Ухвала суду № 49765105, 27.08.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28205/15-ц

У Х В А Л А

27 серпня 2015 року суддя Печерського районного суду м. Києва, Писанець В.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до народного депутата України 8 скликання ОСОБА_2, «Інформатор» - інформаційного ресурсу про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

10.08.2015 до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 до народного депутата України 8 скликання ОСОБА_2, «Інформатор» - інформаційного ресурсу про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Згідно з частиною 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами Цивільного процесуального законодавства, позовна заява, по формі та змісту повинна відповідати ст. ст. 119, 120 цього Кодексу.

Зокрема, п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

У частині 4 статті 119 зазначено, що позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи визначено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

При цьому належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК України) (п. 12 Постанови № 9 від 27.02.2009 Пленуму Верховного суду України).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Відтак позивачем не залучено до участі у розгляді справи власника веб-сайта, на якому було розміщено статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1: ОСОБА_2».

Разом з тим, у позовній заяві зазначено в якості відповідача фізичну особу - ОСОБА_2, але не зазначено зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або зареєстроване у встановленому законом порядку місце перебування, поштовий індекс, номери засобів зв'язку з відповідачем, що передбачено правилом ч. 1 ст. 109 ЦПК України.

Вказану вимогу до оформлення позову позивачем не виконано, обмежившись зазначенням поштової адреси ОСОБА_2: 01008, АДРЕСА_1.

Як вказано у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам статті 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Зокрема, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

У пункті 2 позовних вимог не конкретизовано спосіб захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право, внаслідок публікації у соціальній мережі Facebook та веб-сайті «Інформатор», що стосується публічного вибачення.

Відповідно вимог ст.ст.119-120 ЦПК України, позивач не надав суду оригінал документу, що підтверджує оплату судового збору за подачу даного позову.

Відповідно до ч 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір. Підстави, за якими особи звільняються від сплати судового збору за подачу позову або заяви, зазначені у ч. 2 цієї ж статті Закону.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення компенсації за моральну шкоду. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Разом з тим, у позовній заяві не зазначені докази, що підтверджують розмір суми збитків, їхнє нанесення та розрахунок ціни позову.

При поданні позовної заяви про відшкодування моральної шкоди з ціною позову ставка судового збору визначається відповідно до абзаців 3-6 підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»: до 5 розмірів мінімальної заробітної плати - судовий збір становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати; від 5 до 50 розмірів мінімальної заробітної плати - 1 % ціни позову; від 50 до 100 розмірів мінімальної заробітної плати - 5 % ціни позову; понад 100 розмірів мінімальної заробітної плати - 10 % ціни позову.

Розмір мінімальної заробітної плати, згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 01.01.2015 становить - 1218,00 грн.

При зверненні до Печерського районного суду м. Києва судовий збір слід сплатити на зазначені реквізити: отримувач коштів: УДКСУ (Управління державної казначейської служби України) у Печерському районі; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 38004897; рахунок отримувача: 31214206700007; банк отримувача: ГУ ДКСУ (Головне управління Державної казначейської служби України) у м. Києві; код банку отримувача: 820019; код класифікації доходів бюджету: 22030001; призначення платежу: 22030001;050; «Судовий збір», Печерський районний суд м. Києва, 02896745, вид звернення, пункт з таблиці ставок судового збору.

Позивачем не конкретизовано позовні вимоги, оскільки зміст позовних вимог (п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України) - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду, тому це має суттєве значення при розгляді справи, і відповідно вимагає чітко визначеного формулювання із вказівкою на повне ім'я (найменування) позивача і відповідача, чого не дотримано позивачем у заяві.

Таким чином, приходжу до висновку, що такі обставини є перешкодою для відкриття провадження у цивільній справі.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху, про що повідомляється позивач і йому надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 (п'яти) днів з дня отримання ним ухвали.

У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до народного депутата України 8 скликання ОСОБА_2, «Інформатор» - інформаційного ресурсу про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу та представнику позивача термін для усунення зазначених недоліків, що не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя