Рішення № 49779379, 15.04.2015, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/9379/14-ц

Провадження №2/442/234/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2015 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі :

головуючого - судді Хомика А.П.,

за участю секретаря - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грушів Агрозахід", зацікавлених осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_5, звернулась до суду з позовом, в якому з уточненням позовних вимог просить стягнути з ТОВ «Грушів Агрозахід» 2469600 (два мільйони чотириста шістдесят дев'ять тисяч шістсот) грн. та понесені судові витрати. В обґрунтування позову зазначає, що 12 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Грушів Агрозахід» в особі директора та засновників укладено попередній договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі відповідача, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьміним О.О., р. №872.

Відповідно до п.1.1 цього договору між сторонами досягнуто домовленостей про те, що не пізніше 01.10.2014 року буде укладено основний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Грушів Агрозахід» в розмірі 100%.

У відповідності до п.2.2 договору позивачем виконані взяті зобов'язання - сплачено на користь відповідача грошові кошти у розмірі 532 000 грн., що еквівалентно 30 261,66 Євро станом на 12.08.2014 року. Грошові кошти, а саме 30 000 Євро передані позивачем директору ТОВ «Грушів Агрозахід» ОСОБА_2 в присутності сторін правочину, що підтверджується п. 2.2 договору, розпискою про отримання завдатку, учасниками правочину (підписанти), присутніми при укладенні правочину: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та підтверджено гр. ОСОБА_2 в судовому засіданні від 26.12.2014 року.

Відповідно до п. 2.4 Договору, у разі, коли Основний договір не відбудеться з причин, які залежать від «Сторони 1» ( відповідач), вона повинна у трьохденний строк повернути «Стороні 2» (позивач) отримані грошові кошти в сумі, яка зазначена в пункті 2.2. цього Договору, а також додатково сплатити неустойку (штраф) у розмірі 532 000 грн. та 1% від суми, що підлягає поверненню, за кожен день прострочення виконання).

З огляду на зазначене, вважають, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, порушив умови договору та повинен повернути отриману грошову суму у розмірі 30000 Євро (отримані відповідачем кошти), додавши 30 000 Євро (відповідно до умов завдатку (розписка), та вимог п.2.4 договору (неустойка), що дорівнює 60 000 Євро, що станом на 03.03.2015 року еквівалентно 1 671 600 грн.

Згідно з п. 1.1 договору строк для настання зобов'язань встановлено Сторонами договору 01.10.2014 року. Строк для повернення грошових коштів у разі не підписання Основного договору встановлено три дні, а тому строк прострочення виконання починається з 04.10.2014 року і до 03.03.2015 року, термін прострочення виконання дорівнює 150 дням. Просить суд стягнути з відповідача 798 000 грн. неустойки ( 150 днів х 5320 грн.), а всього 2 469 600 грн. ( 1 671 600 грн. + 798 000 грн.) та понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, послався на обставини, викладені у позовній заяві, яку просить задоволити. Доповнив, що його довірителькою виконано всі умови попереднього договору, а саме сплачено грошові кошти в розмірі 30000 Євро.

Представник ТОВ «Грушів Агрозахід» - Кішко В.І. заперечив проти задоволення позову з тих підстав, що ТзОВ «Грушів Агрозахід не укладало жодних договорів з ОСОБА_1 щодо передачі майна, майнових чи корпоративних прав, які б належали юридичній особі ТзОВ «Грушів Агрозахід». Відповідно до Попереднього договору купівлі-продажу від 12.08.2014 року, №872 - ТзОВ «Грушів Агрозахід не був стороною даного договору, такий підписувався фізичними особами - учасниками ТзОВ «Грушів Агрозахід». Також, позивачем жодним чином не доведено оплату готівковим чи безготівковим способом будь-яких коштів на рахунок юридичної особи ТзОВ «Грушів Агрозахід», з представленої позивачем розписки вбачається що такі кошти отримав ОСОБА_2, що свідчить про грубе порушення чинного законодавство щодо проведення готівкових розрахунків.

Зацікавлена особа - ОСОБА_2 позову не визнав з тих підстав, що ним жодним чином не порушувались умови Попереднього договору від 12.08.2014 року, № 872, оскільки він, будучи директором ТзОВ «Грушів Агрозахід» намагався зв'язатись з ОСОБА_1 та погодити дату укладення Основного Договору, однак остання не реагувала на його звернення. Просить в задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_9 заперечили проти задоволення позову з тих підстав, що вважають недійсним, з моменту укладення Попередній договір купівлі-продажу 100% часток в Статутному капіталі ТзОВ «Грушів Агрозахід від 12 серпня 2014 року, №872, оскільки такий укладено з порушенням діючого законодавства та порушує його, ОСОБА_4, законні права та інтереси. Підтримують пояснення представника відповідача про те, що позов пред'явлено до неналежного відповідача - ТзОВ «Грушів Агрозахід», а не до фізичних осіб, які були стороною договору. Просять в задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, не повідомивши причин, хоча повістка йому була направлена своєчасно на останню відому судові адресу і, керуючись ст. 224 ЦПК України, суд вважає цю особу повідомленою про час та місце судового засідання.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є безпідставним та задоволенню не підлягає, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 11 та ст. ст. 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено в судовому засіданні, сторонами не оспорювалось, а тому доказуванню не підлягає, 12.08.2014 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_4 (Сторона 1) та ОСОБА_1 було укладено Попередній договір, за яким сторони домовились про те, щоб не пізніше ніж 01.10.2014 року укласти договір купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі ТзОВ «Грушів Агрозахід». На підтвердження дійсних намірів про наступне укладення Основного договору «Сторона 2» передала, а «Сторона 1» отримала грошову суму в розмірі 532000 грн. як передоплату (аванс) вищевказану частку в статутному капіталі ТзОВ «Грушів Агрозахід» (копія Договору, зокрема, п.1.1, 2.2 Договору).

Згідно п. 2.4 Договору, коли Основний договір не відбудеться з причин, які залежать від «Сторони 1», вона повинна у трьохденний строк повернути «Стороні 2» отримані грошові кошти в сумі, яка зазначена в пункті 2.2. цього Договору, а також додатково сплатити неустойку (штраф) у розмірі 532000 грн. та 1% від суми, що підлягає поверненню, за кожен день прострочення виконання.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до вимог ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Крім цього, за правилами ч. 3 ст.635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановлений договором, якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Оскільки основний договір купівлі - продажу між сторонами у визначений строк не був укладений, у матеріалах справи відсутні докази про те, що хоча б одна із сторін до 01.10.2014 року направляла іншій стороні пропозицію про його укладення, то зобов'язання, встановлені попередніми договорами, припинені.

Частиною 2 статті 635 ЦК України визначено, що порушення сторонами своїх зобов'язань, що ґрунтуються на попередньому договорі, може тягти наслідки, передбачені законом або договором. Зокрема, сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення основного договору на підставі попереднього договору, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням укладення основного договору.

Як встановлено судом та підтверджено копією попереднього договору від 12.08.2014 року, його сторонами були засновники (учасники) ТзОВ «Грушів Агрозахід» - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах якого діяв ОСОБА_9, (продавці) та ОСОБА_1 (покупець) і предметом зазначеного договору була належна продавцям частка в статутному капіталі Товариства.

Будь-яких належних та допустимих доказів про те, що ТзОВ «Грушів Агрозахід» було стороною зазначеного вище попереднього договору, та що такий договір укладено ОСОБА_2 від імені Товариства позивачем суду не надано і таких в судовому засіданні не встановлено.

Разом з тим, позивачем не представлено жодних належних та допустимих доказів щодо здійснення нею оплати ціни договору саме Товариству, оскільки з представленої позивачем розписки вбачається, що такі кошти отримав ОСОБА_2

Отже суд приходить до висновку, що порушити цивільні права позивача, про захист яких вона просить, могла лише сторона договору, а саме - сторона продавця, якою, як зазначено вище, є засновники (учасники) ТзОВ «Грушів Агрозахід» - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 З огляду на зазначене, суд не знаходить підстав для стягнення коштів у зв'язку з невиконанням умов договору саме з ТзОВ «Грушів Агрозахід», яке не було стороною договору.

Вимоги про стягнення зазначених коштів з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивач не заявляв, а покладання обов'язку по виконанню рішення суду не на сторону по справі, а на учасника процесу - третю особу суперечить нормам статей 27, 31, 35 ЦПК України.

За наведених вище обставин суд не знаходить правових підстав для задоволення позову та стягнення на користь позивача у зв'язку з цим понесених судових витрат.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 27, 31, 35, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 202, 635 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грушів Агрозахід", зацікавлених осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя