Постанова № 49766332, 07.01.2014, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7788/2013-а

2-а/219/368/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2013 рокум. Артемівськ

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Решетняк І.В., розглянувши в письмовому провадженні у приміщенні суду в м. Артемівську Донецької області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання здійснити нарахування та доплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулася до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради (далі по тексту відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень-червень 2013 року в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років щомісячно та зобов`язання здійснити нарахування та доплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень-червень 2013 року в розмірі 5052 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем незаконно не застосовані до спірних відносин сторін даної справи положення ст.43 Закону України від 18.01.2001 року №2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», які визначають розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому позивач послався на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25.12.2012 року у справі № 21-410а12, яка підтверджує правомірність вимог позивача до відповідача з питань розміру виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

У письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач вказав, що позивачем отримується допомога по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - до досягнення нею трирічного віку у відповідності з вимогами Закону України від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» в розмірі 130 грн. щомісячно. Тому відповідач вважає, що у спірних відносин за даною адміністративною справою діяв в межах повноважень, передбачених законодавством України.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутністю. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Законом.

Позивачем та відповідачем були подані до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутністю. У зв`язку з цим на підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України судом, враховуючи складність вирішення даного спору, пов`язаного з застосуванням законодавства України про соціальні виплати, було вирішено провести 27.12.2013 року розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Позивач має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.13), та перебуває на обліку у відповідача як одержувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн. на місяць (а.с.11) та як особа застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с.10). Отож, відповідно до Закону України від 18.01.2001 року № 2240-111 «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» позивач є застрахованою особою.

Дана обставина визнається сторонами, що відповідно до ч.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для звільнення від її доказування.

При цьому відповідачем позивачу призначена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років відповідно до Закону України від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сімям з дітьми», у ч.1 ст.15 якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

У свою чергу, ст.43 Закону України від 18.01.2001 року №2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачає розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 7 Закону України від 06.12.2012 року № 5515-VІ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років з 1 січня 2013 року в розмірі 972 грн.

У зв`язку з цим слід визнати, що предметом спору по даній справі є розмір зазначеної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, обумовлений різною правовою регламентацією цього питання названими законодавчими актами ст.15 Закону України від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сімям з дітьми» та ст.43 Закону України від 18.01.2001 року №2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Відповідно до ч.1 ст.2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов`язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Постановою Верховного Суду України від 25.12.2012 року у справі № 21-410а12 визначено, що на відносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка застрахована у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, поширюються норми спеціального закону, яким є Закон України від 18.01.2001 року №2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», зокрема, ст.43 цього Закону, яка визначає розмір вказаної допомоги.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України від 15.07.1999 року № 966-ХІV «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років з 1 січня 2013 року в розмірі 972 грн.

Тому оскільки відповідач за січень-червень 2013 року здійснив виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень 2013 року - 130 грн., за лютий 2013 року - 130 грн., за березень 2013 року - 130 грн., за квітень 2013 року - 130 грн., за травень 2013 року - 130 грн., за червень 2013 року - 130 грн., то недоплата цієї допомоги становить: за січень 2013 року 842 грн. (972 грн. - 130 грн. = 842 грн.), за лютий 2013 року - 842 грн. (972 грн. - 130 грн. = 842 грн.), за березень 2013 року 842 грн. (972 грн. - 130 грн. = 842 грн.), за квітень 2013 року 842 грн. (972 грн. - 130 грн. = 842 грн.), за травень 2013 року 842 грн. (972 грн. - 130 грн. = 842 грн.), за червень 2013 року 842 грн. (972 грн. - 130 грн. = 842 грн.).

Таким чином, загальна сума недоплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень-червень 2013 року становить: 842 грн. + 842 грн. + 842 грн. + 842 грн. + 842 грн. + 842 грн. = 5052 грн.

При цьому суд враховує, що документальне підтвердження виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не в повному обсязі у вигляді довідки № 1215 від 29.07.2013 року (а.с.11) позивач отримав 29.07.2013 року, який слід визнати днем, коли позивач дізналася про порушення своїх прав на отримання зазначеної допомоги у повному обсязі.

У зв`язку з викладеним, приймаючи до уваги встановлені судом обставини та відповідні ним спірні правовідносини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Керуючись вимогами ст.ст.69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання здійснити нарахування та доплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень-червень 2013 року в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років щомісячно.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області здійснити нарахування ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень-червень 2013 року в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років щомісячно.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області здійснити доплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень-червень 2013 року в сумі 5052 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 34 гривні 41 коп. (тридцять чотири гривні 41 копійку) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя І.В.Решетняк