Ухвала суду № 49765959, 02.09.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

02 вересня 2015 р. Справа № 802/3287/15-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: управління праці і соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації

до: управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області

про: визнання неправомірною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління праці і соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання неправомірною та скасування постанови.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.

Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Частиною третьою статті 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб’єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” вбачається, що збільшення податковим органом зобов’язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов’язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує постанову державного виконавця про накладення на нього штрафу. Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов’язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі. Штраф – це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання.

Таким чином, вимога управління праці і соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про скасування вказаної постанови відповідача – суб’єкта владних повноважень, належать до майнової, оскільки її безпосереднім наслідком є зміна складу майна позивача .

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

З 1 січня 2015 року встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1218,00 грн.

Водночас частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як випливає із поданих матеріалів, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу судовий збір не сплачено.

Разом з тим, слід зазначити, що ухвалою суду від 02.09.2015 року позивачу відмовлено у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно із частиною першою статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву управління праці і соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 105, 106, 108, 160, 165, 186, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву управління праці і соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання неправомірною та скасування постанови залишити без руху.

2. Надати позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

3. Копію ухвали надіслати позивачу - для відома та виконання.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна