Постанова № 49769643, 02.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2015 року 810/6948/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярослава"

до

Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярослава" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2013 №0002312302.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством готівкові кошти на загальну суму 1938,50 грн. були своєчасно оприбутковані у касі підприємства на підставі фіскальних звітних чеків, які були підклеєні до Книги обліку розрахункових операцій. Крім того позивач зазначив, що несвоєчасне виконання запису в Книзі обліку розрахункових операцій за наявності роздрукованого Z-звіту не може розцінюватись як неоприбуткування або неповне оприбуткування готівки, оскільки це є порушенням порядку ведення Книги обліку розрахункових операцій.

Відповідач будь-яких пояснень з приводу заявленого позову суду не надав.

У судове засідання, призначене на 02.09.2015, з’явився представник позивача та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення засідання до суду не звертався.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в вересні 2013 року працівниками ГУ Міндоходів у Київській області проведено фактичну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 10.09.2013 №00207/101322/30886390 (бланк №000601) (далі - Акт перевірки).

В результаті проведеної перевірки працівниками ГУ Міндоходів у Київській області встановлено та в Акті перевірки зафіксовано, що в період з 21.08.2013 по 27.08.2013 та з 01.09.2013 по 09.09.2013 у касовій книзі підприємства несвоєчасно обліковано та не обліковано готівкові кошти на загальну суму 1938,50 грн., чим порушено п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637. Зокрема, встановлено, що надходження готівкових коштів у розмірі 1938,50 грн. у вказаний вище період до каси підприємства позивача не оформлювались відповідними записами у касовій книзі ТОВ "Ярослава".

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 30.09.2013 №0002312302, згідно з яким до позивача на підставі абз. 3 ст. 1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9692,50 грн.

Позивачем оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення у судовому порядку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

За наслідками касаційного оскарження ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2015 постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанцій на новий розгляд.

Скасовуючи вказані судові рішення, суд касаційний інстанції звернув увагу на те, що вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій досліджували та встановлювали факт відсутності записів у касовій книзі ТОВ "Ярослава", в той же час, під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, а також в касаційній скарзі позивач посилався на належне ведення ним КОРО та на підтвердження факту оприбуткування надходжень готівки фіскальними звітними чеками.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій вказаним доводам правової оцінки взагалі не надали, не встановили чи відповідають вони дійсності, не з’ясували, в якій спосіб проводяться позивачем розрахунки, яка з книг обліку використовується позивачем чи обидві одночасно та щодо якої з них встановлено податковим органом порушення порядку її ведення.

Так, суд касаційної інстанції вказав, що при новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на таке.

Так, згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Статтею 1 Закону №265/95-ВР передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі по тексту - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Як було встановлено судом, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 9692,50 грн. стало те, що в період з 21.08.2013 по 27.08.2013 та з 01.09.2013 по 09.09.2013 надходження готівкових коштів у розмірі 1938,50 грн. до каси підприємства позивача не оформлювались відповідними записами у касовій книзі ТОВ "Ярослава".

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Так, Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 затверджено Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, пунктом 7.5 якого встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

Отже, несвоєчасне виконання запису в КОРО за наявності роздрукованого Z-звіту є порушенням порядку ведення КОРО, однак не можна розцінювати як неоприбуткування або неповне оприбуткування готівки. Адже об'єктивною стороною такого правопорушення, як неоприбуткування готівки, є приховування виручки, тоді як проведення готівкових коштів через РРО із роздрукуванням Z-звіту є свідченням їх занесення до фіскальної пам'яті, що виключає приховування відповідної суми виручки.

Як вбачається з фактичних обставин спору (що підтверджується наявними у справі доказами та не заперечується сторонами), сума у розмірі 1938,50 грн. була проведена позивачем через зареєстрований та опломбований у встановленому законом порядку РРО відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Таким чином, спірна сума була внесена позивачем до податкового та бухгалтерського обліку, оскільки її проведення через РРО, зазначення цієї суми у фіскальній пам'яті РРО робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.

Відсутність у КОРО відомостей про рух готівки на підставі підклеєних фіскальних звітних чеків за спірний період при фактичному оприбуткуванні зазначеної суми дає лише підстави для висновку про порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не про неналежний облік надходження коштів за вказаний період та ухилення позивача від оподаткування зазначеної суми.

Отже, з наведеного слідує, що позивач здійснив оприбуткування готівкових коштів в період з 21.08.2013 по 27.08.2013 та з 01.09.2013 по 09.09.2013 відповідно до вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

Суд звертає увагу, що в даному випадку мова може йти про можливе порушення позивачем правил ведення КОРО, а не неоприбуткування готівки.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 12.07.2012 № К/9991/22856/12.

Таким чином, суд дійшов висновку, що готівкові надходження фактично оприбутковувались повністю, факту приховування готівки не виявлено, тому підстав для застосування штрафних санкцій до підприємства немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач вимог про відшкодування судових витрат не заявляв, судові витрати стягненню з Державного бюджету України на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69-71, 97, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярослава" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 30.09.2013 №0002312302.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.