Постанова № 49782278, 25.08.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/377/15-а

12 год. 47 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Якимець Х.В.,

представника позивача Бердуги Н.І., Григораша О.Г., Кирилюка М.В.,

представника відповідача Остафійчук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом МПП "Реванш" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення рішення №0001352201 від 17.03.2014 р. на загальну суму 170886,00 грн. та №0001362201 від 17.03.2014 р. на загальну суму 313032,50 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні податком на прибуток за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р. та з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні податком на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 31.05.2013 р. щодо господарських правовідносин з ТОВ «Полтек М», ПП «Ніка Консалтинг», ПП «МДК Груп», ТОВ «Логістична лінія», ТОВ «Тректорія-ПР», ТОВ «Скайлайн Компані», ТОВ «Вінтлес ТМ», якою встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 246527 грн. та податку на додану вартість на загальну суму 294255 гривень. На підставі Акта проведеної перевірки позивачу надіслано прийняті податкові повідомлення-рішення №0001352201 від 17.03.2014 р. на загальну суму 170886,00 грн. та №0001362201 від 17.03.2014 р. на загальну суму 313032,50 гривень. Позивач зазначає, що прийняті податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню. На підтвердження господарських відносин з ТОВ «Полтек М», ПП «Ніка Консалтинг», ПП «МДК Груп», ТОВ «Логістична лінія», ТОВ «Тректорія-ПР», ТОВ «Скайлайн Компані», ТОВ «Вінтлес ТМ» податковому органу було надано видаткові та податкові накладні, а також підтверджуючі платіжні документи щодо перерахунку коштів контрагентам за товар, однак податковим органом безпідставно зроблено висновок про недостатність наданих документів для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій. Крім того, позивач зазначає, що Державна податкова інспекція у м. Чернівцях не надала належної оцінки факту, що МПП "Реванш" дотримано вимоги норм спеціального законодавства щодо формування податкового кредиту та підтверджено факт реальності операцій з його контрагентами й настання правових наслідків за такими операціями та фактичне використання придбаного товару у господарській діяльності платника податку.

Позивач зазначає, що МПП "Реванш" не несе відповідальність за несплату податків контрагенів-продавців товарів та порушення ними правил здійснення господарської діяльності. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної. Вважає, що наявність податкових та видаткових накладних та документального підтвердження факту оплати за придбаний товар свідчить про дотримання норм чинного законодавства.

МПП "Реванш" зазначає, що перевіркою підтверджено можливість здійснення ним статутної діяльності та вчинення господарських операцій, всі контрагенти в період перевірки були діючими підприємствами та платниками ПДВ. Вважає, що Акти про неможливість проведення перевірки діяльності певних підприємств жодним чином не є документами, що встановлюють порушення у діяльності певних підприємств у сфері оподаткування та не свідчать про їх фіктивність, а містять лише припущення податкового органу.

