Рішення № 49779108, 29.04.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1399/15 Головуючий у 1 інстанції: Сидоренко Ю.В.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

при секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що відповідно до укладеного договору № SAMDNS26000700672069 (Вклад "Стандарт" + карта "Універсальна") від 28.12.2007 року ОСОБА_3 28.12.2007 року отримав кредит у розмірі 7000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміт) на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою. Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком. Відповідно до виписки по картковому рахунку НОМЕР_1, кредитна картка перевипускалася двічі з новими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3, якими Відповідач ОСОБА_3 скористався шляхом зняття готівки через банкомат. А відповідно остання картка випускалась з терміном дії до жовтня 2013 року - скриншот (зображення, отримане комп'ютером, яке показує в точності те, що бачить користувач на екрані монітора або іншого візуального пристрою виводу) з програмного комплексу ПриватБанку на підтвердження строку дії картки. Згідно и.5.4. Умов та правил надання банківських послуг, термін погашення кредиту в повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що він ознайомився та згодний з умовами кредитування, які були надані йому в письмовому вигляді, що підтверджується його особистим підписом. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку" з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.5.5 "Правил користування платіжною карткою". ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за Договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідно до п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов Договору, що зазначено у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав та на теперішній час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає.

В подальшому уточнивши позовні вимоги та посилаючись на зазначені обставини, просило суд, стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 13 974, 31 грн. за кредитним договором № SAMDNS26000700672069 від 28.12.2007 року, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 4449,08 грн; заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 8383,60 грн; штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн; штрафу (процентна складова) в сумі 641,63 грн. та судові витрати.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 19 грудня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № SAMDNS26000700672069 від 28.12.2007 року в розмірі -13 974 гривні 31 копійку.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" витрати по оплаті судового збору в сумі - 243 гривні 60 копійок.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що він уклав з позивачем договір № SAMDNS26000700672069 (Вклад "Стандарт" + карта "Універсальна") від 28.12.2007 року за умовами якого оформив вклад у Приватбанку отримавши додатково кредитну картку "Універсальна" з кредитним лімітом 7000 гр.

Термін дії зазначеної картки спливав у жовтні 2009 року. Останнє погашення заборгованості за даною карткою було 12.1. 2011 року.

Посилання позивача на те, що картка перевидавалася та відповідач користувався новими картками жодними доказами не підтверджено.

Так, у справі відсутні будь-які заяви відповідача щодо видання йому нових карток як і відсутні будь-які докази про те, що він отримував ці картки. Жодних його підписів про отримання ним карток або жодних договорів про надання нових карток позивачем не надано.

Натомість за п.2.1.1.1. Умов та правил надання банківських послуг Банк випускає Клієнту картку на підставі Заяви, належним чино заповненої та підписаної.

Посилання банку на те, що відповідач отримав нові картки нічим не підтверджено, а посилання на те, що ймовірно в нових картках був той самий ПІН код, що й в попередній картці є припущенням.

По отриманій відповідачем кредитній картці за кредитним договором № SAMDNS26000700672069 від 28.12.2007 року відповідач останній раз здійснив оплату у січні 2011 року.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до суду з позовною заявою про захист свого порушеного права 25 липня 2014 року.

Відповідач заявив про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Отже, згідно з умовами кредитного договору та змістом зазначених правових норм за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України) (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-95цс14, висновки якої відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України).

Враховуючи, що позивачем не доведено факт отримання відповідачем нових інших карток (крім картки за договором № SAMDNS26000700672069 від 28.12.2007 року), немає підстав вважати, що банк звернувся до суду в межах встановленого строку позовної давності.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2014 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: