Постанова № 4973671, 26.05.2009, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11:06 м.Чернівці Cправа 2а-238/09/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковалюка Я.Ю.,

при секретарі Федотової Т.А.,

за участю представників позивача ОСОБА_1., ОСОБА_2.,

представників відповідача - ОСОБА_3., ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Розма" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

У товаристві з обмежено відповідальністю „Розма” в період з 28 листопада по 25 грудня 2008 року працівниками податкової інспекції проводилася планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.09 2006 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено акт від 08.01.09 р.№28/23-3/34573814. На підставі зазначеного акта заступником начальника ДПІ у м. Чернівці Гаврилець В.А. були прийняті рішення від 16.01.2009 року №000008220 та №000007220 про застосування до ТОВ „Розма” штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 31805.43 грн. Останні отримані позивачем 20.01.2009 року та наступного дня оскаржені начальнику ДПІ у м.Чернівці. Вказана скарга залишена відповідачем по справі без задоволення 20.03.2009 року та винесено цього ж дня рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000300220 в сумі340 грн., №0000290220 в сумі 31465.43 грн., а всього на загальну суму 31805.43 грн., з чим не погодився позивач та звернувся для вирішення спору в суд.

В судовому засіданні представники позивача підтримали в повному обсязі заявлені ними до суду позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши доводи представників позивача, заперечення сторони відповідача й давши належну оцінку зібраним доказам вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступних підстав

Плановою документальною перевіркою ТОВ "Розма" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.09.2006 року по 30.09.2008 року встановлено, що на протязі перевіреного періоду ТОВ “Розма” виготовляло гумові вироби (взуття) із давальницької сировини по контракту №1/RF/03-07 від 13.03.07р., укладеному з польською фірмою FAGUM-STOMIL S.A. про надання послуг з переробки давальницької сировини.

Згідно ст.1 Закону України від 15 вересня 1995 року327/95-ВР “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”-надалі Закон - (зі змінами та доповненнями), операція з давальницькою сировиною - операція з попередньої поставки сировини для її наступного перероблення (оброблення, збагачення чи використання) на готову продукцію за відповідну плату.

Загальна вартість контракту 1967500 дол.США, вартість давальницької сировини - 567500 дол.США, вартість послуг за переробку та матеріалів виконавця - 1400000 дол.США. Загальна вартість контракту змінена додатковою погодженістю №3 від 11.01.2008 року, і склала 2100000 Євро, вартість давальницької сировини - 630000 Євро, вартість послуг за переробку та матеріалів виконавця - 1470000 Євро, а 11.07.2008 року згідно додаткової погодженості №4 в розрахунку на 1000 пар готової продукції вартість давальницької сирови ни складає 1800 Євро, а послуг виконавця 4800 Євро, загальна вартість 1000 пар готової продукції - становить 6600 Євро.

Відповідно до п.2 ст.2 Закону сплата ввізного мита, податків і зборів провадиться українським виконавцем шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця простого авальованого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації. Саме так і вчинив позивач ТОВ «Розма». За перевірений період ТОВ „Розма” ввезено на митну територію України давальницької сировини польської фірми FAGUM-STOMIL S.A. на загальну суму 4326511,61 грн., при цьому в оплату ПДВ та мита ТОВ "Розма" видано прості векселі № 053-і від 11.05.07 року, № 074-і від 14.06.07 року, № 112-і від 15.10.07 року, № 119-і від 02.11.07 року, № 126-і від 12.11.07 року, № 136-і від 29.11.07 року, № 147-і від 24.12.07 року, № 8-і від 08.02.08 року, № 14-і від 03.03.08 року, № 18-і від 25.03.08 року, № 24-і від 15.04.08 року,

№ 31-і від 14.05.08 року, № 58-і від 28.07.08 року, № 65-і від 02.09.08 року на загальну суму 224106,6 грн.

ТОВ "Розма" надало польській фірмі FAGUM-STOMIL S.A. послуги по виготовленню водонепроникного взуття - чоботи гумові на загальну суму 943432 дол.США та 540864 Євро, що склало 7934870,25 грн.

В оплату за надані послуги на валютний рахунок ТОВ "Розма" від польської фірми FAGUM-STOMIL S.A. надійшла валютна виручка в сумі 943432 дол.США та 386400 ЄВРО, або 7934870,25 грн.

Тобто, на протязі перевіреного періоду, ТОВ „Розма” здійснювало операції з переробки давальницької сировини.

Перевіркою правильності здійснення операцій з давальницькою сировиною, встановлено порушення частини 3 ст.6 Закону України від 15 вересня 1995 року/95-ВР “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” (зі змінами та доповненнями) при виконанні Контракту №1/RF/03-07 від 13.03.07р., укладеного з польською фірмою FAGUM-STOMIL S.A. на надання послуг з переробки давальницької сировини, а саме встановлено несвоєчасне надходження валютних коштів в оплату за надані послуги з переробки давальницької сировини в сумі 88914 Євро.

На підставі п.2 ст.9 Закону України від 15 вересня 1995 року/95-ВР “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” (зі змінами та доповненнями), за порушення українським виконавцем строків, передбачених частиною шостою статті 2 цього Закону за здійснення операцій з давальницькою сировиною, стягується пеня у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту України за офіційним валютним курсом Національного банку України, що діє на день нарахування пені.

В судовому засіданні ТОВ "Розма" стверджувало, що посилання ДПІ у м. Чернівці на ст.6 Закону України від 15 вересня 1995 року/95-ВР “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” (зі змінами та доповненнями) є необґрунтованими, оскільки дані правовідносини регулюються іншими законодавчими актами України. На думку позивача є неоднозначне трактування норм різних законів України і у відповідності до ст.4.4.1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли норми різних законів припускають неоднозначне трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Абсолютно безпідставне твердження, так як повністю відсутня неоднозначність трактування правовідносин.

Нарахування пені за прострочення розрахунків за переробку давальницької сировини на підставі і у відповідності п.2 ст.9 Закону України від 15 вересня 1995 року/95-ВР “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” (зі змінами та доповненнями) на думку суду є правомірним. ТОВ „Розма” порушено 90- денний строк розрахунків за переробку давальницької сировини, встановлений частиною 3 ст.6 цього Закону, що чітко регламентує : « У разі коли розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини провадяться в іноземній валюті, вона підлягає зарахуванню на рахунок українського виконавця у 90 денний строк починаючи з моменту митного оформлення готової продукції або погашення векселя (письмового зобовязання ) залежно від того, яка з цих операцій була проведена раніше.»

Закон України №185/94-ВР від 23 вересня 1994 року «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» регулює питання повноти та своєчасності здійснення розрахунків субєктами зовнішньоекономічної діяльності за експортно-імпортними операціями.

Тому посилання позивача на п.п. 4.4.1, ст. 4 Закону України №2181-ІІІ ВР від 21.12.2000 року „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є безпідставним , адже при застосуванні пені та штрафних санкцій ДПІ у м. Чернівці керувалась не статтями 16 та 17 цього Закону, а виключно нормами, що регулюють відносини повязані з регулюванням операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах. В перевіреному періоді ТОВ "Розма" здійснювало діяльність з переробки давальницької сировини для польської фірми, тому відповідно до ст.11 Закону України від 15 вересня 1995 року/95-ВР “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” (зі змінами та доповненнями), відносини, пов'язані з регулюванням операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, регулюються цим Законом.

Таким чином , суд приходить до висновку, що дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства, а податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 160 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Розма” до державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування рішення про застосування штрафних санкцій - відмовити.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо заява про апеляційне оскарження була подана, але апеляційна скарга у строк, встановлений цим Кодексом, не була подана, постанова набирає сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Я.Ю. Ковалюк