Постанова № 49730234, 31.08.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2015 р. Справа № 922/751/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Івакіна В.О., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Колесніковій С.В.,

за участю представників сторін:

позивача – не з’явився,

відповідача – не з’явився,

Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4202 Х/1-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.08.2015р. у справі № 922/751/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5", с. Подвірки, Харківська обл.,

до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків,

про стягнення 6 174 162, 37 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.08.2015р. (суддя Сальнікова Г.І.) скаргу ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на дії Державної виконавчої служби України задоволено. Визнано недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області від 05.06.2015 р. про зупинення виконавчого провадження ВП №47669266 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 23.03.2015 р. у справі №922/751/15.

Відповідач, КП "Харківські теплові мережі", з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 03.08.2015р. скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні скарги на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області.

Позивач, ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5", у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 03.08.2015р. у справі № 922/751/15 є законною та обґрунтовано, підстав для її скасування не вбачається.

В судове засідання представники сторін не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення (а.с. 145-146).

Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання також не з’явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 147).

Зважаючи на належне повідомлення учасників процесу про час та місце засідання суду, та на те, що їх явка у судове засідання не була визнана обов’язковою, а також на те, що відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та державного виконавця за наявними в справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України. Крім того, сторони відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України не заявляли клопотання про подовження строку розгляду справи, а господарський суд не має права за своєю ініціативою подовжувати строк розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2015 р. по справі №922/751/15 позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного підприємства "Харківська ТЕЦ - 5" заборгованість в сумі 5 645 960,01 грн., пеню у розмірі 175856,64 грн., 3% річних в розмірі 23595,05 грн., інфляційних втрат в розмірі 142967,10 грн. та судовий збір в сумі 73080,00 грн., в решті позову відмовлено.

23.03.2015 р. на виконання рішення суду виданий відповідний наказ.

26.05.2015 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження ВП №47669266 з примусового виконання вищезазначеного наказу, що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою.

05.06.2015 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, згідно якої було зупинене виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області, виданого 23.03.2015р. по справі №922/751/15, на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з внесенням КП "Харківські теплові мережі" до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" звернулось до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби, в якій він просить суд визнати недійсною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області від 05.06.2015 р. про зупинення виконавчого провадження ВП №47669266 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 23.03.2015 р. у справі №922/751/15.

Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Задовольняючи скаргу позивача на дії Державної виконавчої служби України, суд першої інстанції виходив з того, що відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Харківській області незаконно визначив, що спірна сума стягнення підпадає під Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", та незаконно зупинив виконавче провадження.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з вказаними висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

01.08.2014 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі", яким передбачено, що виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та умови їх виконання для підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на умовах, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", до 01.01.2016 р.

З виписки станом на 14.08.2014р. вбачається, що КП "Харківські теплові мережі" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Частина 2 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" передбачено, що заборгованість - це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка, зокрема, підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.

У відповідності до п. 1.8. Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" розрахункова дата - дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 01.01.2013 р., а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 01.01.2011 р., за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 01.07.2011 р.

Тобто, з аналізу положень Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" витікає, що з застосуванням положень даного закону здійснюється погашення заборгованості підприємств, що внесені до відповідного реєстру, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії до 01.01.2013р.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, предметом позову у даній справі було стягнення боргу та штрафних і фінансових санкцій за несвоєчасне проведення розрахунків боржником за договором про закупівлю товарів № 5 від 29.01.2014 року, предметом якого є поставка пом’якшеної води за період жовтень - грудень 2014 року, тобто така заборгованість виникла після встановленої Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" розрахункової дати, а отже на погашення такої заборгованості не розповсюджується порядок, встановлений Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

В силу того, що заборгованість, яка є предметом спору, виникла після розрахункової дати (01.01.2013) та не відповідає критеріям визначеним у п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", її погашення не здійснюється на умовах, визначених цим Законом, а здійснюється на загальних підставах. Тобто, до заборгованості за пом’якшену воду, яка виникла після 01.01.2013р., заходи примусового виконання рішення повинні застосовуватись на загальних підставах в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", та не передбачають зупинення виконавчого провадження.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України в своєму рішенні від 13.12.2012 у справі № 1-26/2012 (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) дав офіційне тлумачення положенню п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року № 2711 -IV з наступними змінами треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Таким чином, Конституційний суд України пов'язує обов'язок державного виконавця зупинити виконавче провадження лише щодо стягнення заборгованості, яка стосується неповних розрахунків за енергоносії і визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та лише щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Однак, як правильно вказав суд першої інстанції, предмет укладеного між сторонами договору № 5 від 29.01.2014 р., не стосується постачання енергоносіїв, а заборгованість, відповідно, - неповних розрахунків за енергоносії.

Визначаючи заборгованість, щодо якої передбачено спеціальні процедури погашення, у тому числі і зупинення виконавчого провадження, закон обмежує її як за підставами (предметом договору) так і за часом виникнення.

Тому, необґрунтованою є позиція апелянта про те, що Закон України "Про виконавче провадження" та Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не ставлять у залежність обов’язок державного виконавця зупинити виконавче провадження від часу та підстав виникнення заборгованості щодо стягнення якої відкрито виконавче провадження.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Харківській області незаконно визначив, що спірна сума стягнення підпадає під Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", та незаконно зупинив виконавче провадження, тому скарга ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи, а тому ухвала господарського суду Харківської області від 03.08.2015р. у справі № 922/751/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106, 1212 ГПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 03.08.2015р. у справі № 922/751/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 04.09.2015р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Россолов В.В.