Ухвала суду № 49754152, 12.08.2015, Старобільський районний суд Луганської області

12.08.2015

ЄУН 431/526/15-к

Провадження 1-в/431/78/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Озерова В.О.,

при секретарі Дубініній О.О.,

за участю прокурора Жданова М.А.,

представника КВІ ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Старобільська подання Старобільського районного підрозділу Новопсковського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області відносно засудженого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, засудженого 30 березня 2015 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на три роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на один рік з покладенням на нього обовязків передбачених ст. 76 КК України,

про усунення сумнівів і протиріч, що виникли при виконанні вироку,

встановив:

До суду з поданням про усунення сумнівів і протиріч, що виникли при виконанні вироку стосовно засудженого ОСОБА_2, звернувся начальник Новопсковського МВ КВІ управління ДПтСУ в Луганській області.

В обґрунтування подання начальник Новопсковського МВ КВІ управління ДПтСУ в Луганській області посилається на наступне.

Вирок Старобільського районного суду Луганської області від 30 березня 2015 року стосовно ОСОБА_2 надійшов на виконання до КВІ Старобільського району 30 квітня 2015 року.

За викликом до КВІ, для постановки на облік, ОСОБА_2 неодноразово не зявлявся. 08 червня 2015 року із Старобільсько-Новопсковського ОРВК до Старобільського РП КВІ надійшло повідомлення про те, що на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 15 від 14 січня 2015 року засуджений ОСОБА_2 був мобілізований 31 березня 2015 року до лав Збройних сил України, а саме до військової частини В3416 (Миколаївська область, с. Ульянівка, полігон «Широкий Лан»).

08 червня 2015 року Старобільським РП КВІ до в/ч № В3416 було направлено запит, про те, чи дійсно проходить службу засуджений ОСОБА_2 з 31 березня 2015 року.

21 липня 2015 року від командування в/ч № В3416 до Старобільського РП КВІ надійшло повідомлення про те, що засуджений ОСОБА_2 дійсно зарахований до списків особового складу їхньої частини наказом № 73 від 01 квітня 2015 року. В подальшому за наказом № 109 від 01 травня 2015 року ОСОБА_2 вибув для подальшого проходження військової служби до військової частини польова пошта № В0576.

У зв'язку з цим в поданні ставиться питання про усунення сумнівів і протиріч, що виникли при виконанні вироку, тобто про направлення вироку стосовно ОСОБА_2, для виконання командиру військової частини, в якій проходить службу військовослужбовець ОСОБА_2

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обовязковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Клопотання про фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді від сторін не надійшло.

Перевіривши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, представника КВІ, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, має право вирішувати такі питання: про відстрочку виконання вироку; про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким; про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; про звільнення від покарання за хворобою; про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; про застосування покарання за наявності кількох вироків; про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді; про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

На підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 15 від 14 січня 2015 року засуджений ОСОБА_2 був мобілізований 31 березня 2015 року до лав Збройних сил України, а саме до військової частини В3416 (Миколаївська область, с. Ульянівка, полігон «Широкий Лан»).

В подальшому за наказом № 109 від 01 травня 2015 року ОСОБА_2 вибув для подальшого проходження військової служби до військової частини польова пошта № В0576.

Згідно наказу № 142 від 03 травня 2015 року ОСОБА_2 дійсно в період з 03 травня 2015 року безпосередньо приймає участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

На підставі ст. 163 ч.1 КВК України контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.

Відповідно до ст. 164 ч.2 КВК України у разі призову засудженого на строкову військову службу до військового комісаріату надсилається копія вироку, а в необхідних випадках до неї додаються інші документи, які потрібні для здійснення контролю за поведінкою засудженого за місцем проходження служби.

За таких підстав клопотання начальник Новопсковського МВ КВІ управління ДПтСУ в Луганській області про усунення сумнівів і протиріч, що виникли при виконанні вироку підлягає задоволенню, слід розяснити, що вирок Старобільського районного суду Луганської області від 30 березня 2015 року стосовно ОСОБА_2 слід передати на виконання за місцем проходження військової служби засудженим польова пошта № В0576, так як на даний час ОСОБА_2 є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить службу у військовій частині.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 163,164 КВК України, ст. ст. 537,539 КПК України, суд

ухвалив:

Подання начальника Новопсковського МВ КВІ управління ДПтСУ в Луганській області про усунення сумнівів і протиріч, що виникли при виконанні вироку стосовно засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Особову справу № 27/2015 відносно засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, направити до Старобільсько-Новопсковського обєднаного районного військового комісаріату Луганської області для подальшого спрямування її командиру військової частини за місцем проходження служби засудженим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя В.О. Озеров