на підставі статті 88 ЦПК України стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 117 гривень 30 копійок, а стягненню з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 490 гривень.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» 49000,00 гривень на відшкодування майнової шкоди з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, звіт, покладений в основу оскаржуваного рішення, був складений без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки «Ніссан» н.з. НОМЕР_1 та з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 145/5/2092.

Згідно ч. 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Оцінена шкода пошкодження автомобіля з урахуванням фізичного зносу на підставі якої складається вартість відшкодування визначається виключно на підставі висновку незалежної експертизи.

Відповідно до 4.22.1. ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності», на вимогу апелянта було складено звіт № 3455 від 11.12.2014 року (а.с. 111), на підставі якого розраховано коефіцієнт фізичного зносу - 0,39%.

Враховуючи відповідний звіт, страховий акт № 15948 та розрахунок суми страхового відшкодування, апелянтом було самостійно розраховано суму страхового відшкодування, яка повинна бути виплачена позивачеві.

Колегія суддів вважає обґрунтованим вказаний розрахунок, зважаючи на наступне.

Відповідно п. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу України зазначено, що не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

У листі від 19.07.2011 р. Судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування Верховний Суд України роз'яснює, що при цьому нерідко до виплати заявляється сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість. Зазначена сума, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства та правил, розроблених кожною страховою компанією, виплачується останньою або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем розраховано страхове відшкодування на підставі звіту про визначення матеріального збитку № 237\100057 та рахунку-фактури № СФ- 001309 від 29 липня 2014 року, в яких було враховано ПДВ, а до позовної заяви не надано акту виконаних робіт, з огляду на що вірним є посилання апелянта, що сума страхового відшкодування має бути зменшена і обчислюватись без урахування ПДВ.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи для розрахунку матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП автомобілю «Ніссан» н.з. НОМЕР_1, необхідно враховувати: коефіцієнт фізичного зносу, ПДВ, франшизу за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, розрахунок суми страхового відшкодування за вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ПДВ та франшизи становить 35919,40 грн. (42874,51 - 5955,11 - 1000,00), тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» 49000,00 гривень на відшкодування майнової шкоди слід змінити шляхом зменшення суми 49000,00 гривень до суми 35 919,40 грн.

Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, слід стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» судові витрати за подачу апеляційної скарги в розмірі 303,65 грн.

Відповідно до ч.І ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суду приходить до висновку про наявність підстав задоволення вимог апеляційної скарги про зміну рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, судова колегія,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Аріес» в особі Давиденко Надії Олегівни - задовольнити.

Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» 49000,00 гривень на відшкодування майнової шкоди - змінити шляхом зменшення суми 49000,00 гривень до суми 35 919,40 грн.

В решті заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» судові витрати за подачу апеляційної скарги в розмірі 303,65 грн.

Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: