Рішення № 49781516, 11.08.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/2997/15-ц

Провадження № 2/265/1506/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 серпня 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненко О.В.,

при секретарі - Бабенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2015 року до суду надійшов позов ПАТ КБ «Приватбанк» до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту. В обґрунтування вимог зазначено, що відповідно до укладеного договору № MRXRRX10020497 від 13 травня 2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 1831,20 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складають між ним та Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідач зобов'язався погашати заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, інших витрат згідно до Умов, щомісяця, в період сплати, шляхом надання банку грошових коштів (щомісячного платежу). ОСОБА_2 зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 07 травня 2015 року має заборгованість в сумі 20204,79 гривень, яка включає: 1542,30 гривень - заборгованість за кредитом, 8235,69 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 44,86 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом, 10381,94 гривень - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500 гривень - штраф (фіксована частина), 317,46 гривень - штраф (процентна складова). Від суми заборгованості позивач виключає 13855,66 гривень, які були стягнуті з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі судового наказу від 30 липня 2010 року, виданого Жовтневим районним судом міста Маріуполя. На підставі викладеного, посилаючись на діюче законодавство, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборговансіть за кредитним договором в сумі 7166,59 гривень, а також судові витрати у розмірі 243,60 гривень.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» - Осовалюк М.О., діюча на підставі довіреності, до суду не прибула, надіславши заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, зазначала, що всі необхідні докази є в матеріалах справи, просила позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Судові повістки про виклик до суду були направлені рекомендованим листом із повідомленням за зареєстрованою адресою його проживання, що відповідає положенням ч. 5 ст. 74 ЦПК України, однак конверти були повернуті поштовим відділенням за закінченням строку зберігання.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, та приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі анкети-заяви ОСОБА_2 між ним та ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» (нині ПАТ КБ «Приватбанк») 13 травня 2007 року був укладений договір кредиту № MRXRRX10020497, який складається з Заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку. Згідно до умов договору ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 1831,20 гривень строком на 12 місяців, з 13 травня 2007 року по 12 травня 2008 року включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 44,86 гривень та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 305,20 гривень та зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки, винагороди та комісії у зазначені в заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам строки. Погашення заборгованості мало здійснюватися щомісяця, в період сплати, за який приймається період з 15 по 20 число кожного місяця шляхом надання банку грошових коштів (щомісячного платежу в сумі 207,70 гривень.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з доданого до позову розрахунку заборгованості за вказаним договором, ОСОБА_2 умови договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 07 травня 2015 року заборгованість відповідача за кредитом становить 1542,30 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом становить 8235,69 гривень, заборгованість по комісії становить 44,86 гривень, заборгованість по пені становить 10381,94 гривень.

Вказаний розрахунок проведений відповідно до умов укладеного договору, процентна ставка розрахована відповідно до умов договору з урахуванням фіксованої процентної ставки 1,0 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Як вбачається з судового наказу від 30 липня 2010 року, виданого Жовтневим районним судом міста Маріуполя, з ОСОБА_2 на користь ПАТ Комерційний Банк «Приватбанк» стягнута заборгованість за кредитним договором у розмірі 13855,66 гривень.

Вказана сума позивачем врахована та виключена з суми заборгованості, відшукуваної у позові.

Крім того, позивачем нараховані штрафи за неналежне виконання умов договору: фіксована частина у розмірі 500 гривень, процентна складова у розмірі 317,46 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язань забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня і штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Однак, суд вважає, що умовами договору від 13 травня 2007 року закріплена подвійна цивільна відповідальність позичальника одного виду за одне й те саме правопорушення (п. 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам): при порушенні позичальником строків за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 гривень та 5% від суми заборгованості.

При цьому за ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім того, визначення фіксованого штрафу, закріплене в Умовах та правилах надання банківських послуг, не відповідає положенням цивільного законодавства, за яким штраф має обчислюватися у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

На підставі наведеного суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог банку в частині стягнення з відповідача фіксованої суми штрафу в розмірі 500 гривень за кредитним договором.

На підставі викладеного, суд вважає встановленим факт порушення позичальником ОСОБА_2 умов договору кредиту від 13 травня 2007 року, та приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в межах стягнення з відповідача на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитом, процентами за користування грішми, комісії, пені та штрафу (процентна складова), яка з урахуванням судового наказу від 30 липня 2010 року, виданого Жовтневим районним судом міста Маріуполя, дорівнює 6666,59 гривень; в решті позовних вимог позов задоволенню не підлягає.

Відповідач, не бажаючи приймати участь в судовому розгляді справи і реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування належного виконання ним обов'язків за кредитним договором, тим самим не оспорює наявних підстав для стягнення з нього грошових сум та їх розміру.

Приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати, які складають 243,60 гривень.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 546, 549, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЕДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором, укладеним 13 травня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2, в сумі 6666 (шість тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 59 копійок, а також судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя _______