Рішення № 49772244, 01.09.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

справа № 243/6031/15-ц

провадження № 2/243/3256/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 року

Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої - судді Ільяшевич О.В.,

при секретарі Мороз К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Словянську справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення заборгованості заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку на час звільнення, моральної шкоди,-

В С Т А Н ОВ И В :

30 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначив, щоу період з 16 серпня 2005 року по 06 жовтня 2014 року працював у ДП «Артемвугілля». В день його звільнення 06 жовтня 2014 року відповідач не виплатив йому всіх сум, що належать йому до сплати. У звязку з цим, станом на день звільнення утворилася заборгованість по заробітній платі в сумі 38743 грн. 60 коп.. Вважає, що затримкою в розрахунку йому була нанесена моральна шкода. У звязку з цим, просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 38743 грн. 60 коп. та моральну шкоду, яку він оцінює в 3000,00 грн.

Ё5 липня 2015 року позивач подав позовну заяву, в якій збільшив позовні вимоги та просив стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 38743 грн. 60 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день винесення рішення судом та моральну шкоду в сумі 3000 грн. Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяву в якій просять справу слухати у їх відсутності, позовну заяву підтримують, з підстав наведених в ній, просять її задовольнити, проти вирішення позову у заочному порядку не заперечують.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення (а.с.33) від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, а також клопотання про відкладення розгляду справи з причин, які б могли бути визнані судом поважними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки від відповідача не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, як то передбачає ст. 169 ЦПК України, з причин, які б могли бути визнані судом поважними, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, суд зі згоди позивача вирішує справу на підставі наявних у справі доказів у відповідності до ст. 224-228 ЦПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення заборгованості по заробітній платі суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності із записами в трудовій книжці ОСОБА_1 працювала у ДП «Артемвугілля», у період з 16 серпня 2005 року по 06 жовтня 2014 року на посадах головного інженера, заступника директора начальника відділу капітального будівництва Дирекції з капітального будівництва, інвестицій та технічного переоснащення ДП «Артемвугілля». Був звільнений на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с.5-6).

Згідно із довідкою № 14/2-6 від 10 березня 2015 року, станом на день звільнення заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 становить 38743 грн 60 коп. (а.с. 20).

Частиною 1 ст. 116 КЗпП України, передбачається, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З огляду на викладене, враховуючи наведені дані, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 38743 грн.60 коп., оскільки саме ця сума була зазначена відповідачем у Довідці № 14/2-6 від 10 березня 2015 року. Суд приймає до уваги вказану довідку щодо розміру заборгованості по заробітній платі, оскільки в ній прямо вказана сума, яка підлягає до сплати позивачу.

Відповідно до ч. 1ст. 117 КЗпП Українив разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У відповідності з п.20постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року, з наступними змінами, «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв»язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставіст.117 КЗпП Українистягує на користь працівника середній заробіток завесь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з роботи 06 жовтня 2014 року.

День звільнення позивача, відповідно до положень п.2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, є останнім днем його роботи, що визнається відповідачем.

Позивач звернувся до суду про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені, з 06 жовтня 2014 року тобто з часу звільнення по день винесення рішення по справі.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню, а саме за період з 06 жовтня 2014 року по день винесення рішення судом у розмірі 46766 грн. 38 коп., виходячи з наступного.

Середньоденний заробіток становить 204 грн. 22 коп.(2675 грн. 83 коп.+5903 грн. 28 коп)/2/((20роб. дн. + 22 роб. дн)/2) згідно даних довідки № 14/2-6 від 10 березня 2015 року.

Отже, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 07 жовтня 2014 року по день винесення рішення суду 01 вересня 2015 року включно складає:

204 грн. 22 коп. Х 229 робочих дні(19 р.дн.+21 р.д.Х10 міс.) =46766 грн. 38 коп.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідност. 237-1 КЗпП Українивідшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що відповідно дост. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як встановленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків(втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у звязку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Компенсація завданої шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом визнання факту порушень відповідачем строку розрахунку з позивачем, а має самостійне юридичне значення.

Судом встановлено, що у період трудових відносин були порушені права ОСОБА_1 а саме, право на оплату праці, оскільки заборгованість по заробітній платі відповідачем не виплачена до теперішнього часу.

Так, звільнений працівник, якому з вини підприємства не виплачують належні при звільнені суми, має право вимагати відшкодування завданої при цьому моральної шкоди.

У звязку з тим, що протиправними діями відповідача - дійсно були порушені трудові права позивача, що вимагало від ОСОБА_1 додаткових зусиль, у звязку з порушенням звичайного укладу її життя, але суд вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн. 00 коп. є завищеними та підлягають зменшенню до розміру 1000 грн 00 коп., зазначена сума є достатньою та такою, що відповідає характеру та обсягу страждань, їх тривалості та тяжкості вимушених змін у житті позивача.

Також, у відповідності до вимог ст.4 ЗУ Про судовий збір, за подання позовних заяв в порядку цивільного судочинства майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання позовної заяви немайнового характеру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.3 ст.6 ЗУ Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У відповідності до розяснень п. 36 Постанови Пленуму ВССУ України № 10 від 17.10.2014 року, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову(частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір,(наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

У звязку з чим, з відповідача ДП Артемвугілля, у дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 855 грн. 10 коп. за вимоги майнового характеру(де сума задоволених позовних вимог майнового характеру становить 85509 грн. 98 коп.), а також 60 грн. 39 коп. за вимоги немайнового характеру(де 1000 грн. моральної шкоди становить 33% від суми заявлених вимог немайнового характеру, отже 33% від 243 грн. 60 коп. становить відповідно 60 грн. 39 коп..), а всього 915 грн. 49 коп..

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88,209, 212-215, 224-228, п.2 ч.1 367 ЦПК України, ст.ст. 116, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», суд,-

В ИР І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із державного підприємства Артемвугілля, місцезнаходження: вул. Куйбишева, буд. 66, м. Святогірськ, Донецької області, р/р 26002301660023, у філії відділення ПІБ м. Словянська, ЄДРПОУ 32270533, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: Донецька область, Словянський район, с. Богородичне, пров. партизанський, буд 13, заборгованість по заробітній платі , яка утворилася станом на день звільнення 06 жовтня 2014 року у розмірі 38743 (тридцять вісім тисяч сімсот сорок три) грн. 60 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 06 жовтня 2014 року по 01 вересня 2015 року включно в сумі 46766 (сорок шість тисяч сімсот шістдесят шість)грн. 38 коп., а також моральну шкоду у розмірі 1000(тисяча)грн.00 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з державного підприємства Артемвугілля, місцезнаходження: вул. Куйбишева, буд. 66, м. Святогірськ, Донецької області, р/р 26002301660023, у філії відділення ПІБ м. Словянська, ЄДРПОУ 32270533, судовий збір у розмірі 915(девятсот пятнадцять) грн. 49 коп. у дохід держави.

До суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Головуюча суддя: О.В.Ільяшевич