Додатково зазначено, що рух придбаних товарно-матеріальних цінностей від усіх постачальників в господарській діяльності позивача відображено належним чином, кошти перераховано контрагентам через банківські установи. Таким чином позивач вважає, що податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в наданих для перевірки документів, неповні, не достовірні або суперечливі та є наслідком укладення нікчемних правочинів, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та наполягав на законності прийнятих рішень податковим органом з підстав, зазначених в письмових запереченнях. Зазначає, що результати перевірки є об'єктивними, а прийняті податкові повідомлення-рішення законними. На підтвердження господарських операцій позивача з контрагентами до перевірки не надано письмових договорів, що укладались між МПП "Реванш" та ТОВ «Полтек - М» на постачання матеріалів, первинних бухгалтерських документів, що підтверджують придбання товарів та послуг ТОВ «Полтек-М», використання складських, виробничих приміщень та обладнання. Згідно бази даних Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок» стосовно ТОВ «Полтек-М» прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Також, перевіркою встановлено, що у позивача існує кредиторська заборгованість перед ПП «Ніка-Консалтинг» в сумі 131140,21 гривень. До перевірки не надано письмових договорів, що укладались з даним контрагентом та інших первинних документів, що підтверджують придбання товарів, використання складських, виробничих приміщень та обладнання. Розрахунки з ПП «Ніка-Консалтинг» в лютому 2011 р. не проводились, станом на 28.02.2011 р. за даними бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахується кредиторська заборгованість в сумі 288079,50 гривень. За березень відображено операції з придбання матеріалів у ПП «Ніка-Консалтинг» на загальну суму 234018 грн., в тому числі ПДВ 39003 гривень. Згідно наданих для перевірки оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за березень 2011 р. у позивача рахується кредиторська заборгованість в сумі 442097,50 гривень. Згідно бази даних Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок» стосовно ПП «Ніка-Консалтинг» до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Також відсутня інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем безпідставно віднесено до витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування вартість матеріалів в сумі 388850 грн., постачальниками яких зазначено ПП «Ніка Консалтинг», ПП «МДК Груп» та ТОВ «Вінтлес ТМ». Розрахунки з зазначеними контрагентами не проводилися, а за даними бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахується кредиторська заборгованість. Згідно бази даних Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок» стосовно ТОВ «Вінтлес ТМ» до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Щодо заниження податку на додану вартість відповідач зазначив, що МПП "Реванш" за період проведення перевірки відображено операції з придбання матеріалів, постачальниками яких є ТОВ «Тректорія-ПР», ТОВ «Скайлайн Компані», ТОВ «Логістична лінія», ПП «Ніка Консалтинг» та ПП «МДК Груп», однак позивачем не було надано письмових договорів, первинних документів на підтвердження здійснення зазначених господарських операцій з даними контрагентами, використання складських, виробничих приміщень та обладнання. Внаслідок проведеної зустрічної звірки ПП «МДК Груп», ТОВ «Логістична лінія» згідно витягу з Актів перевірки зазначено, що зустрічні звірки неможливо провести у зв'язку з тим, що контрагенти не знаходяться за юридичною адресою. Крім того, не підтверджено податковий кредит з ПДВ у ТОВ «Логістична лінія», оскільки в останнього відсутні об'єкти оподаткування з ПДВ по операціях з продажу товарів (послуг) до контрагентів-покупців.

Таким чином, податковий орган зазначає, що відповідно до наданих регістрів бухгалтерського та податкового обліку у позивача відсутні витрати на транспортування продукції, а також товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування (доставку) матеріалів. В ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинах з ТОВ «Полтек М», ПП «Ніка Консалтинг», ПП «МДК Груп», ТОВ «Логістична лінія», ТОВ «Тректорія-ПР», ТОВ «Скайлайн Компані», ТОВ «Вінтлес ТМ» не мали реального товарного характеру, оскільки товар не перевозився. На момент здійснення перевірки у позивача були відсутні товарно-транспортні накладні або інші документи на вантаж. Повної оплати за товар по вказаним контрагентам станом на час проведення перевірки та підписання податкових накладних не було.

Беручи до уваги зазначене, винесені рішення податкового органу є обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Працівниками податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку МПП "Реванш" 24.02.2014 року з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні податком на прибуток за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р. та з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні податком на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 31.05.2013 р. щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Полтек М», ПП «Ніка Консалтинг», ПП «МДК Груп», ТОВ «Логістична лінія», ТОВ «Тректорія-ПР», ТОВ «Скайлайн Компані», ТОВ «Вінтлес ТМ», результати якої задокументовані в Акті перевірки від 24.02.2014 р. №323/24-12-22-01/14269935, яким встановлено порушення:

- п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.9. п.5.3., ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (у редакції Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р.) (із змінами та доповненнями) та п.п. 138.1.1, п.п. 138.1.2 п. 138.1, п. 138.4. п. 138.8 ст.138 Податкового Кодексу України № 2755 -VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено: заниження податку на прибуток всього у сумі 246527 грн., в тому числі за IV квартал 2010 року в сумі 75642 грн., за І квартал 2011 року в сумі 81449 грн., за II квартал 2011 року в сумі 11500 грн., за III квартал 2011 року в сумі 55200 грн., за IV квартал 2011 року в сумі 22736 грн.;

- п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.10997 року (із змінами та доповненнями), п.44.1 ст. 44, п.п.198.1а ст.198, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 294255 грн., в тому числі за грудень 2010 року в сумі 60514 грн., за лютий 2011 року в сумі 26157 грн., за березень 2011 року в сумі 39003 грн., за червень 2011 року в сумі 10000 грн., за липень 2011 року в сумі 7500 грн., за серпень 2011 року в сумі 25000 грн., за вересень 2011 року в сумі 15500 грн., за лютий 2012 року в сумі 50834 грн., за березень 2012 року в сумі 6667 грн., за серпень 2012 року в сумі 21567 грн., за грудень 2012 року в сумі 6780 грн., за квітень 2013 року в сумі 15393 грн., за травень 2013 року в сумі 9340 гривень. (том 1 а.с. 15-50).

У відповідності до положень п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України грошове зобов'язання з податку на прибуток за IV квартал 2010 року за результатами перевірки податковим органом не визначалось, грошове зобов'язання із податку на додану вартість за грудень 2010 року податковим органом не визначалось (по ТОВ "Полтек-М"). (а.с. 50).

За результатами проведеної перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення з податку на прибуток №0001352201 від 17.03.2014 р. на 170886,00 грн. основного платежу і 1 грн. штрафної санкції та №0001362201 від 17.03.2014 р. з податку на додану вартість на суму 233741 грн. основного платежу та 79291, 50 грн. штрафної санкції (том 1, а.с.51-52).

На підтвердження здійснення господарських операцій МПП "Реванш" з контрагентами, позивачем надано договори постачання товару, платіжні доручення, накладні, податкові та видаткові накладні. (том 1 а.с. 53, 57-60, 220-238, том. 2 а.с. 1-10, 39-42, 97, 121-124, 177-178, 209-214, том 3 а.с. 27-29, 62, 83, 130, том 3 а.с.227-249, том 4 а.с.1, 2 ).

На вимогу суду, на підтвердження подальшого руху придбаного товару, позивачем були надані відомості придбання та використання товарів на виконання договорів поставки, із зазначенням використання на конкретних об'єктах, акти прийому-передачі майна, акти прийому-передачі продукції, акти списання матеріалів, акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, кошторисні розрахунки вартості будівництва, підсумкова відомість ресурсів (витрати-по факту). (том 1 а.с. 55, 56, 61-66, том. 2 а.с. 30-38, 47-96, 100-120, 129-140, 143-176, 183-208, 218-250, том 3 а.с. 1-26, 33-61, 65-84, 88-129, 135-163).

Згідно рахунків 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» МПП "Реванш" вбачається, що у позивача була заборгованість перед своїми контрагентами по оплаті за поставлений товар. (том. 1 а.с. 196-219).

На вимогу суду позивачем надано інформацію щодо кредиторської заборгованості станом час розгляду вказаної справи у суді. Так, згідно з даними бухгалтерського обліку рахується заборгованість перед ПП "Ніка Консалтинг" в сумі 81097,50 грн. Відповідно до додаткової угоди від 15.05.2014 року, укладеної МПП «Реванш» до Договору №12 від 30.05.2011 року, термін сплати заборгованості продовжено до 15.05.2017 року

Суду також було надано додаткові угоди укладені між МПП "Реванш" та контрагентів про збільшення термінів сплати коштів за товар. (том 3 а.с. 185-188, 195).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Логістична лінія» проводила в липні, листопаді 2012 р., квітні, листопаді 2014 р., березні, червні 2015 р. претензійну роботу з позивачем щодо сплати заборгованості за поставлений товар. Претензії підписав директор ТОВ «Логістична лінія» ОСОБА_8 (том 3 а.с. 189-194, 196-201).

Також, претензійну роботу проводила й ТОВ «Скайлайн Компані» у вересні, листопаді 2013 р., лютому, вересні 2014 р., січні та червні 2015 року. Претензії підписав від ТОВ «Логістична лінія» ОСОБА_9 (том 3 а.с. 197-201).

По МПП "МДК Груп" за даними бухгалтерського обліку позивача було оприбутковано матеріалів на суму 404 205,88 грн. та сплачено коштів 240 000 грн. згідно платіжних доручень № 156 від 18 листопада 2011 року на суму 60000 гривень, № 06 від 23 грудня 2012 року на суму 50000 гривень, № 30 від 18 квітня 2012 року на суму 10000 гривень, № 38 від 01 червня 2012 року на суму 40000 гривень, № 47 від 12 липня 2012 року на суму 40000 гривень, № 61 від 30 серпня 2012 року на суму 40000 гривень. Станом на час розгляду справи згідно з даними бухгалтерського обліку у позивача рахується заборгованість в сумі 55365,88 грн.

По TOB "Вінтлес ТМ" за даними бухгалтерського обліку позивача було оприбутковано матеріалів на суму 165 210 грн. та сплачено коштів 60 000 грн. згідно платіжного доручення № 157 від 18 листопада 2011 року на суму 60000 гривень. Тобто, станом на момент проведення перевірки в бухгалтерському обліку МПП "Реванш" була відображена кредиторська заборгованість за отримані матеріали перед TOB "Вінтлес" в сумі 105 210 грн.

Позивачем повідомлено, що станом на даний час заборгованість перед TOB "Вінтлес ТМ" погашена, про свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів.

По TOB "Логістічна лінія" за даними бухгалтерського обліку позивача було оприбутковано матеріалів на суму 225 798,29 грн. сплачено коштів 82 354 грн. згідно платіжних доручень № 19 від 20 березня 2012 року на суму 22354 гривень, № 28 від 11 квітня 2012 року на суму 60000 гривень. Тобто, станом на момент проведення перевірки в бухгалтерському обліку МПП "Реванш" була відображена кредиторська заборгованість за отримані матеріали перед TOB "Логістична лінія" в сумі 143444,29 грн. Позивачем повідомлено, що станом на даний час згідно даними бухгалтерського обліку рахується заборгованість перед TOB "Логістична лінія" в сумі 93444,29 грн.

По TOB "Тректорія ПР" з січня 2011 року по лютий 2014 року за даними бухгалтерського обліку позивача було оприбутковано матеріалів на суму 170 083,20 грн. та сплачено коштів 199403,20 грн. згідно платіжних доручень № 64 від 06 вересня 2012 року на суму 69403,20 гривень, № 71 від 28 вересня 2012 року на суму 60000 гривень, № 78 від 19 жовтня 2012 року на суму 70000 гривень. Згідно з даними бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість перед TOB "Тректорія ПР" відсутня.

По TOB "Скайлайн Компані" за даними бухгалтерського обліку позивача було оприбутковано матеріалів на суму 148 396,08 грн. та сплачено коштів 58396,08 грн. згідно платіжних доручень № 53 від 12 червня 2013 року на суму 58396,08 гривень. Станом на момент проведення перевірки в бухгалтерському обліку МПП "Реванш" була відображена кредиторська заборгованість за отримані матеріали перед TOB "Скайлайн Компані" в сумі 90000 грн. Згідно відомостей позивача станом на даний час згідно з даними бухгалтерського обліку рахується заборгованість перед TOB "Скайлайн Компані" в сумі 42030,00 грн. (т. 3 а.с. 182-184).

На підтвердження часткової оплати за поставлений товар позивачем надано копії квитанцій та прибуткові касові ордери. (том 3 а.с. 202-211).

Згідно відомостей у податкових накладних, виданих позивачу контрагентами щодо форми проведення розрахунків - оплата повинна проводиться з поточного рахунку платника (т.3 а.с. 227-249).

В судовому засіданні досліджувались витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо контрагентів МПП "Реванш", а саме:

- ТОВ «Полтек М» директором зазначено ОСОБА_5, з 31.03.2011 р. перебувають в стані припинення;

- ПП «Ніка Консалтинг» директором зазначено ОСОБА_10, в графі стан платника податків зазначено: 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей;

- ПП «МДК Груп» директором зазначено ОСОБА_11, в графі стан платника податків зазначено: 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;

- ТОВ «Логістична лінія» директором зазначено ОСОБА_8 - керівник з 29.07.2010 р. (немає), в графі стан платника податків зазначено: 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;

- ТОВ «Тректорія-ПР» директором зазначено ОСОБА_12, в графі стан платника податків зазначено: 3 - припинення за ініціативою власника;

- ТОВ «Скайлайн Компані» директором зазначено ОСОБА_13, в графі стан платника податків зазначено: 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей;

- ТОВ «Вінтлес ТМ» директором зазначено ОСОБА_14 - керівник з 06.07.2010 р. (немає), в графі стан платника податків зазначено: 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. (том. 4 а.с.30-65).

Судом встановлено, у період, що підлягав перевірці всі контрагенти позивача були діючими підприємствами та зареєстровані як платники податку на додану вартість, свідоцтва платників ПДВ були анульовані після закінчення господарських операцій з позивачем.

Державною фінансовою інспекцією проводилась зустрічна звірка у МПП "Реванш" з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків із Управлінням житлового господарства Першотравневої районної в м. Чернівці ради за 2010-2012 р. та січень-жовтень 2013 року, результати якої викладені в Акті від 17.12.2013 року. Позивачем надано вказаний документ на підтвердження того, що АПП "Реванш" виконувало роботи на зазначених в актах ревізії об'єктах. (том 3 а.с. 219).

Згідно розрахунку фінансових санкцій до акта перевірки МПП "Реванш" №323/24-12-22-01/14269935 від 22.02.2014 р. заборгованість позивача по податку на прибуток складає 170885 грн., та з податку на додану вартість 233741 грн. (том 1 а.с. 154)

В судовому зсіданні були допитані свідки ОСОБА_15 бухгалтер МПП "Реванш", яка працювала на підприємстві в періоді, що перевірявся податковим органом. Зазначила, що на вимогу податкового органу було надано лише запитувані первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами, а саме податкові і видаткові накладні та платіжні доручення, що підтверджують право на формування податкового кредиту. На момент проведення перевірки свідок була звільнена з підприємства. Крім того, зазначила, що оплата за поставлений товар (заборгованість) була проведена після закінчення перевірки.

Також, в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_11 директор ПП «Ніка Консалтинг» та ПП «МДК Груп» в періоди за які проводилась перевірка. Зазначив, що займаючи посаду директора ПП «Ніка Консалтинг» та ПП «МДК Груп» вступав в господарські відносини з МПП "Реванш", укладались договори на поставку будівельних матеріалів, оформлювались усі первинні документи. Транспортування товару здійснювалось власним транспортом, а вартість перевезення була включена в ціну товару. Крім того, зазначив, що МПП "Реванш" надавалась відстрочка сплати товару відповідно до умов договору.

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобов'язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення.

Згідно п. 5.1 , п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.9. п.5.3, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (у редакції Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р.) (чинного на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI, який набрав чинності з 01.01.2011 року, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, зокрема п.п. 138.1.1, п.п. 138.1.2 п. 138.1, п. 138.4. п. 138.8 ст.138 визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Суд погоджується із висновком податкового органу щодо того, що позивачем безпідставно віднесено до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування вартість матеріалів, постачальниками яких задокументовано ТОВ "Полтек М", ПП "МДК-Груп", ТОВ "Вінтлес ТМ", ПП "Ніка-Консалтінг".

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Також, податкова вигода може визнаватись необґрунтованою зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). Слід зазначити, що діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) підчас здійснення господарської діяльності. Оскільки, господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Відтак, з урахуванням наведеного, для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій позивача з контрагентами суду слід: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; підтвердити або спростувати добросовісність позивача; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Порушення вимог податкового законодавства на будь-якому з наведених етапів є достатнім для висновку про невідповідність фактичних і задекларованих платником податку наслідків господарських операцій для податкового обліку.

З врахуванням наведеного та встановлених судом обставин, можна зробити висновок про відсутність ділової мети щодо здійснення вказаних господарських операцій, оскільки як встановлено податковим органом під час перевірки і не заперечувалось позивачем в ході судового розгляду справи у нього перед контрагентами ПП "МДК-Груп", ПП "Ніка-Консалтінг" у МПП "Реванш" існувала кредиторська заборгованість, не було проведено повного розрахунку на виконання господарських операцій. Вказане може свідчити про недобросовісність платника податку, щодо виконання взятих на себе договірних зобов'язань. Як визначено у договорах поставки товару, укладених між МПП "Реванш" та вказаними контрагентами, які було надано представником позивача для дослідження в суді, строк оплати за товар встановлено - протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару. Однак, оплати, у визначений договором строк, не відбулось з жодним із контрагентів. У платіжних дорученнях, наданих суду на підтвердження часткової оплати за товар, у призначенні платежу зазначено: " кредиторська заборгованість", проте немає відомостей за якими договорами поставки.

Стосовно взаємовідносин між ТОВ "Вінтлес ТМ" та МПП "Реванш" судом встановлено, що станом на момент проведення перевірки в бухгалтерському обліку МПП "Реванш" була відображена кредиторська заборгованість за отримані матеріали перед TOB "Вінтлес" в сумі 105 210 грн. Позивачем повідомлено, що станом на даний час заборгованість перед TOB "Вінтлес ТМ" погашена, про свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів.

