Ухвала суду № 49753076, 17.08.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/1145/15ц Головуючий у І інстанції Проць Т.В.Провадження № 22-ц/780/3918/15 Доповідач у 2 інстанції Коцюрба О. П.Категорія 53 17.08.2015

УХВАЛА

Іменем України

17 серпня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Сержанюка В.І., Олійника В.І.,

При секретарі - Говорун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства «Київська обласна коконосушарка» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів. -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Обухівського районного суду Київської області з вказаною позовною заявою, яку при розгляді справ уточнив, в обґрунтування якої зазначив, що 28 серпня 2013 року між ним та Міністерством аграрної політики та продовольства України, на виконання наказу останнього №154-п, був укладений контракт за реєстраційним №4708, згідно якого, він був призначений на посаду директора Державного підприємства «Київська обласна коконосушарка» строком на три роки.

За час роботи на займаній посаді, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

На початку січня 2015 року він отримав наказ відповідача №214-К від 26 листопада 2014 року про припинення дії даного контракту та його звільнення з посади директора Державного підприємства «Київська обласна коконосушарка» за невиконання умов контракту (підпункту «к», «м» пункту 5.3 розділу 5), згідно п. 8 ст. 36 КЗпП України.

При цьому, про передачу ним майнових цінностей, печатки підприємства, виконуючого обов'язків підприємства особу визначено не було. Даний наказ, на думку позивача, є неправомірним, так як він будь-яких порушень контракту не вчиняв, покладені на нього обов'язки виконував своєчасно, підстави звільнення вказані в наказі є безпідставні, а тому просив суд в судовому порядку визнати незаконним та скасувати даний наказ відповідача, поновити його на займаний посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України №214-К від 26 листопада 2014 року, поновлено ОСОБА_2 на роботі, на посаді директора Державного підприємства «Київська обласна коконосушарка» з 27 листопада 2014 року, стягнуто з Державного підприємства «Київська обласна коконосушарка» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 28840, 14 грн., стягнуто з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь ОСОБА_2 1000 грн. в рахунок, відшкодування заподіяної моральної шкоди, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць звернуто до негайного виконання.

Також, стягнуто з Державного підприємства «Київська обласна коконосушарка» на користь держави судовий збір в сумі 288,40 грн. та Міністерства аграрної політики та продовольства України 243,60 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Міністерство аграрної політики та продовольства України оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просило, скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 травня 2015 року, ухвалити по справі нове рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог. Зазначило, що рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 травня 2015 року ухвалене з порушенням норм матеріального права, не ґрунтується на повному з»ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 травня 2015 року, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Міністерства аграрної політики та продовольства України не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 серпня 2013 року між позивачем та Міністерством аграрної політики та продовольства України, на виконання наказу останнього №154-п, було укладено контракт за реєстраційним №4708, згідно якого, позивач призначений на посаду директора Державного підприємства «Київська обласна коконосушарка» строком на три роки. Згідно даного контракту, позивач зобов'язувався безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а Орган управління (Міністерство аграрної політики та продовольства України) зобов'язувалось створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці позивача, на підставі цього контракту виникають трудові відносини між позивачем та Органом управління (Міністерством аграрної політики та продовольства України), позивач є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов'язків підприємства, передбачених актами законодавства, статутом підприємства, іншими нормативними документами, позивач діє на засадах єдиноначальності, підзвітний відповідачу у межах, встановлених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом, цей контракт припиняється: після закінчення терміну дії контракту, за згодою сторін, до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 5.3 і 5.4 цього контракту, з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом, що підтверджується копією контракту.

26 листопада 2014 року наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №214-К припинено дію контракту за реєстраційним №4708 та звільнено ОСОБА_2 з посади директора Державного підприємства «Київська обласна коконосушарка» за невиконання умов контракту (підпункт «к», «м» пункту 5.3. розділ 5), згідно п. 8 ст. 36 КЗпП України.

За правилами ст. 60 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач звільнений з займаної посади за невиконання умов контракту (підпункт «к», «м» пункту 5.3 розділу 5), згідно п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Підпунктом «к» пункту 5.3 контракту встановлено - «звільнення керівника з посади може бути у разі невиконання наказів Органу управління майном», а підпунктом «м» визначено - «з інших підстав передбачених законодавством.»

