Рішення № 49745588, 01.09.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7287/15

Головуючий у першій інстанції Гнатюк В. О.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

Кононенко Н.А.,

за участю секретаря Феленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 09 липня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення за кредитом на житловий будинок та виселення,

встановила:

25 травня 2015 р. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно з укладеним кредитним договором № ODLUGA0000000026 від 11.08.2008 р. відповідачу був наданий кредит у розмірі 79161,39 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.08.2018 року (далі - Кредитний договір).

Відповідно до умов укладеного Кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 79161,39 грн. на термін до 11.08.2018 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, визначеному в кредитному договорі.

Однак, в порушення умов Кредитного договору відповідач не виконував свої зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим станом на 24.04.2015 р. виникла заборгованість за Кредитним договором у розмірі 545418,74 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 83 774,40 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 114 898,96 грн.; заборгованість з комісії за користування кредитом - 22 828, 42 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 297 693,64 грн.; штраф (фіксована частина)- 250,00 грн.; штраф (процентна складова ) - 25 960,32 грн.

У відповідності до договору іпотеки від 11.07.2008 р., укладеного між ОСОБА_4 - «іпотекодавцем» та Банком - «іпотекодержателем», в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 47,2 кв.м., житловою площею 20,1 кв.м., розташований в АДРЕСА_1, належний позичальнику на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2007 р.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд звернути стягнення заборгованості за Кредитним договором на предмет іпотеки - вказаний житловий будинок, шляхом надання права позивачу на його продаж від його імені, виселення відповідача та інших мешканців, які зареєстровані та/або проживають у даному будинку, та стягнути на його користь судові витрати по справі у розмірі 3 654, 00 грн.

Справа була заслухана за відсутності відповідача при заочному розгляді справи.

Заочним рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 09 липня 2015 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» були задоволені частково та було звернуто стягнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 545418,74 грн., у тому числі заборгованість за кредитом - 83774, 40 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 114898, 96 грн.; заборгованість з комісії за користування кредитом - 22828, 42 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 297693, 64 грн.; штраф (фіксована частина)-250, 00 грн.; штраф (процентна складова) - 25960,32 грн., на предмет іпотеки-житловий будинок загальною площею 47,2 кв. м., житловою площею 20,1 кв. м., розташований в АДРЕСА_1, шляхом надання права іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» на продаж предмета іпотеки з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки на рівні, зазначеному в договорі іпотеки, а саме 108 560 грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» ставить питання про зміну вказаного заочного рішення, та їх вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення було ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

До суду апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_4 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, в порядку, передбаченому абз. 5 ч. 5 ст. 74 ЦПК України, оскільки за зареєстрованим місцем проживання відповідач не проживає (а.с.31, 73, 77-83).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив із того, що відповідач порушив умови Кредитного договору, у зв'язку з чим є всі підстави для звернення стягнення заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 545 418,74 грн., на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 47,2 кв. м., житловою площею 20,1 кв. м., розташований в АДРЕСА_1, який належить відповідачу ОСОБА_4

З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів і в цій частині судове рішення фактично не оскаржується.

Разом з тим, встановлюючи порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, судом першої інстанції в недостатній мірі було враховано, що у спосіб, визначений судовим рішенням, буде неможливим звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, звернення стягнення на вказаний предмет іпотеки неможливе без отримання витягу з Державного реєстру речових прав на іпотечне майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Таким чином, доводи апеляційної скарги з приводу того, що суд безпідставно відмовив у задоволенні вищезазначених позовних вимог, є обрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги з приводу того, що суд незаконно відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку загальною площею 47,2 кв. м., житловою площею 20,1 кв. м., розташованому в АДРЕСА_1, який є предметом іпотеки, то колегія судів не погоджується з даними доводами і вважає, що рішення суду в цій частині є законним і обгрунтованим.

Так, відмовляючи у задоволенні вказаних позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із положень ч. 2 ст. 109 ЖК України, згідно яких громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Оскільки вказаний житловий будинок був придбаний відповідачем ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 01.11.2007 року, тобто до укладення Кредитного договору, то його виселення є неможливим без надання іншого постійного жилого приміщення.

Враховуючи, що матеріалами справи не встановлено такого постійного іншого жилого приміщення, в яке було б можливим виселити відповідача, то суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволені позову в цій частині.

Що ж стосується вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо виселення інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку, який є предметом іпотеки, то вказані вимоги не підлягають задоволенню ще і з тих підстав, що чиним цивільно-процесуальним законодавством не передбачено вирішення питання судовим рішенням щодо невизначеного кола осіб, які не були залучені до участі у справі в якості відповідачів.

Посилання апелянта на ст.ст. 5, 25, 78 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язку державного виконавця надсилання відповідному житловому чи іншому органу повідомлення про строк виконання рішення щодо надання такого приміщення, в даному випадку також є безпідставними, так як у зазначених статтях йдеться про порядок виконання судового рішення.

Разом, з тим, як було зазначено вище, суд саме в своєму рішенні має зазначити інше постійне жиле приміщення, в яке належить виселити відповідача.

Також є безпідставними доводи апелянта про те, що обов'язок визначити інше постійне жиле приміщення належить суду, а не позивачу, оскільки згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, якою регулюється принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З цих підстав колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог в частині виселення відповідача а також інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку та доводів апеляційної скарги в цій частині.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду, в частині відмови у виселенні відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку, є законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу в цій частині слід відхилити, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Разом з тим, рішення суду щодо порядку звернення стягнення на іпотечне майно не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його в цій часині спростовують, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає зміні із задоволенням позовних вимог ПАТ «КБ ПриватБанк» щодо порядку звернення стягнення на іпотечне майно.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Любашівського районного суду Одеської області від 09 липня 2015 року змінити та в абзаці другому його резолютивної частини слова та цифри:

«…шляхом надання права іпотеко держателю - Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ , вул. Набережна Перемоги , буд. 50 , код ЄДРПОУ 14360570) на продаж предмета іпотеки з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки на рівні, зазначеному в договорі іпотеки, а саме 108560 грн. 00 коп.»

замінити словами та цифрами наступного змісту:

«…шляхом надання ПАТ КБ «ПриватБанк» право укладати від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

С.П. Гайворонський

Н.А. Кононенко