Ухвала суду № 49730015, 30.09.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2010 року справа №2а-14430/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий: Бадахова Т.П.

судді Василенко Л.А., Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання Ковальчук Г.Л.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2, за довір. від 01.09.2010р.

від відповідача: ОСОБА_3 за довір. від 30.09.2010р., ОСОБА_4 за довір. від 29.09.2010р.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Марїнському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року по адміністративні справі № 2а-14430/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбастехелектро» до Державної податкової інспекції у Марїнському районі Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2010р. № 0002531540/0/9214 в частині нарахування штрафної санкції в сумі 158 757,76грн.,-

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбастехелектро» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Марїнському районі Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у Марїнському районі Донецької області від 28.04.2010р. № 0002531540/0/9214 в частині нарахування штрафної санкції в сумі 158 757,76грн. та стягнення судових витрат.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року позовні вимоги задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати це рішення і прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Вважає, що позивач на виконання свого зобовязання самостійно виправив помилку та направив до органу податкової служби уточнюючий розрахунок, у звязку з чим повинен був сплатити штраф у розмірі 5% від такої суми, відповідно до п.17.2 статті 7 Закону № 2181, крім того, зобовязан сплатити цю суму до подання уточнюючого розрахунку. На думку апелянта, даний факт можливо вважати вказівкою на гранічний строк сплати узгодженого в уточнюючому розрахунку самостійно виявленого заниження суми зобовязання та нарахованого у звязку з цим пятивідсоткового штрафу. Вказаний гранічний строк сплинув, а це є підставою для застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання.

Тому, апелянт вважає, що оскільки позивач не сплатив самостійно узгоджену суму податкового зобовязання до закінчення гранічного строку сплати, винесення за таке правопорушення спірного податкового повідомлення рішення є правомірним, оскільки відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, позивач 27 грудня 1994 року зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, ідентифікаційний код № 20398816.

28 квітня 2010 року відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язаннь з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбастехелектро», за результатами якої складено акт № 163/15/014-5, відповідно до якого встановлені порушення позивачем п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002531540/0/9214 від 28.04.2010 року про нарахування штрафних санкцій на суму 159 757,76 гривень, за затримку до 7 календарних днів гранічного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

У відповідності до п. 5.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Крім того, згідно з п. 4.4 ст. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005р. № 213), якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

22 березня 2010 року позивачем було надано відповідачу засобами електронного звязку податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2010 року, якою позивачем було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 170013грн.

30 березня 2010 року позивач подав також засобами електронного звязку уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації за лютий 2010 року. Згідно з вказаним уточнюючим розрахунком сума податкового зобов'язання була збільшена на 1 430 257грн., та застосував штраф в сумі 71 513грн. за податковий період лютий 2010 року.

31 березня 2010 року позивач знов подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації за лютий 2010 року, якою зменшив суму, яка підлягає сплаті до бюджету на 1501770грн. за податковий період лютий 2010 року.

06 квітня 2010 року позивач подав засобами електронного звязку податкову декларацію за березень 2010 року з урахуванням виправлених помилок за лютий 2010 року, якою позивачем було зменшено суму податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 157830грн, та застосував штраф у звязку із виявленою помилкою в сумі 71513грн., і визначив позитивне значення в сумі 1439042грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності дії відповідача, стосовно того, що у якості платіжного документа останній приймає уточнюючий розрахунок наданий позивачем і відповідно проводить нарахування штрафних санкцій, так як бере до уваги, дату подання розрахунку як сплату податкового зобов'язання, оскільки строки сплати податкових зобов'язань встановлені п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у відповідності до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зазначеним підпунктом передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначаються як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, відповідно до п.п. 11.1 розділу 1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.

Згідно з п. 11.4 розділу 11 Інструкції, під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

Таким чином, зміна розміру зобовязання за уточнюючим розрахунком не є його сплатою за декларацією, а є тільки зменшенням раніш нарахованого зобовязання, тому при самостійному зменшенні розміру раніш нарахованих податкових зобовязань немає факту сплати і не можуть застосовуватись відповідачем норми п.п.17.1.7 п1.7.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1, ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Марїнському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року по адміністративні справі № 2а-14430/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року по справі № 2а-14430/10/0570 залишити без змін.

Ухвала складена та підписана у нарадчій кімнаті та проголошена 30 вересня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України безпосередньо протягом двадцяти днів з дня її укладання.

Головуючий: Т.П.Бадахова

Судді: Л.А.Василенко

ОСОБА_5