Ухвала суду № 49740168, 01.09.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №472/475/15-к 01.09.2015 01.09.2015 01.09.2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючого-судді: Царюк В.В.

суддів: Войтовського С.А., Куценко О.В.

за участі секретаря: Аликсишенця М.П.

судового розпорядника: Овчаренка М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження № 12015150180000121 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Веселинівського району Миколаївської області від 19.06.2015 року, яким -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

громадянин України, уродженець с. Ул`янівки Миколаївського району, із середньою освітою, не одружений, періодично працює за договором, раніше не судимий,

- визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Учасники судового провадження:

Прокурор: Лук'янова Г.О.

Обвинувачений: ОСОБА_3

Захисник: ОСОБА_2

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:

Вироком суду обвинувачений ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначеного покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 роки без конфіскації майна.

______________

Ап. провадження: № 11-кп/784/609/15 Головуюча у 1-й інстанції: Чаричанський О.П.

Категорія: ч. 2 ст. 307 КК України Доповідач апеляційної інстанції: Царюк В.В.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2, не оскаржуючи рішення суду першої інстанції по суті, просить вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 19.06.2015 року - змінити в частині призначеного покарання, а саме, звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

Захисник в своїх доводах, вважає, що вирок суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та призначеного покарання.

Зокрема, вказує, що судом першої інстанції, у мотивувальній частині вироку в супереч вимогам ст. 368 КПК України, не було розглянуто питання, щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбуття призначеного покарання.

Захисник, вважає, що враховуючи поведінку обвинуваченого: його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, його позитивні характеристики з місця проживання та роботи, вік та стан здоров'я, відсутність судимостей, а також наявності в нього на утриманні матері-пенсіонерки, яка важко хворіє, існують всі підстави для звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання, застосувавши положення ст. 75 КК України.

Крім того, захисник звертає увагу, що суддею безпідставно було змінено запобіжний захід обвинуваченому та обрано більш суворий запобіжний захід у виді взяття під варту, без зазначення у вироку про причини прийняття саме такого рішення.

Також, на думку захисника, суд вийшов за межі висунутого обвинувачення, вказавши в описовій частині вироку на епізод, який мав місце 19.03.2015 року, а саме, вилучення під час обшуку за адресою тимчасового проживання ОСОБА_3 наркотичного засобу - канабіс.

Обставини, встановлені судом першої інстанції:

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним, в тому, що 11.03.2015 року, в ході проведення оперативної закупки працівниками міліції, знаходячись біля с. Покровка Веселинівського району Миколаївської області, незаконно збув ОСОБА_5 наркотичну речовину рослинного походження - канабіс, вагою (в перерахунку на суху речовину) - 37, 35 г., за що отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі - 800 грн.

19.03.2015 року, в ході проведення оперативної закупки, знаходячись біля с. Покровка Веселинівського району, незаконно збув ОСОБА_5 наркотичну речовину рослинного походження - канабіс, вагою (в перерахунку на суху речовину) - 37, 207 г., за що отримав від останнього грошові кошти в розмірі - 1500 грн.

Того ж дня, 19.03.2015 року, за місцем тимчасового проживання ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1, під час проведення обшуку працівниками міліції, було виявлено та вилучено наркотичну речовину рослинного походження - каннабіс, вагою (в перерахунку на суху речовину) - 17, 756 г.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції:

Заслухавши доповідь судді, думку захисника, яка підтримала доводи викладені в тексті її апеляційної скарги, обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу свого захисника та пояснив, що збув канабіс на прохання свого знайомого оперуповноваженого карного розшуку Веселинівського РВС, а цим ніколи не займався раніше, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог захисника та просив залишити вирок суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів, дійшла до наступного.

Як вбачається зі змісту вироку, як на докази вини ОСОБА_3 у незаконному збуті наркотичних засобів суд першої інстанції послався на протокол затримання ОСОБА_3 та висновки експерта.

Зі змісту протоколу обшуку ОСОБА_3 ( а.с.63-70) вбачається, що ніяких наркотичних засобів у ОСОБА_3 на момент його затримання знайдено не було. Кому і за яких обставин ОСОБА_3 збув наркотичні засоби, з матеріалів кримінального провадження не вбачається. Зі змісту висновків експерта (а.с.76) вбачається, що наркотичні засоби були вилучені у ОСОБА_6 під час оперативної закупівлі. Будь-яких даних про таку особу, про факт проведення такої слідчої дії та про вилучення будь-яких наркотичних засобів у матеріалах кримінального провадження немає. Обставини збуту ОСОБА_3 наркотичних засобів, взагалі, судом не досліджувались. Яким чином ці наркотичні засоби опинились у слідчого з матеріалів провадження встановити не можливо. Надані прокурором докази у судовому засіданні, як вбачається зі змісту аудіо запису судового засідання, не оголошувались і, відповідно до вимог ст.. 358 КПК України, не досліджувались. Суд обмежився лише зазначенням назви тих документів, які йому надав прокурор. Між тим, будь-якого рішення про скорочений порядок судового розгляду по цьому кримінальному провадженні суд першої інстанції не приймав. Зміст протоколу обшуку ( а.с.53-56) прочитати не можливо.

Більш того, під час апеляційного розгляду ОСОБА_3 заявив, що назбирати конопель та продати саме конкретній особі у вищезазначеному місці його підбурив працівник карного розшуку Веселинівського РВС. На думку колегії суддів про це може свідчити той факт, що ОСОБА_3 був затриманий на місці події слідчим без зазначення будь-яких даних про те, що ОСОБА_3 є збитчином наркотичних засобів та без проведення оперативної закупки у відповідності до кримінально-процесуального законодавства.

Ці обставини також залишились поза увагою суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст..370 КПК України, вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Цих вимог, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не дотримався, оскільки судовий процес був проведений без дотримання норм кримінально-процесуального законодавства та висновки суду не ґрунтуються на доказах, зазначених у вироку.

Більш того, у мотивувальній частині вироку суд зазначив обставини незаконного зберігання ОСОБА_3 наркотичного засобу, яке органом досудового слідства у провину обвинуваченому не ставилось і від якого він не захищався на досудовому слідстві.

Таким чином, на думку колегії суддів усі вищезазначені порушення норм процесуального права перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 409 КПК України такі порушення є підставою для скасування вироку суду першої інстанції.

У зв'язку з тим, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути вищезазначені порушення та недоліки судового рішення суду першої інстанції, кримінальне провадження підлягає призначенню для нового судового розгляду у суді першої інстанції.

Зі змісту резолютивної частини вироку вбачається, що судом був змінений запобіжний захід ОСОБА_3 на тримання під вартою.

Між тим, причин та мотивів прийняття такого рішення судом першої інстанції у вироку не зазначено, чим порушені також вимоги ч.2 ст.331 КПК України. У зв'язку з тим, що запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою був обраний при постановленні вироку і з порушенням кримінального-процесуального законодавства, а вирок скасовується, підлягає скасуванню і рішення суду щодо обрання такого запобіжного заходу, оскільки підстав для застосування такого запобіжного заходу до ОСОБА_3 колегія суддів не вбачає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст..ст. 405,407 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 19.06.2015 року стосовно ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.2 ст. 307 КК України ,- скасувати.

Призначити новий судовий розгляд цього кримінального провадження у суді першої інстанції.

Обраний при постановленні вироку запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою - скасувати, залишивши йому раніше обраний запобіжний захід у виді застави в сумі 24 360 грн.

ОСОБА_3 звільнити з-під варти у залі суду.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий : Судді :