Постанова № 497329, 12.09.2006, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2006 № 2/236

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Студенця В.І.

Малетича М.М.

при секретарі: Солонець К.В.

За участю представників:

від позивача -Тоцька Н.Є.

від відповідача -Крамаревський А.О., Ковбасінський О.Б.

від третьої особи - не з"явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.06.2006

у справі № 2/236 (Домнічева І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда"

до Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" в особі Київської дирекції Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс”

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Балтика"

про стягнення 285 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Веда” (далі – ТОВ “Веда”) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” (далі – ЗАТ “Європейський страховий альянс”) в особі Київської дирекції ЗАТ “Європейський страховий альянс” про стягнення 285 000 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.02.2006 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено до участі у розгляді справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Балтика” (далі – ТОВ “Балтика”).

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.06.2006 позовні вимоги ТОВ “Веда” задоволено повністю. Суд стягнув з ЗАТ “Європейський страховий альянс” на користь ТОВ “Веда” страхове відшкодування в розмірі 285 000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ “Європейський страховий альянс” подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2006, в якій просило його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ “Веда” в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки викладені в рішенні господарського суду м. Києва, не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права.

ТОВ „Веда” проти доводів апеляційної скарги заперечувало і просило суд рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2006 залишити без зміни, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Третя особа – ТОВ „Балтика” повноважних представників в засідання суду призначене на 12.09.2006 не направило та не повідомило суд про причини неявки.

Керуючись ст. 75 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між ТОВ „Веда” та ТОВ „Балтика” 24.05.2005 укладено договір № 430-1 оренди повітряного судна МІ-2 UR – 14258, за умовами якого ТОВ „Веда” передало ТОВ „Балтика” в оренду повітряне судно Мі -2 , реєстраційний номер UR – 14258, заводський № 5411145060, максимальна злітна вага 3550 кг., вартістю 300 000,00 грн. без екіпажу, для здійснення робіт на території України (п. 1.1 договору).

Згідно п. 8.1 договору оренди ТОВ „Балтика” здійснює страхування „КАСКО” повітряного судна на весь період оренди після виконання робіт по продовженню міжремонтного строку служби на отримання акту, затвердженого Укравіатрансом.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона ( страховик) зобов’язується у разі настання певної події ( страхового випадку) виплатити другій стороні ( страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму ( страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування ( ст. 985 ЦК України).

Між ТОВ „Балтика” та ЗАТ „Європейський страховий альянс” 26.05.2005 укладено договір обов’язкового страхування повітряних суден № 3-000309, за умовами якого застраховано повітряне судно МІ-2, реєстраційний номер UR – 14258, страхова сума – 300 000,00 грн. ( п.2.1 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору страхування вигодонабувачем визначено ТОВ „Веда”.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором ( ст. 983 ЦК України).

Платіжним дорученням № 345 від 09.06.2005 ТОВ „Балтика” сплатило за договором страховий платіж у розмірі 6 416,67 грн.

Відповідно до ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

ЗАТ „Європейський страховий альянс” листом № 811 від 15.03.2006 адресованому Першому заступнику директора ТОВ „Балтика” Вахмяніну І.Г. на підставі п. 6 договору страхування відмовило у виплаті страхового відшкодування за договором обов’язкового страхування повітряних суден № 3-000309 від 26.05.2005.

Відмовляючи ТОВ „Веда” у виплаті страхового відшкодування ЗАТ „Європейський страховий альянс” посилалося на Остаточний звіт за результатами розслідування аварії вертольоту МІ-2 UR-14258 ТОВ „Балтика”, що сталася 30.10.2005 в районі м. Лисичанськ Луганської області, який був 01.12.2005 затверджений Головою Державіаслужби України.

Відповідно до п. 6 договору страхування страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі коли повітряне судно виконує політ з порушенням вимог Керівництва з льотної експлуатації повітряного судна.

При виконанні 30.10.2005 робіт по обслуговуванню нафтопроводу в районі м. Лисичанськ Луганської області сталася аварія повітряного судна МІ-2, реєстраційний номер UR – 14258, внаслідок якого повітряне судно було зруйновано, через виникнення пожежі.

Остаточний звіт (далі Звіт) за результатами розслідування аварії вертольоту Мі-2 UR – 14258 ТОВ „Балтика”, що сталася 30.10.2005 в районі м. Лисичанськ Луганської області, 01.12.2005 затверджено Головою Державіаслужби України.

Згідно Звіту причиною аварії стала вимушена посадка вертольота на підібраний з повітря майданчик з м’яким ґрунтом та нерівностями, в наслідок відмови правового двигуна ( ймовірною причиною відмови двигуна була відсутність в паливі ТС-1 рідини „И-М”), та помилка КПС в оцінці стану ґрунту в місці приземлення, що привело до опрокидування вертольоту та виникнення пожежі.

Як вбачається із зазначеного Звіту, 30.10.2005 о 06.45 сталася авіаційна подія з вертольотом Мі-2 UR – 14258, який належить ТОВ „Веда” м. Сімферополь та експлуатувався авіакомпанією ТОВ „Балтика м. Кривий Ріг.

Виліт вертольоту було виконано 30.10.2005 о 06.39 ( UTC) з аеропорту Северодонецьк з метою виконання аеровізуального польоту по обстеженню нафтопроводу за маршрутом Северодонецьк – н.п. Вовчеярівка – н.п. Новобровці – н.п. Вовчеярівка – Северодонецьк.

Після зльоту в аеропорту Северодонецьк з МК – 332 КПС взяв курс для обходу з південної сторони м. Лисичанськ та виходу на н.п. Вовчеярівка для польоту по маршруту. На висоті 170 м. сталася відмова правового двигуна, змінився звук роботи двигунів, виникли відхилення в положенні вертольоту від попереднього стану, впали оберти турбокомпресора правового двигуна, зменшилась температура газів за турбіною та впав тиск масла в двигуні. Оберти лівого двигуна автоматично збільшились до злітного режиму та РУД лівого двигуна встановився в верхнє положення. Командир ПС виконав дії згідно з вимогами керівництва льотної експлуатації (КЛЕ) (за винятком не включення „стоп-крана”, що йде в розріз розділу 6.5.1. стр. 180 „Отказ одного двигателя” КЛЕ Мі-2) та прийняв рішення повернутися на аеродром вильоту про що доповів о 06:43 (UТС) службі ОПР. Але проаналізувавши ситуацію, що склалася – установка злітного режиму роботи працюючому лівому двигуну не привела до значного зменшення вертикальної швидкості зниження (польотна вага вертольоту згідно графіку КЛЕ Мі-2 п. 3.1.1. „Залежність вертолітної ваги вертольоту Мі-2 від температури оточуючого повітря та барометричної висоти польоту при умові забезпечення горизонтального польоту при одному виключеному двигуні і роботі другого на злітному режимі” – л 5 оборот п. 3.1.1. КЛЕ Мі-2, при якому можливий режим ГП в даних метеоумовах не міг перевищувати 3370 кг, (а фактично він дорівнював 3520 кг) прийняв рішення виконати вимушену посадку на підібрану з повітря площадку.

Виписка з Керівництва льотної експлуатації вертольоту Мі-2, розділ 2.5.2., пункту 01, лист 4:

(1) максимальный взлетный вес вертолета в транспортном и пассажирском вариантах – 3550 кг.

Згідно РЛЕ Мі-2 пп. 6.5.1. /03/ пілоту рекомендовано при можливості виконання горизонтального польоту (ГП) на найвигідніший швидкості 100 км/год. здійснювати прямолінійний політ з зниженням або політ з розворотом і з зниженням на цій швидкості, з забезпеченням досягнення майданчика, підібраного з повітря для посадки. Вибір площадки для посадки був мотивований тим, що праворуч від напряму польоту знаходились будови н.п. Лисичанськ, а ліворуч знаходилась місцевість, придатна для вимушеної посадки (городи мешканців н.п. Лисичанськ). Місце приземлення було підібрано за умови відсутності перешкод (високорослих стеблів залишків соняшників, кукурудзи та кущів садових рослин) як найбільш придатну місцевість для вимушеної посадки. Акцентуючи увагу на пошуку місця приземлення без наземних перешкод, та дефіцит часу, КПС допустив помилку в оцінці стану ґрунту в місці приземлення. Зниження та захід на посадку, за словами КПС, виконувався проти вітру з метою виконання „посадки с коротким пробігом” (п. 6.5.1./6/ РЛЭ вертолета МИ-2 „Посадка с коротким пробігом”. Посадка с коротким пробегом доступна пилотам средней квалификации, характеризуется небольшой скоростью приземления и длинной пробега (5-50 м.). Такой вид посадки должен применяться в случаях винужденных посадок на площадки, имеющие размеры менее 120 м., углы ограничения препятствий в зоне воздушных подходов не более 100 и состояния поверхности, допускающее послепосадочный пробег вертолета). Що в даних умовах було помилковим, та не відповідало рекомендаціям п. 6.5.1. /04/ КЛЕ Мі-2 „посадка без пробега…характеризуется нулевой скоростью приземления (без пробега). Такой вид посадки должен применяться в случаях вынужденных посадок на местность, на которой не возможен послепосадочный пробег).

Отже, як вбачається із змісту Остаточного звіту за результатами розслідування аварії вертольоту Мі-2 UR – 14258 ТОВ „Балтика”, що сталася 30.10.2005 в районі м. Лисичанськ Луганської області, 01.12.2005 затвердженого Головою Державіаслужби в процесі виконання польоту мали місце дії, які не відповідали вимогам Керівництва льотної експлуатації (КЛЕ).

При цьому, ТОВ „Веда” не спростувало обставини наведені в Остаточному звіті, які свідчать про те, що мали місце дії, які не відповідали вимогам Керівництва льотної експлуатації (КЛЕ).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням того, що згідно п. 2.4 договору страхування вигодонабувачем визначено ТОВ „Веда”, то укладений між ТОВ „Балтика” та ЗАТ „Європейський страховий альянс” 26.05.2005 договір обов’язкового страхування повітряних суден № 3-000309 за своєю правовою природою є договором на користь третьої особи.

Згідно ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Отже, виконання зобов’язань за договором страхування може вимагати особа, яка уклала договір – ТОВ „Балтика” так і третя особа, на користь якої укладено договір – ТОВ „Веда”.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника ( його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта ( аварійного сертифіката).

Пунктом 5.2 договору страхування передбачено, що для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов’язаний надати страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії таких документів:

- страховий поліс ( сертифікат);

- розрахунковий документ, що підтверджує внесення страхових платежів;

- сертифікат льотної придатності;

- технічний акт огляду повітряного судна після його пошкодження та документи, які обґрунтовують суми витрат на ремонт повітряного судна, а у разі загибелі – акт списання повітряного судна;

- документи, які засвідчують власність страхувальника на повітряне судно або встановлюють розмір його відповідальності перед власником у разі загибелі або пошкодження повітряного судна;

- документи реєстрації події з повітряним судном.

Після отримання заяви страхувальника про страхове відшкодування страховик проводить в установленому порядку розслідування страхового випадку. Термін такого розслідування не повинен перевищувати 30 діб після отримання заяви страхувальника. Якщо обставини розслідування потребують надання додаткової інформації державними органами та під час проведення розслідування страховик самостійно робить необхідні запити до компетентних та експертних організацій, за свій рахунок залучає експертів, перевіряє надані страхувальником документи та відомості ( п. 5.3 договору страхування).

Згідно п. 5.4 договору страхування страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з цим договором на підставі заяви страхувальника і страхового акта ( аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою ( аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком, у термін протягом 10 днів після підписання страхового акта.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані докази не свідчать про те, що ТОВ „Веда” в порядку передбаченому пунктами 5.1, 5.2 договору страхування зверталося до ЗАТ „Європейський страховий альянс”, тобто зверталось з заявою про виплату страхового відшкодування та надавало документи, передбачені п. 5.2 договору страхування.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2006 підлягає скасуванню, а в позові ТОВ „Веда” до ЗАТ „Європейський страховий альянс” необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2006 у справі № 2/236 скасувати та прийняти нове рішення.

2. У позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Веда” ( м. Сімферополь, вул. Данилова, 62, рахунок № 260065883 в КРД АППБ „Аваль” в м. Сімферополь, МФО 324021, код 32296609) на користь Закритого акціонерного товариства „Європейський страховий альянс” ( м. Київ, вул. Горького, 9, рахунок № 265040130332 в ЗАТ „Банк НРБ – Україна”, м. Київ, МФО 320627, код 26052299) 1 439 ( одну тисячу чотириста тридцять дев’ять) грн. 84 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови.

5. Справу № 2/236 повернути господарському суду м. Києва.

6. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Студенець В.І.

Малетич М.М.

18.09.06 (відправлено)