Постанова № 49775812, 28.08.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2466/15-а15 год. 03 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника відповідача - Попкової Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області про скасування наказу,

встановив:

ОСОБА_4 (далі - позивач -1, ОСОБА_4), ОСОБА_1 (далі - позивач-2,ОСОБА_1.) (разом - позивачі) звернулись до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держземагенства у Херсонській області ( далі - відповідач, ГУ Держземагенства у Херсонській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області (далі - третя особа, Бериславська міськрада), у якому просять скасувати наказ від 15.10.2014 року № 21-1552/18-14-СГ.

Вказані вимоги позивачі обґрунтовують тим, що 31.03.2014 р. наказами ГУ Держземагенства у Херсонській області №ХС/6520610100:02:240/00002098 та №ХС/6520610100:02:240/00002178" надано ОСОБА_4 та ОСОБА_1 дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,5000 га кожному із земель державної власності сільськогосподарського призначення (угіддя - пасовища, графа 12 за формою 6 - зем) за межами населених пунктів на території Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства, на підставі були розроблені вказані проекти землеустрою і на теперішній час проходять процедуру погодження з відповідними службами, що є підставою для скасування оскаржуваного наказу ГУ Держземагенства у Херсонській області від 31.03.2014 р. за №21-1552/18-14-СГ " Про скасування наказів Головного управління від 31.03.2014 р., №ХС/6520610100:02:240/00002098 та №ХС/6520610100:02:240/00002178". Крім того, позивачі вважають оскаржуваний наказ незаконним, оскільки підставою його прийняття є лист Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області від 03.09.2014 року №02-27/595/14 про невідповідність місця розташування вказаних земельних ділянок позивачів Генеральному плану міста Берислава, затвердженому рішеннями Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області від 02.05.2003 р. №94 та належністю даних земель до території зелених насаджень загального користування, що, на думку позивачів, не відповідає дійсності. Позивачі вказують, що земельні ділянки, на які вони претендують, є сільськогосподарськими угіддями, що унеможливлює віднесення їх до території зелених насаджень загального користування. Крім того, позивачі зазначають, що відповідно до скасованих наказів ГУ Держземагенства у Херсонській області вказані земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту, тому не зрозуміло яким чином їх передача у власність може не відповідати Генеральному плану міста Берислава, якщо вони не можуть бути у такому плані відображені.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала вказане обґрунтування позовних вимог та просила суд їх задовольнити.

Позивач - ОСОБА_4 в судове засідання не прибула, при цьому 10.08.2015 р. надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Частиною 4 ст. 122 КАС України визначено, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

В судовому засіданні відповідно до ст. 55, 160 КАС України судом протокольно ухвалено щодо заміни відповідача у справі Головного управління Держземагенства у Херсонській області на його правонаступника Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Херсонській області ).

Представник відповідача в судовому засіданні усно заперечила проти задоволення позовних вимог, вказавши, що оскаржуваний наказ ГУ Держземагенства у Херсонській області від 31.03.2014 р. за №21-1552/18-14-СГ "Про скасування наказів Головного управління від 31.03.2014 р., №ХС/6520610100:02:240/00002098 та №ХС/6520610100:02:240/00002178" відповідає вимогам діючого законодавства.

Третя особа в судове засідання не прибула, про дату та час судового розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення повістки 13.08.2015 р.

В судовому засіданні 28.08.2015 р. судом протокольно ухвалено про розгляд справи за даною явкою.

Заслухавши пояснення представників позивача ОСОБА_1 та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 ЗК України, якою, зокрема, передбачено, що рішення, дію або бездіяльність цих органів щодо надання земельних ділянок може бути оскаржено до суду.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом Головного управління Держземагентства у Херсонській області від 31.03.2014 р. №ХС/6520610100:02:240/00002098 надано гр. ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,5000 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення (угіддя - пасовища, графа 12 за формою 6 - зем) за межами населених пунктів на території Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держземагентства у Херсонській області від 31.03.2014 р. №ХС/6520610100:02:240/00002178 надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,5000 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення (угіддя - пасовища, графа 12 за формою 6 - зем) за межами населених пунктів на території Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаних наказів Головного управління Держземагентства у Херсонській області та заяв ОСОБА_1, ОСОБА_4 від 05.04.2014 р. приватним підприємством "Південний Азимут" були розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,4999 га із державної власності сільськогосподарського призначення Бериславської міської ради, розташованої на території на території Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області (далі - проекти землеустрою), копії витягів яких наявні в матеріалах справи.

З пояснень в судовому засіданні представника позивача ОСОБА_1 судом встановлено, що під час погодження з Бериславської міської ради меж суміжних земельних ділянок, позивачам було усно повідомлено про те, що накази Головного управління Держземагентства у Херсонській області №ХС/6520610100:02:240/00002098 та №ХС/6520610100:02:240/00002178 від 31.03.2014 р. про надання дозволу на розробку вказаних проекті землеустрою ОСОБА_4 та ОСОБА_1 скасовано наказом ГУ Держземагенства у Херсонській області від 15.10.2014 р. №21-1552/18-14-СГ, копію якого позивачі отримали у відділі Держземагенства у Бериславському районі за місцем проживання.

Не погодившись з вказаним рішенням Головного управління Держземагентства у Херсонській області позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини суд вказує про наступне.

Як встановлено судом, спір між сторонами виник щодо правомірності наказу ГУ Держземагенства у Херсонській області від 31.03.2014 р. за №21-1552/18-14-СГ "Про скасування наказів Головного управління від 31.03.2014 р., №ХС/6520610100:02:240/00002098 та №ХС/6520610100:02:240/00002178", якими позивачам було надано дозвіл на розробку проектів землеустрою.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу, то нормативним підґрунтям його прийняття є частина 4 статті 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держземагентства у Херсонській області, затвердженого наказом Держземагентства України від 14.06.2013 р. № 268 (зі змінами), а підставою став лист Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області від 03.09.2014 №02-27/595/14.

Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб передають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи (крім випадків згідно з ч. 8 ст.122).

Згідно з ч. 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України №445 від 08.04.2011 року, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

При цьому, пп. 6-1 п. 4 вказаного Положення передбачає, що Держземагентство України передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.

Зазначене кореспондується з пп. 4.29 п. 4 Положення про Головне управління Держземагентства у Херсонській області, затверджене наказом Держземагентства України № 268 від 14.06.2013 року, яким надано Головному управлінню Держземагентства в області повноваження щодо передачі відповідно до закону земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

При цьому, суд вказує, що пунктом 9 вказаного Положення про Головне управління Держземагентства у Херсонській області передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Акти Головного управління можуть бути скасовані Головою Держземагентства України повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра, а також Міністром у разі відмови Голови Держземагентства України скасувати такий акт.

Отже, в межах розгляду даних правовідносин, судом встановлено, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність прийнято ГУ Держземагентства у Херсонській області у формі наказу, а саме наказів від 31.03.2014 р. №ХС/6520610100:02:240/00002098 та №ХС/6520610100:02:240/00002178, які в подальшому скасовані оскаржуваним наказом ГУ Держземагентства у Херсонській області.

Проте, суд вважає, що скасування ГУ Держземагентства у Херсонській області власних рішень не узгоджується з вищевказаними приписами Положення про Головне управління Держземагентства у Херсонській області та свідчить про прийняття відповідачем оскаржуваного наказу з перевищенням повноважень.

Крім того, як зазначалось вище, підставою для прийняття оскаржуваного наказу відповідача став лист Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області від 03.09.2014 №02-27/595/14, адресований ГУ Держземагенства у Херсонській області, який за своїм змістом містить посилання щодо скасування наказів ГУ Держземагенства у Херсонській області від 31.03.2014 р. № ХС/6520610100:02:240/00002178 та №ХС/6520610100:02:240/00002098 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок загальною площею 3,000 га для ведення особистого селянського господарства, оскільки згідно з Генеральним планом міста Берислава дана земельна ділянка відноситься до земель загального користування населеного пункту - зелені насадження, які не можуть передаватись у приватну власність, та на теперішній час межі адміністративно - територіальних утворень (м. Берислава), не внесені до програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру (лист Головного управління Держземагенстсва у Херсонській області №18-21-0.1012538/2-14 від 21.05.2014 р.), у зв'язку з цим виникають деякі розбіжності в межах адміністративних утворень і тому керуватись даними Національної кадастрової системи при прийняті відповідних рішень є недоцільним.

Отже, розглянувши вказане звернення Бериславської міської ради, ГУ Держземагентства у Херсонській області вирішило скасувати власний наказ, визнавши тим самим обґрунтованість вказаного звернення Бериславської міської ради.

Разом з тим, надаючи правову оцінку вказаним діям відповідача, суд вважає, що за наслідками скасованих наказів ГУ Держземагентства у Херсонській області, у позивачів виникли певні обов'язки, у т.ч., щодо розробки проектів землеустрою та їх погодження відповідно до вимог чинного законодавства, а тому подальше скасування раніше прийнятих наказів при фактично розроблених позивачами за власні кошти проекти землеустрою, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, є порушенням принципу верховенство права.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правосуддя здійснюється за принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України).

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в Рішенні "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" від 24 червня 2003 року зазначив про те, що є неприпустимими визнання недійсним договору, відповідно до якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон. "Суд дотримується такого погляду, що дії органу влади можуть бути розцінені як такі, що перешкоджають законним очікуванням заявника згідно із договором та позбавляють його частково тих міркувань, на підставі яких було укладено договір", зазначено в Рішенні "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії".

Отже, правова позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що особа - суб'єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 186-1 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, який в даному випадку є відповідач - ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

Частиною 5 ст. 186-1 ЗК України передбачено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Відповідно до ч. 6 ст. 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

З огляду на викладене, суд вважає, що на стадії погодження проектів землеустрою у ГУ Держгеокадастру у Херсонській області виникає право прийняти до уваги доводи Бериславської міської ради, викладені у листі від 03.09.2014 р. за №02-27/595/14, та прийняти відповідне рішення.

Проте, в ході розгляду справи, судом з'ясовано, що позивачі не подавали до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області погоджені проекти землеустрою на затвердження, що підтверджує неправомірність оскаржуваного наказу відповідача та дає підстави для його скасування.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 6-14, 69-71, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Херсонській області від 15.10.2014 року №21-1552/18-14-СГ "Про скасування наказів Головного управління від 31.03.2014 р. за № ХС/6520610100:02:240/00002098 та № ХС/6520610100:02:240/00002178".

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 вересня 2015 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 6.3