Ухвала суду № 49748896, 31.08.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/144/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1558/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Гаполяк Т. В.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Матківського Р.Й., Максюти І.О.

секретаря Капущак С.В.

з участю: представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» - Гошовської Руслани Геннадіївни на повторне заочне рішення Галицького районного суду від 03 червня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення коштів з власного поточного рахунку,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що ним у відділенні № 74 ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відкрито поточний валютний рахунок на підставі укладеного договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи в іноземній валюті № 52098/840 від 14 квітня 2010 року. На рахунку обліковується залишок грошових коштів в розмірі 6 704,16 доларів США.

17 січня 2015 року ним було подано до банку заяву про одержання наявних на рахунку готівкових коштів частинами та доручення банку списати з рахунку в свою користь комісійну винагороду. Однак, відповідачем коштів не видано, чим порушено умови укладеного договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи в іноземній валюті.

Повторним заочним рішенням Галицького районного суду від 03 червня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на користь ОСОБА_5 6 704 (шість тисяч сімсот чотири) доларів США 16 центів за договором про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи в іноземній валюті № 52098/840 від 14 квітня 2010 року та 1 412 грн. 62 коп. судового збору на користь держави.

На дане рішення представник АТ «Банк «Фінанси та Кредит» подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що справа розглядалась за відсутністю представника банку та позбавило можливість подати контр-розрахунки залишку депозитів банку.

Апелянт також вказує, що банк не відмовляється від своїх зобов'язань за договором, однак в силу зовнішніх факторів позбавлений можливості виконати їх у повній мірі у даний період на вимогу позивача.

Вважає, що судом не врахована ряд соціально-політичних факторів, наявних в даний час у державі, які унеможливлюють видачу клієнтам банку депозитних вкладів.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача представника позивача, який вимоги скарги не визнав та заперечив проти їх задоволення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо повернення грошових коштів з поточного рахунку, які підлягали поверненню.

Такий висновок суду відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем у відділенні № 74 ПАТ «Банк»Фінанси та кредит» відкрито поточний валютний рахунок на підставі укладеного договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи в іноземній валюті № 52098/840 від 14 квітня 2010 року (а.с. 5).

Відповідно до п. 2.1 Договору, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування Рахунку в межах залишку на ньому кредитних коштів в порядку і на умовах, визначеними банківськими правилами та чинним законодавством.

Згідно п. 3.2.2 Договору, Клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на Рахунку.

Відповідно до п. 3.3.2 Договору, Банк зобов'язується, зокрема, виконувати розпорядження Клієнта про видачу відповідних сум з рахунку.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

З матеріалів справи вбачається, що 17 січня 2015 року позивач звернувся до банку з заявою про одержання готівкових коштів з рахунку частинами (а.с. 22), до якої 20 січня 2015 року внесено уточнення щодо розміру комісії Банку, але така вимога залишилась без задоволення.

Згідно наданої банком виписки на рахунку обліковується залишок грошових коштів в розмірі 6 704,16 доларів США (а.с. 8).

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Так, статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Дослідивши зібрані докази, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що доводи відповідача про те, що перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача є належним виконанням зобов'язання суперечать вимогам закону, оскільки з моменту закінчення дії договору кошти позивачу на його вимогу повернуті не були.

Відповідно до змісту ст. ст. 526 та 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому самому банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки за допомогою платіжної банківської картки).

У разі перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому самому банку, але ненадання вкладнику можливості використання цих коштів, зобов'язання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобов'язання, яка передбачена ч.2 ст.625 ЦК України (постанова ВСУ від 25 грудня 2013 р. у справі № 6-140цс13).

Посилання апелянта на неможливість видачі клієнтам банку депозитних вкладів, не заслуговують на увагу, оскільки це не передбачено ні укладеним сторонами договором ні чинним законодавством.

Підсумовуючи вище описане, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно досліджено обставини справи, зібраним доказам дана належна правова оцінка, висновок про порушення зобов'язання та стягнення з ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» коштів клієнта з власного поточного рахунку є вірним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при вирішенні спору.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» - Гошовської Руслани Геннадіївни - відхилити.

Повторне заочне рішення Галицького районного суду від 03 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Р.Й. Матківський

І.О. Максюта