Ухвала суду № 49743142, 04.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

4 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Терлецького О.О.,

суддів: Кривенди О.В.,

Маринченка В.Л., -

розглянувши заяви Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС) та державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 березня 2015 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року скасував, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року у зазначеній вище справі залишив у силі.

Не погодившись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, ГУ ДФС та ДПІ 22 та 23 червня 2015 року звернулися до Верховного Суду України із заявами про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1> (далі - КАС).

Відповідно до частини другої статті 2392 КАС суддя-доповідач своєю ухвалою від 26 червня 2015 року заяви ГУ ДФС та ДПІ залишив без руху та надав строк до 24 липня 2015 року для усунення їх недоліків.

Станом на 24 липня 2015 року заявниками усунуто недоліки.

Отже, заяви про перегляд судових рішень подані із дотриманням вимог статей 238-2391 КАС.

На підтвердження наведених у свої заяві доводів ГУ ДФС надало копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2010 року (справа № К-22374/06), яка, на його думку, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: частини першої статті 29, частини першої статті 265, статей 234-1, 234-2, 244-4, 262, 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Проте, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не може взяти зазначене рішення до уваги, оскільки останнє не є остаточним у справі, так як, суд касаційний інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції для дослідження всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження наведених у свої заяві доводів ДПІ надала копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2011 року, 19 вересня 2013 року та 22 квітня 2015 року (справи №№ К-23542/10, К/9991/92542/11, К/800/68515/14 відповідно), які, на її думку, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: частини першої статті 265, статей 234-1, 234-2, 244-4, 262, 264 КУпАП.

Проте, зі змісту рішення, про перегляд якого подано заяву, та рішень, які надані ДПІ для порівняння, не вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції вище зазначених норм матеріального права, оскільки прийняті вони за різних фактичних обставин, встановлених судами у цих справах.

На підставі зазначеного вище, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності допуску цієї справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. ТерлецькийСудді: О.В. Кривенда В.Л. Маринченко