Постанова № 49766212, 18.03.2014, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/366/2014-а

2-а/219/87/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Харченко О.П.

при секретарі Карабута Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Артемівську позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного Управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця ВДВС Артемівського МРУЮ про повернення виконавчого документу стягувачу, зобовязання відновити виконавче провадження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця ВДВС Артемівського МРУЮ про повернення виконавчого документу стягувачу, зобовязання відновити виконавче провадження. В обґрунтування вимог ОСОБА_1 вказує, що 17.08.2011р. Артемівський міськрайонний суд ухвалив по адміністративній справі постанову № 2-а-9051/11, згідно якої покладено обовязок на УПФУ у м. Артемівську здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, як особі, що має статус дитини війни за період з 10.12.2010р. по 22.07.2011р. включно відповідно до вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично здійснених виплат. Постанова набула законної сили після апеляційного перегляду 03.11.2011р. На підставі постанови за заявою стягувача ОСОБА_1 Артемівський міськрайонний суд видав 20.03.2013 р. виконавчий лист по справі № 2-а-9051/11. Згідно ухвали від 05.03.2013р. по справі № 219/1393/2013-а, 6-а/219/21/2013 Артемівський міськрайонний суд задовольнив заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на предявлення до виконання виконавчого листа, виданого на підставі постанови від 17.08.2011р. ВДВС Артемівського МРУЮ в межах відкритого по заяві стягувача виконавчого провадження звернувся в Артемівський міськрайонний суд з поданням про заміну способу і порядку виконання постанови Артемівського міськрайонного суду від 17.08.2011р. Згідно ухвали Артемівського міськрайонного суду від 07.08.2013р. по справі № 219/6351/2013-а, 6-а/219/185/2013 подання задоволено: змінено спосіб і порядок виконання постанови Артемівського міськрайонного суду від 17.08.2011р. шляхом стягнення нарахованої, але не сплаченої суми 1312,05 грн. з УПФУ в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області на користь ОСОБА_1 Головний державний виконавець Сидоренко О.В. 10.01.2014р. згідно постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві по виконавчому провадженню № 40467310 повернула ОСОБА_1 виконавчий лист, виданий Артемівським міськрайонним судом 20.03.2013р. по адміністративній справі № 2-а-9051/11, посилаючись на ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Юридична служба казначейства в усній формі розяснює, що виконувати у даному випадку виконавчий лист повинна державна виконавча служба, зазначаючи наступне. З на бранням чинності 16 жовтня 2013 року Законом України від 19.09.2013р. № 583-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень» відповідно до п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є державні органи, які видані або ухвалені до набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (до 01 січня 2013 року), подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є державні органи, не було подано в цей строк, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

В звязку з викладеним позивачка просить суд - визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця ВДВС Артемівського МРУЮ ОСОБА_2 від 10.01.2014 р. по виконавчому провадженню № 40467310 про повернення виконавчого документа стягувачеві ОСОБА_1 та зобовязати головного державного виконавця ВДВС Артемівського МРУЮ ОСОБА_2 відновити виконавче провадження на підставі виконавчого листа, виданого 20.03.2013 р. на підставі постанови Артемівського міськрайонного суду від 17.08.2011р. по адміністративній справі № 2-а-9051/11.

У судове засідання позивачка не зявилась, просила позов розглядати за її відсутності.

У судове засідання представник відповідача Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного Управління юстиції не зявився, позов просив розглядати без участі представника відповідача.

Згідно наданих письмових заперечень зазначено, що відділ ДВС не погоджується зі позовними вимогами і просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, 31.10.2013р. державний виконавець, керуючись ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2-а-9051/2011, виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області від 20.03.2013р., про зобовязання УПФУ в м. Артемівську Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, як особі, що має статус дитини війни, за період з 10.12.2010р. по 22.07.2011р. включно, відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», в новій редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійснених виплат. 22.05.2013р. ВДВС Артемівського МРУЮ на адресу УПФУ в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області направлено запит щодо виконання вищевказаного виконавчого документа. 29.05.2013р. на адресу ВДВС Артемівського МРУЮ за вих. № 3238/08 від боржника УПФУ в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області надійшла відповідь, згідно якої встановлено, що на виконання постанов про відкриття виконавчого провадження, у відповідності до рішення Артемівського міськрайонного суду ОСОБА_1 призначено щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум, перерахунок проведено за період з 10.12.2010р. по 22.07.2011р. Згідно повідомлення ОСОБА_1 нарахована сума 1312,05 грн., але, у звязку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України, управління не має можливості виконати рішення суду в частині зобовязання сплатити заборгованість за цим рішенням. З о1.01.2013р. набув чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (№ 4901-VI). Згідно ст. 3 Закону № 4901-VI, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Згідно ст. 7 Закону № 4901-VI, виконання рішень суду про зобовязання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі, якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягував перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобовязаний звернутися до суду з заявою про заміну способу і порядку виконання рішення. Враховуючи, що УПФУ в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області охоплюється поняттям «державний орган» у розумінні ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», та враховуючи, що рішення суду не виконано вже більш ніж два місяця з моменту відкриття виконавчого провадження у звязку з відсутністю фінансування з Державного бюджету, державний виконавець, керуючись ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 263 КАС України, ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», 17.07.2013р. звернувся до Артемівського міськрайонного суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду від 07.08.2013р. (яка набула законної сили 17.09.2013р., ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду ухвалу Артемівського міськрайонного суду залишено без змін), заяву державного виконавця задоволено, змінено спосіб виконання рішення суду по адміністративній справі № 2-а-9051/2011, шляхом стягнення нарахованої, але не сплаченої суми, а саме: 1312,05 грн. з Управління пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі на користь ОСОБА_1 На підставі викладеного, 10.01.2014р. державний виконавець, керуючись п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий документ стягувачеві разом з постановою, одночасно стягувачу розяснено, що згідно ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України, стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Таким чином, наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, так як, згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Так, з 01.01.2013р. набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», статтею 3 якого передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Суд дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Як встановлено у ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.

Згідно із ч.6 ст.181 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Частиною 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У відповідності до статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 подано до суду скаргу на дії державної виконавчої служби про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця ВДВС Артемівського МРУЮ про повернення виконавчого документу стягувану та зобовязання відновити виконавче провадження, зазначена скарга відповідає вимогам ст. 106 КАС України і має форму та структуру позовної заяви, про що їй було повідомлено в ухвалі суду від 23 січня 2014 року.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13 грудня 2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» державний виконавець зобовязаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом (стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження»). Водночас, відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, прийнятий державний виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Тому судам слід ураховувати, що з огляду на зазначені законодавчі приписи виконавці мають право повертати виконавчі документи щодо виконання рішень адміністративних судів про стягнення з пенсійних органів та субєктів владних повноважень відповідних виплат пенсії, соціальної допомоги тощо у разі здійснення державним виконавцем усіх можливих дій, спрямованих на виконання рішення.

Разом з тим, частиною 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI від 05.06.2012р., який набрав чинності 01.01.2013 року, передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобовязання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Як вбачається з Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України, тобто Пенсійний фонд України є державним органом.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів саме з державного органу, яким є Пенсійний фонд України. Так, встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Частина 2 статті 3 вищевказаного Закону передбачає, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Проте, згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону субєкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що постанова Артемівського міськрайонного суду Донецької області, на підставі якої видано виконавчий лист про зобовязання УПФУ у м. Артемівську здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, як особі, що має статус дитини війни за період з 10.12.2010р. по 22.07.2011р. включно відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично здійснених виплат, ухвалена 17.08.2011р. і набрала законної сили 03.11.2011р., тобто до набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Проте, виконавчий лист видано судом 20.03.2013р., а виконавче провадження відкрито 17.04.2013р., тобто впродовж 6 місяців з дня набрання чинності пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Крім того, судом встановлено, що постанова Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17.08.2011р. про зобовязання Управління Пенсійного Фонду України в м. Артемівську Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, як особі, що має статус дитини війни за період з 10.12.2010р. по 22.07.2011р. включно, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійснених виплат, носить зобовязальний характер.

Разом з тим, аналіз норм Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» свідчить про те, що Державною казначейською службою України виконуються судові рішення про стягнення коштів та зобовязання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.

Як вбачається з матеріалів справи, у межах виконавчого провадження № 40467310 здійснювалося примусове виконання виконавчого листа Артемівського міськрайонного суду Донецької області зобовязального характеру.

Проте, на виконання ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, яка ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07.08.2013р. задоволена, змінено спосіб і порядок виконання постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області по адміністративній справі № 2-а-9051-2011 шляхом стягнення нарахованої, але не сплаченої суми, а саме: 1312,05 грн. з УПФУ в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області на користь ОСОБА_1 Тобто, станом на теперішній час виконанню підлягає рішення про стягнення нарахованої суми в розмірі 1312,05 грн. з державного органу УПФУ в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області на користь ОСОБА_1, а не рішення зобовязального характеру.

Таким чином, судом встановлено, що державним виконавцем виконано всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» виконавчі дії, а тому підстав для скасування постанови про повернення виконавчого документу не вбачається.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 6-12, 15, 18, 104, 105, 106, 158-163, 167, 181 КАС України, ст. 36, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 2, 3, п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного Управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного Управління юстиції про повернення виконавчого документу стягувачу та зобовязання відновити виконавче провадження відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з часу її проголошення, а особами, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення постанови, протягом десяти днів з часу отримання її копії.

Головуючий суддя О.П.Харченко