Ухвала суду № 49762015, 02.09.2015, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/11135/15-а

Провадження № 2-а/646/100/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.15 року м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі: головуючого Сорока О.П., за участю секретаря Кравчук Ю.В., розглянувши в приміщенні суду міста Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії щодо нарахування та виплати державних пенсій за вислугу років,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання протиправною відмову Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова в перерахунку та виплаті йому його щомісячних пенсії згідно довідки прокуратури Харківської області № 18-745 від 06.09.2012 року, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від середього заробітку з 01.09.2014 року. В позовній заяві зазначив, що він працював в органах прокуратури СССР, а потім і України, з 14.08.1990 року до 18.09.2008 року і був звільнений з займальної посади та з органів прокуратури Харківської області за власним бажанням у зв»язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». З жовтня 2008 року він отримував пенсію, відповідно 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від середього заробітку на посаді слідчого прокуратури району. З листопада 2012 року він став отримував пенсію, відповідно Постанову Кабінету Міністрів України № 505 від 31.06.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам органів прокуратури», на підставі довідки про заробітну плату за № 18-774 від 11.09.2012 року, виданної прокуратурой Харківської області. 26.12.2012 року, згідно листа УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова за № 9610-4, йому стало відомо, про те що відповідач здійснив перерахунок його пенсії. На підставі його заяви від 13.09.2012 року, починаючи з 01.07.2012 року, виходячи із 80% від суми заробітної плати. При цьому відповідач обгрунтував тим, що перерахунок його пенсії здійснювався після внесення змін до Закону України «О Прокуратурі» від 08.07.2011р. № 3668-VI, де ст. 50-1 передбачає розрахунок пенсії в розмірі 80% від суми заробітної плати, у зв»язку з чим підстав для перерахунку пенсії виходячи із 90% від заробітної плати, не мається.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

За ч. 2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі "Мельник проти України" (заява № 23436/03), суд вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 99 КАС України.

При цьому суд зауважує, що у відповідності до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначені положення кореспондуються з нормами ст. 162 КАС України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Як вбачається з приписів частин 2, 3 ст. 99 КАС України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

При цьому суд зауважує, що, як вбачається з матеріалів справи, порушення прав позивача відбувалося періодично - кожного місяця при отриманні ним суми пенсії, а тому кожного разу при отриманні пенсії в неналежному розмірі позивач мав змогу звернутись до суду за захистом своїх прав.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч. 1 ст. 102 КАС України). Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАСУ суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Позовні вимоги про перерахунок пенсії з 01.09.2014р. по 31.02.2015р. суд залишає без розгляду на підставі п.9 ч.1 ст.155 КАСУ, у звязку з пропущенням 6-місячного строку звернення до адміністративного суду .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 155, 157 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії щодо нарахування та виплати державних пенсій за період з 01.09.2014р. по 31.02.2015р - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Сорока О.П.