Суд погоджується із твердженням відповідача, що надані до суду квитанції до прибуткових касових ордерів ТОВ «Вінтлес ТМ» не можуть підтверджувати господарські відносини. Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320, касові операції - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку. Цим порядком надається пріоритет розрахункам у безготівковій формі, а при готівкових розрахунках необхідне дотримання чинних обмежень та встановленого законодавством порядку проведення таких операцій. Квитанції до прибуткових касових ордерів «Вінтлес ТМ» не містять такої підстави їх оформлення, як виконання договору 03.10.2011 б/н. Також, слід зауважити, що кошти прийнято від МПП «Реванш»Григораш О.Г., проте підтверджуючих документів, що Григораш О.Г. має право використовувати кошти МПП «Реванш» під звіт не надано, як не надано і копій видаткових касових ордерів про видачу готівки з каси МПП «Реванш». Відповідно надані копії квитанцій до прибуткових касових ордерів ТОВ «Вінтлес ТМ» не можуть підтвердити здійснення розрахунків між господарюючими суб'єктами.

Крім того, відомостей щодо порядку оплати (готівковий чи безготівковий ) у договорі поставки від 03.10.2011 року, укладеного між МПП "Реванш" та ТОВ "Вінтлес" не зазначено, проте у податковій накладній від 17.10.2011 року за №1706, виданій позивачу контрагентом щодо форми проведення розрахунків вказано - оплата проводиться з поточного рахунку (т.1 а.с. 182, т.3 а.с. 249). У податковій накладній ТОВ "Вінтлес" вказано, що вона видана на виконання договору від 12.02.2011 року, однак договору від зазначено числа суду не було надано.

З наданих суду первинних документів не можна прослідкувати реальне здійснення господарських операцій. Так, в договорах поставки, укладених позивачем із контрагентами зазначено про необхідність видачі постачальником сертифікату, однак цих документів покупець товару (позивач) не зміг надати суду. В договорах йдеться про те, що поставка товару здійснюється постачальником. (Т.1 а.с. 57-58, 59-60, 182). Позивач пояснив суду, що дійсно поставка товару здійснювалась силами постачальника безпосередньо на об'єкти будівництва і вартість транспортування була включена в ціну товару. У зв'язку із цим, суду не було надано доказів того, що ціна товару разом із його доставкою з м. Київ була дешевшою, ніж би аналогічний товар було придбано у Чернівцях. З документів, наданих позивачем на підтвердження часткової оплати за товар, не можна встановити на виконання якого договору відбувалася оплата. Вказане свідчить про те, що здійснення господарських операцій не підтверджується первинними документами позивача.

Щодо податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Порядок віднесення сум податку до податкового кредиту визначався пп. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (чинного на день виникнення спірних правовідносин), нормами п. 44.1 п. 44, пп.198.1 а ст. 198, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI .

Так, згідно з п.44.1 ст. 44, п.п.198.1а п. 198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України № 2755 -VI від 02.12.2010 року, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Надання платником податку всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою отримання податкової вигоди, є передумовою для її отримання, якщо податковим органом не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні і/або суперечливі.

Суд не повинен обмежуватися формальною перевіркою представлених платником податку документів вимогам закону, а зобов'язаний оцінити всі докази по справі у сукупності та взаємозв'язку з метою виключення внутрішніх протиріч та розбіжностей.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Надані суду позивачем докази не підтверджують реальне здійснення господарських операцій МПП "Реванш" зі своїми контрагентами ПП «Ніка Консалтинг», ПП «МДК Груп», ТОВ «Логістична лінія», ТОВ «Скайлайн Компані», ТОВ «Вінтлес ТМ». Крім того, суд дійшов висновку про відсутність економічної вигоди контрагентів позивача від здійснених господарських операціях. Зазначене підтверджується кредиторською заборгованістю позивача перед контрагентами. Судом враховано доводи позивача щодо укладення додаткових договорів з контрагентами про відстрочення оплати за поставлений товар, однак надані, як під час проведення перевірки так і під час судового розгляду справи, первинні документи свідчать про існування кредиторської заборгованості МПП "Реванш" перед ПП «Ніка Консалтинг», ПП «МДК Груп», ТОВ «Логістична лінія», ТОВ «Скайлайн Компані», які оплачені, згідно наданих платіжних документів, в повному обсязі так і не були. Крім того, у платіжних документах не зазначено на виконання якого договору із контрагентом було перераховано кошти. А тому, суд вважає, що робити висновок про існування закінчених господарських операції не має підстав. Дана обставина не дає права МПП "Реванш" відносити до податкового кредиту господарські операції вчинені із зазначеними контрагентами.

