Постанова № 49766244, 01.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 р. Справа № 804/9462/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Картсервіс плюс» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ про визнання протиправними дії ДПІ щодо відмови у прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2015 року, а податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за січень 2015 року визнати такою, що прийнята датою її фактичного отримання ДПІ, тобто 09.02.15; про зобов'язання ДПІ відобразити показники (дані) податкової декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відмова ДПІ у прийнятті податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року є протиправною, оскільки суперечить положенням ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України та правовій позиції викладеній в пункті 3 Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 року №1172/11/13-10. Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.14 по справі №804/708/14, залишеною без змін ухвалою ДААС від 06.11.14, рішення ДПІ про анулювання реєстрації платника ПДВ №151/28-041 від 15.11.13 визнано протиправним та скасовано. До канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про датуё час та місце розгляду справи, правом участі та надання заперечень проти позову не скористався, причини неявки до суду не повідомив. До канцелярії суду від ДПІ надійшло клопотання про перенесення розгляду справи для надання додаткових доказів. Суд відмічає, що відповідачем не наведені причини неможливості надання додаткових доказів до суду 01.09.15, не наведені і причини неможливості з'явитись до суду 01.09.15 та надати заперечення проти позову. Отже, суд не визнає поважною причину неприбуття відповідача в судове засідання 01.09.15.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, зважуючи на визначені в ст.122 КАС України строки розгляду адміністративної справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивачем 09.02.15 засобами електронного зв'язку направлена до контролюючого органу податкова декларація з ПДВ за податковий період - січень 2015р., яка доставлена до центрального рівня ДПС України 09.02.15 в 18:43:13, але не прийнята через помилку: ІПН 336348726537 не був платником ПДВ в періоді Січень 2015р., дата анулювання свідоцтва платника ПДВ: 15.11.13, про що зазначено в квитанції №1 (а.с.19).

Також судом встановлено, що позивачем було оскаржено до суду рішення ДПІ від 15.11.13 №151/28-041 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - позивача, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.14 у справі №804/708/14 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 151/28-041 від 15.11.2013р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРТСЕРВІС ПЛЮС" з моменту його прийняття.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.14 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.14 у справі №804/708/14 залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.15 у справі №804/708/14 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

За вкладених обставин, суд зазначає, що, враховуючи приписи ст.254 КАС України, судове рішення у справі №804/708/14 набрало законної сили 06.11.14.

Відповідно до п.5.10 Положень про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 №26 та Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.14 №1130, підставою для внесення до Реєстру платників ПДВ змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ; рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

З огляду на встановлені обставини суд констатує, що протиправно анульовану реєстрацію платника податку на додану вартість - позивача (ІПН 336348726537) слід вважати чинною протягом усього часу від моменту реєстрації позивача платником ПДВ, у тому числі в

період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такої реєстрації до набрання чинності відповідним рішенням суду, а також до внесення контролюючим органом відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що позивач в періоді - Січень 2015 р. мав статус платника податку на додану вартість, адже реєстрація платника податку на додану вартість - позивача (ІПН 336348726537), вчинена 07.09.05, була чинною в означеному періоді.

Суд зазначає, що відповідно до п.49.3. ст.49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пп.49.11.1 п. 49.11 ст.49 у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, а саме у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Наведені приписи узгоджуються з приписами п.49.15. ст.49 ПКУ, відповідно до яких податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Положеннями п.48.3 ст.48 ПКУ визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За змістом п.48.4. ст.48 ПКУ в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено не відповідності вимогам п.48.3 ст.48 ПКУ надісланої позивачем в електронній формі податкової декларації з ПДВ за січень 2015р. Доказів на підтвердження порушення позивачем вимог п.48.4 ст.48 ПКУ, в тому числі щодо доводів, про те що ІПН 336348726537 не був платником ПДВ в період - січень 2015р., відповідачем до суду не надано, про існування таких доказів не зазначено.

Окремо суд зауважує, що законодавець не пов'язує право контролюючого органу відмовити платнику податку на додану вартість у прийнятті декларації з ПДВ з датою поновлення платника податку в Реєстрі платників податків на додану вартість в разі визнання судовим рішенням протиправним рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що надіслана позивачем до ДПІ в електронній формі податкова декларація з ПДВ за січень 2015р., доставлена до центрального рівня ДПС України 09.02.15, відповідає вимогам, встановленим в п.48.3 та п.48.4 ст.48 ПКУ.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п.49.11 ст.49 ПКУ у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Суд відмічає, що відповідачем не надано до суду доказів направлення на адресу позивача відповідного листа, яким повідомлено про невизнання поданої декларації за січень 2015р. податковою із зазначенням причин такої відмови.

Отже, суд доходить до висновку, що в даному випадку відповідач не прийняв протягом п'яти робочих днів з дня отримання декларації повідомлення про відмову у прийнятті такої декларації за січень 2015р., позивачу надіслана лише квитанція №1, в якій повідомлено, що документ не прийнято. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що оскаржувана відмова у прийнятті податкової декларації з ПДВ за січень 2015р., доставленої до центрального рівня ДПС України засобами електронного зв'язку 09.02.15, є протиправною, а подана позивачем засобами електронного зв'язку в електронній формі податкова декларація з ПДВ за січень 2015р. мала бути прийнята відповідачем.

Відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» з податку на додану вартість за січень 2015 року, а податкову декларацію ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» з податку на додану вартість за січень 2015 року визнати такою, що прийнята датою фактичного отримання, тобто 09.02.15, підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмову від 09.02.15 прийняти податкову декларацію ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» з податку на додану вартість за січень 2015 р., а податкову декларацію ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» з податку на додану вартість за січень 2015р. такою, що подана позивачем у день її фактичного отримання контролюючим органом - 09.02.15.

Позовні вимоги в частині зобов'язання ДПІ відобразити показники (дані) податкової декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача, задоволенню не підлягають, адже заявлені передчасно. Так, положеннями п.49.13 ст.49 ПКУ визначено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби. Отже податкова декларація позивача з податку на додану вартість за січень 2015 р. з додатками вважається прийнятою у день її фактичного отримання відповідачем в силу закону, а показники такої декларації підлягають перевірці податковим органом в порядку, визначеному ПКУ.

Суд зазначає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є, відповідно до ст.267 КАС України, правом суду, наданим законодавцем задля здійснення судового контролю за виконання судових рішень в адміністративних справах, а тому така вимога позивача не відповідає способу захисту його прав та інтересів.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 09.02.15 прийняти податкову декларацію ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» з податку на додану вартість за січень 2015 р.

Визнати податкову декларацію ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» з податку на додану вартість за січень 2015 р. такою, що подана позивачем у день її фактичного отримання контролюючим органом - 09.02.15.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33634870) витрати по сплаті судового збору в розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень 54 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев