Рішення № 49776883, 04.09.2015, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2512/15-ц

Провадження №: 2/332/928/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2015 р. Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючий суддя Шалпегіна О.Л.

при секретарі Чухрай М.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Будовської Н.В.

представника відповідача Стініча М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Зодчі» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Садівничого товариства «Зодчі» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 2010 року він є членом Садівничого товариства «Зодчі», в 2010 році набув право власності на земельну ділянку згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, де побудував житловий будинок. 13 лютого 2015 року у вказаному будинку сталася пожежа, внаслідок чого сталося замикання електроприладів та перестала функціонувати система електропостачання. Вважає, що пошкодження пов'язано з порушенням правил технічної експлуатації електроустановок, його вини у виникненні пожежі немає, проте належний йому будинок було відключено відповідачем від електропостачання, умовою підключення садівниче товариство зазначило компенсацію за ремонт електрообладнання.

З наведених підстав позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо відключення належного йому будинку, зобов'язати відповідача здійснити підключення до електромережі вказаного будинку, віднести на рахунок відповідача судові витрати.

Позивач та його представник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити. Також представником позивача було зауважено про те, що з Правил користування електричною енергією на території населеного пункту, під яке підпадає садівниче товариство та його члени, випливає, що всі власники або користувачі електроустановок є споживачами електричної енергії, але не всі споживачі на території населеного пункту є його населенням. Саме тому позивач не повинен був укладати окремий договір на постачання електричної енергії. Крім того, відповідно до п. 4.9 Уставу відповідача, правління товариства повинно забезпечити постачання електричної енергії своїм членам.

Представник відповідача під час розгляду справи позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, де зазначив, що будівля позивача дійсно була відключена від електропостачання за систематичне порушення позивачем Правил користування електричною енергією та порушення правил користування електричними приладами, що призвело у ніч з 14 на 15 лютого 2015 р. до пожежі. На думку представника відповідача, позовна заява не містить нормативного обґрунтування щодо підстав постачання позивачеві електричної енергії, підключення споруди на земельній ділянці позивача до електричної енергії буде незаконним, оскільки договір на постачання електричної енергії між сторонами відсутній, а до позовної заяви не надано жодного документу, який би засвідчував право власності позивача на заявлений ним будинок. З наведених підстав просили у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Вислухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши надані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є членом Садівничого товариства «Зодчі». У 2010 році він набув право власності на земельну ділянку відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, на підставі рішення сорок першої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради від 23.06.2010 року № 36 (а.с.4).

Згідно з актом про пожежу 14.02.2015 р. о 03 год. 15 хв. у дачному будинку позивача виникла пожежа через порушення при влаштуванні та експлуатації печей (а.с.77).

Сторонами не заперечується, що будівля позивача у Садівничому товаристві «Зодчі» була відключена від електропостачання після пожежі, яка сталась 14.02.2015 р.

Враховуючи обсяг наданих сторонами доказів, судом не встановлено інших фактичних обставин, що мають значення для розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.

Частиною 1 статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 3 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. N 1357, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.

Таким чином, за відсутністю укладеного договору на постачання електричної енергії, вимоги про підключення до електромережі є безпідставними. При цьому, позивач не довів належними та допустимими доказами того факту, що він звертався до відповідача з пропозицією чи вимогою укласти договір щодо постачання електричної енергії.

Також, згідно з визначенням термінів у статті 1 вказаного Закону України «Про електроенергетику» постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору; споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про електроенергетику» діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, здійснення функцій гарантованого покупця, здійснення функцій системного оператора, здійснення функцій оператора ринку здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії, яка видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

За приписами п. 2 Правил користування електричною енергією для населення, енергопостачальник - учасник оптового ринку електричної енергії України, що купує електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам.

Отже, враховуючи вказані норми, Садівниче товариство «Зодчі» не є постачальником електроенергії в розумінні Закону України «Про електроенергетику». Таким чином, на нього не може бути покладений обов'язок укладення договору на постачання електроенергії та, відповідно, обов'язок підключення інших споживачів до власної електромережі.

Крім того, позивач просить зобов'язати підключити до електричної мережі належний йому житловий будинок, який він збудував на земельній ділянці на території садівничого товариства. Проте, позивачем не надано належних доказів набуття останнім права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва відповідно до ст. 311 ЦК України.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про електроенергетику» споживачі електричної енергії мають право на приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж; вибір постачальника електричної енергії.

Пунктом 2 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що об'єкт споживача ? житловий будинок, гараж, майстерня або інша електрифікована споруда, що належить споживачу на правах власності або користування;

технічні умови ? документ, що видається споживачу енергопостачальником і містить перелік технічних вимог, які необхідно виконати для приєднання електроустановок нового споживача до електромережі, реконструкції діючих електроустановок споживача або зміни категорії надійності електропостачання споживача.

Таким чином, за відсутністю зареєстрованого права власності на об'єкт нерухомого майна та відсутністю технічних умов, які містять перелік технічних вимог, які необхідно виконати для приєднання електроустановок до електромережі, вимоги про таке приєднання прямо суперечать діючим нормам законодавства про електроенергетику.

За відсутністю умов для приєднання електроустановок позивача до електромережі, відключення таких електроустановок з боку відповідача не може бути визнане протиправним.

Також суд зауважує, що згідно з нормами ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач (власник мереж, які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання, населенню) зобов'язаний укласти з електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

З урахуванням викладеного, позивач не довів наявності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, оскільки підключення його будівлі до електромережі відповідача можливе лише за згодою останнього, за умов реєстрації права власності на споруджену будівлю, розробки та виконання технічних умов, укладення відповідного договору та дотримання інших вимог законодавства про електроенергетику.

У разі відмови відповідача від підключення до належної йому мережі позивач не позбавлений права звернутися у встановленому порядку за розробкою технічних умов та підключення на умовах договору до електромережі енергопостачальника, який здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території.

Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Приймаючи до уваги, що судове рішення постановлено не на користь позивача, витрати по сплаті судового збору не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Зодчі» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Л.Шалпегіна