Позивач зазначає, що документально підтверджено виконання робіт на будівельних об'єктах актом зустрічної звірки від 17.12.2013 року, проведеної Державною фінансовою інспекцією у МПП "Реванш" з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків із Управлінням житлового господарства Першотравневої районної в м. Чернівці ради за 2010-2012 р. та січень-жовтень 2013 року. (т.3 а.с. 219-226).

У відповідності до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Судом проаналізовано акт зустрічної перевірки і зроблено висновок про те, що цей документ не свідчить про обставини щодо документального підтвердження виконання робіт - неналежний доказ. Так, в акті зазначено, що на вимогу про надання бухгалтерських документів від 29.11.2013 року підприємством МПП "Реванш" до зустрічної звірки не надано: документи, що підтверджують наявність необхідної техніки та первинні бухгалтерські документи щодо її роботи, в тому числі перевезення працівників, документи, що підтверджують витрати підприємством будівельних матеріалів (звіти про рух матеріальних цінностей ф. М-19, звіти про витрати основних матеріалів у будівництві у співвідношенні з виробничими нормами ф. М-29, рахунки -фактури, накладні на придбання матеріалів, видаткові накладні тощо.) (т.3 а.с. 220). Таким чином, до ревізії не надавались документи, які б надали змогу встановити походження будівельних матеріалів, які використовувались на будівельних об'єктах.

Позивачем також було надано відомості використання будівельних матеріалів, із зазначенням використання на конкретних об'єктах, акти прийому-передачі майна, акти прийому-передачі продукції, акти списання матеріалів, акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, кошторисні розрахунки вартості будівництва, підсумкова відомість ресурсів (витрати-по факту). Проте, вказані документи свідчать про дійсний рух товарно- матеріальних цінностей, однак первинних документів, які б свідчили про те, що цей товар саме поставлений за договорами, укладеними із контрагентами ПП «Ніка Консалтинг», ПП «МДК Груп», ТОВ «Логістична лінія», ТОВ «Скайлайн Компані», ТОВ "Вінтлес ТМ", суду надано не було. З платіжних документів не можливо встановити на виконання яких договорів відбувалася часткова оплата за товар, у відомостях щодо призначення платежу зазначено: "кредиторська заборгованість".

Також, судом встановлені певні невідповідності - надані позивачем Претензії ТОВ "Скайлайн Компані" щодо сплати заборгованості за поставлений товар підписав ОСОБА_9, однак згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником зазначеного підприємства значиться ОСОБА_13 з 11.02.2014 року, а не ОСОБА_9, як це значиться у додатковому договорі від 31.03.2014 р. та претензіях від 03.09.2014 року від 13.01.2015 року 18.06.2015 року. (т.3 а.с. 195, 199-201).

Крім цього договором чітко передбачено проведення розрахунків виключно у безготівковій формі, такі ж відомості зазначено у податкових накладних. Тож, слід зауважити, що квитанції до прибуткового касового ордеру надані позивачем на підтвердження часткової оплати за товар перед ТОВ "Скайлайн Компані", ТОВ "Логістична лінія", ТОВ "Вінтлес ТМ" не можуть підтверджувати дійсну оплату на виконання укладених договорів поставки.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320, касові операції - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій відповідних книгах обліку. Цим порядком надається пріоритет розрахункам у безготівкої формі, а при готівкових розрахунках необхідне дотримання чинних обмежень встановленого законодавством порядку проведення таких операцій. Квитанції прибуткових касових ордерів ТОВ "Скайлайн Компані", ТОВ "Логістична лінія", ТОВ "Вінтлес ТМ" не містять такої підстави їх оформлення як виконання договору. Також, слід зауважити, що кошти прийнято від МПП «Реванш» через Григораш О.Г., проте підтверджуючих документів, що Григораш О.Г. має право використовувати кошти МПП «Реванш» під звіт не надано, як не надано і копій видаткових касових ордерів про видачу готівки з каси МПП «Реванш». Відповідно надані копії квитанцій до прибуткових касових ордерів ТОВ "Скайлайн Компані", ТОВ "Логістична лінія", ТОВ "Вінтлес ТМ" не можуть підтвердити здійснення розрахунків між господарюючими суб'єктами.

Щодо посилання відповідача під час проведення перевірки на акти інших податкових про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Тректорія -ПР", ТОВ "Логістична лінія", ПП "МДК-Груп" і на те, що деякі юридичні особи контрагенти позивача відсутні за місцем знаходження, відсутня інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, і відповідно висновки податкового органу, що первинна бухгалтерська документація та інші фінансово-господарські документи у зв'язку із цим, не можуть бути дійсними, суд зазначає наступне.

Наведені обставини не можуть слугувати підставою для визнання операцій недійсними за умови наявності належно оформлених первинних документів та наявності економічної мети для здійснення таких операцій. Суд під час вирішення справи дослідив первинні документи надані платником податку на підтвердження реальності операцій, проведених по бухгалтерському обліку і задекларованих із зазначеними контрагентами. Однак, первинні документи не підтверджують придбання товару у вищезазначених контрагентів, як і не підтверджують оплату саме за вказаними договорами.

Разом із тим, щодо операції здійснених позивачем із ТОВ «Тректорія-ПР» судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Тректорія-ПР» було зареєстровано платником податку на додану вартість. Згідно отриманої інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.08.2015 р. вбачається, що з 03.04.2014 р. підприємство перебуває в стані припинення за рішенням власника. Місцезнаходженням юридичної особи: 02088, м. Київ, вул.Автотранспортна, буд. 4.

Здійснення господарських операції між МПП "Реванш" та ТОВ «Тректорія-ПР» підтверджується: договором поставки №28 від 07.08.2012 р., накладними №706 від 07.08.2015 р., №1004 від 10.08.2012 р., №2209 від 22.08.2012 р., податковими накладними, платіжним дорученням №64 від 06 вересня 2012 р., яким сплачено 69403,20 грн., в тому числі ПДВ 11567,20 грн., платіжним дорученням №71 від 28 вересня 2012 р., яким сплачено 60000 грн., в тому числі ПДВ 10000 грн., платіжним дорученням №78 від 19.10.2012 року на суму 70000 грн. в тому числі 11667.67 грн. ПДВ, накладними №706 від 07.08.2015 р., №1004 від 10.08.2012 р., №2209 від 22.08.2012 року. (т.1 а.с. 237,238, т. 2 а.с.2-4, т.3 а.с.245-248).

За результатами досліджених первинних документів, судом встановлено, що оплата за товар згідно договору від 07.08.2012 року із ТОВ «Тректорія-ПР» проведена в повному обсязі шляхом безготівкового розрахунку до кінця жовтня 2012 року на всю суму зазначену у податкових накладних на товар.

Суд вважає, що позивачем було дотримано встановлений порядок формування податкового кредиту за операціями, здійсненими внаслідок взаємовідносин з ТОВ «Тректорія-ПР». Фактичне виконання договору поставки підтверджується належними документами.

Таким чином, суд вважає, що в частині визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість від здійснення господарських операцій МПП "Реванш" з ТОВ «Тректорія-ПР», визначених в податковому повідомленні-рішенні від 17.03.2014 року №0001362201 в сумі 21567 грн. основного платежу та штрафних санкцій в частині 10783,50 грн., необхідно скасувати.

Щодо решти суми податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням від 17.03.2014 року №0001362201 та податковим повідомленням-рішенням №0001352201 від 17.03.2014 р., суд вважає, що податковим органом правомірно визначено грошові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

У відповідності до ст. 71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем суб'єктом владних повноважень доведено правомірність винесених податкових повідомлень - рішень в частині відмовлених вимог позивачу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення рішення з податку на додану вартість від 17.03.2014 року №0001362201 в частині основного платежу в сумі 21567 грн., в решті суми основного платежу 212174 грн. залишити без змін, скасувати рішення 17.03.2014 року №0001362201 в частині штрафних санкцій в сумі 10783,5 грн., в сумі 68508 грн. залишити без змін.

4. В решті позову відмовити повністю.

5. Повернути з Державного бюджету України судовий збір в частині задоволеного позову в розмірі 32,55 гривень.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна

Постанова в повному обсязі складена 31 серпня 2015 р.