Підставою звільнення позивача стали: службова записка Управління державного майна від 02 вересня 2014 року №27-4-03/94, службова записка Департаменту тваринництва від 21 жовтня 2014 року №11-13/16286, погодження Київської обласної державної адміністрації від 21 жовтня 2014 року №11-13/16286.

Зі змісту службової записки Управління державного майна від 02 вересня 2014 року №27-4-03/94 встановлено, що позивачем не було приведено установчі документи у відповідність до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження примірного статуту державного підприємства, що входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, і положення про філію такого підприємства» від 17 вересня 2012 року №570, що в запереченнях відповідача вказується підставою звільнення позивача за підпунктом «к» пункту 5.3 контракту.

Відповідно до п. 3,4 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження примірного статуту державного підприємства, що входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, і положення про філію такого підприємства» від 17 вересня 2012 року №570: керівникам структурних підрозділів Міністерства, на яких покладено функції щодо забезпечення контролю і координації діяльності державних підприємств, Департаменту правової та законопроектної роботи при розроблені проектів установчих документів державних підприємств та їх філій, що входять до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, затвердженні статутів, положень про філії у новій редакції, внесенні змін до них керуватися Примірним статутом та Примірним положенням про філію; керівникам структурних підрозділів Міністерства, на яких покладено функції щодо забезпечення контролю і координації діяльності державних підприємств, забезпечити приведення установчих документів державних підприємств у відповідність до Примірного статуту та подати до 21 грудня 2012 року Департаменту правової та законопроектної роботи копії зареєстрованих статутів, копії довідок з Єдиного державного реєстру, виписок з Єдиного державного реєстру, зразки відбитків печатки юридичної особи.

Виходячи з вказаного наказу, обов'язок по приведенню установчих документів покладається на керівників структурних підрозділів, на яких покладено функції щодо забезпечення контролю і координації діяльності державних підприємств, а не керівників даних підприємств, яким був позивач, тим самим, останній не міг виконувати обов'язки, які на нього не покладалися, а тому, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що відсутнє підтвердження відповідачем, порушення ОСОБА_2 підпункту «к» пункту 5.3 контракту, тобто, невиконання наказів відповідача, що було підставою звільнення позивача з займаної посади.

Про відсутність підтвердження порушення позивачем вказаного пункту, також підтверджується листом Державного підприємства «Київська обласна коконосушарка» про не надходження даного наказу на їх підприємство.

Зазначене відповідачем порушення позивачем підпункту «м» пункту 5.3 контракту, тобто «з інших підстав, передбачених законодавством» в частині укладення договорів оренди приміщень також не знайшло свого підтвердження, так як воно суперечить вимогам трудового законодавства.

Відповідачем, в порушення ст. 149 КЗпП України не були отримані від позивача будь-які письмові пояснення щодо встановлених службовою запискою фактів, тим самим відповідачем був винесений незаконний наказ щодо звільнення ОСОБА_2 з займаної посади, так як ні з наказу про звільнення позивача, ні з службової записки начальника Управління державного майна, ні з погодження Київської обласної державної адміністрації не вбачається і в судовому засіданні відповідачем не надано доказів самого факту невиконання позивачем умов контракту, порушення ним трудової дисципліни, трудових обов'язків.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_2 не порушено вимог ст. 139 КЗпП України, а його звільнення з підстав, передбачених п. 8 ст. 36 КЗпП України відбулося незаконно та з порушенням його прав, а тому, на законних підставах, у відповідності до вимог ст. 235 КЗпП України поновив його на займаній посаді та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу, і відповідно до ст. 367 ЦПК України допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення середнього заробітку з відповідача у межах місячної заборгованості.

Так як неправомірні дії відповідача призвели до істотних вимушених змін в життєдіяльності ОСОБА_2, суд першої інстанції також прийшов до правильного висновку, з урахуванням вимог розумності і справедливості про стягнення з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь позивача заподіяної моральної шкоди в сумі 1000 грн.

Враховуючи викладене та те, що суд першої інстанції розглядаючи спір повно та всебічно дослідив зібрані по справі докази, правильно визначився з законом, який регулює спірні правовідносини, порушень законодавства при розгляді справи не допустив, тому, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України необхідно відхилити, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 травня 2015 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: