Постанова № 49766299, 14.07.2014, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1764/2014-а

2-а/219/147/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2014 року м. Артемівськ Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Решетняка І.В.,

при секретарі судового засідання Дубаніній О.В.,

за участю:

позивачаОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Артемівську Донецької області адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради

про визнання неправомірною відмови у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі 4 мінімальних заробітних плат та стягнення недоотриманої компенсації на оздоровлення за 2013 рік в сумі 4498 грн., -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради (далі по тексту відповідач) про визнання неправомірною відмови у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі 4 мінімальних заробітних плат та стягнення недоотриманої компенсації на оздоровлення за 2013 рік в сумі 4498 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача з застосуванням відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при вирішенні питання виплати щорічної компенсації на оздоровлення за 2013 рік. Позивач вважає, що положення вказаної постанови Кабінету Міністрів України значно звужують обсяг зазначеної грошової допомоги в порівнянні з вимогами ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач вказав на колізію в законодавстві України при регламентації розміру допомоги на оздоровлення для категорії постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, запропонувавши суду вирішити спір за встановленими правовою наукою правилами вирішення суперечливостей застосування норм права.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, про що свідчить копія посвідчення серії А № 149496 с (а.с.4), та має 3 групу інвалідності, пов`язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акту МСЕК № 414196 (а.с.3). Дана обставина визнається відповідачем, що згідно з ч.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для звільнення від її доказування.

Таким чином, на позивача, виходячи з його статусу особи, яка має інвалідність в результаті ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, поширюються положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, норми ст.48 цього Закону, які визначають розмір щорічної допомоги на оздоровлення даної категорії громадян.

Листом від 27.02.2014 року за № 08/620-2 (а.с.8) у відповідь на звернення позивача (а.с.2) відповідач повідомив позивача, що з 2006 року по теперішній час розмір щорічної допомоги на оздоровлення встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якою для ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 1 категорії 3 групи інвалідності розмір вказаної допомоги складає 90 гривень. Щорічна допомога на оздоровлення за 2013 рік у розмірі 90 грн. була виплачена відповідачем позивачу у повному обсязі на його особовий рахунок у відділенні Ощадбанку.

У зв`язку з цим слід визнати, що предметом спору по даній справі є розмір зазначеної щорічної грошової допомоги на оздоровлення. При цьому аналіз правової суті згаданого спору дозволяє стверджувати, що його виникнення обумовлено недосконалістю застосування законодавцем України юридичної техніки формулювання та введення в дію відповідних правових норм.

Так, Законом України від 06.06.1996 року № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ч.4 ст.48 зазначеного Закону була викладена в новій редакції, за якою інвалідам ІІІ групи щорічна допомога на оздоровлення повинна виплачуватися в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до підпункту 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був викладений в новій редакції, за яким щорічна допомога на оздоровлення повинна була виплачуватися в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

За рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зазначені зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнанні неконституційними.

Тому слід визнати, що на сьогоднішній день та момент виникнення спірних відносин сторін даної адміністративної справи дії нормативне положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», закріплене в ч.4 ст.48 цього Закону Законом України від 06.06.1996 року № 230/96-ВР, за яким інвалідам ІІІ групи щорічна допомога на оздоровлення повинна виплачуватися в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

Посилання відповідача на п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік», за яким ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України, судом не сприймається як доказ правомірності поведінки відповідача у спірних відносинах, що розглядаються, приймаючи до уваги наступне.

Кабінетом Міністрів України не були реалізовані повноваження щодо визначення допомоги на оздоровлення на 2013 рік у відповідності з п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік».

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якою ним здійснювалось нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення, суд вважає необґрунтованим, оскільки дана постанова приймалась не на виконання Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік».

Суд також враховує ту обставину, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суперечить вимогам ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка діє на теперішній час і яка передбачає виплату відповідачу як інваліду ІІІ групи щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, що дорівнює з урахуванням виплати йому 90 грн. цієї допомоги 4498 грн.

Відповідно до ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Керуючись вимогами ст.ст.69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради про визнання неправомірною відмови у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі 4 мінімальних заробітних плат та стягнення недоотриманої компенсації на оздоровлення за 2013 рік в сумі 4498 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради у виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, що викладена у листі від 27.02.2014 року за № 08/620-2, неправомірною.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік в розмірі 4 мінімальних заробітних плат в сумі 4498 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя І.В.Решетняк