Ухвала суду № 49729931, 03.09.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"03" вересня 2015 р. Справа № 922/2686/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В., суддя Гребенюк Н. В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги першого позивача (вх. № 4453 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 11 серпня 2015 року у справі № 922/2686/15

за позовом прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі:

1) Управління освіти адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради, м. Харків,

2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

до 1) Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 54 Харківської міської ради Харківської області, м. Харків,

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків,

про визнання недійсним договору та зобов"язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління освіти адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради (1-го позивача) та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (2-го позивача) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 54 Харківської міської ради Харківської області (1-го відповідача) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (2-го відповідача), в якій просив суд:

1. Визнати недійсним договір №724 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 30.07.2002 р., укладений між Харківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 54 Харківської міської ради Харківської області та ФОП ОСОБА_1 та додаткову угоду від 01.01.2012 р. до даного договору, укладеної між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП ОСОБА_1

2. Зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити та повернути Управлінню освіти адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради нежитлове приміщення вартістю 155070 грн., розташоване за адресою: м. Харків, Жовтневої революції, 106 згідно договору №724 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 30.07.2002 р., укладеного між Харківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 54 Харківської міської ради Харківської області та ФОП ОСОБА_1

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.08.2015 р. у справі № 922/2686/15 (головуючий суддя Макаренко О.В., суддя Л.С. Лаврова, суддя Аріт К.В.) позов задоволено повністю.

Перший позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 11.08.2015 р. у справі № 922/2686/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її повернення, зважаючи на таке.

Згідно ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві прокурора Жовтневого району м. Харкова об'єднано дві окремі позовні вимоги: вимога немайнового характеру -про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення та додаткової угоди до зазначеного договору та вимога майнового характеру -про зобов'язання звільнити та повернути нежитлове приміщення вартістю 155070,00 грн.

Пунктом 2.10. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з п. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

У відповідності до п. 2.11. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно із п.п. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік», станом на 01.01.2015 р. мінімальна заробітна плата складає 1218,00 грн.

Отже, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду стосовно позовної вимоги немайнового характеру становить 609,00 грн.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребовується.

Положеннями пунктів 2.2-2.2.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», роз'яснено, що статтею 55 Господарського процесуального кодексу передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях, - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 Господарського процесуального кодексу України такий обов'язок покладається на позивача.

З позовної заяви прокурора вбачається, що вартість спірного нежитлового приміщення складає 155070 грн.

Таким чином, оскільки першим позивачем рішення місцевого господарського суду оскаржується в повному обсязі, то за подання апеляційної скарги на це рішення справляється судовий збір в сумі 2159,7 грн. в т.ч.: 609,00 грн. -за вимогу немайнового характеру та 1550,70 грн. -за вимогу майнового характеру, виходячи з вартості спірного нежитлового приміщення.

Проте, перший позивач до апеляційної скарги надав квитанцію від 25.08.2015 р. № 10-23001Р/2 на суму 609,00 грн., яка свідчить про сплату судового збору не в повному обсязі.

Таким чином, першим позивачем не додано до скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому Законом України Про судовий збір розмірі.

Вищезазначена обставина є підставою для повернення апеляційної скаргина підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 86, ч. 3 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

.

УХВАЛИЛА:

1. Повернути апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

2. Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у пункті 3 частини 1 ст. 97 ГПК України, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу у загальному порядку.

У разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотанням про його відновлення.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 48 арк. та поштовий конверт.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.