Ухвала суду № 49729445, 02.09.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"02" вересня 2015 р. Справа № 914/2204/15

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ейсіпі Україна» м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Транссектор» м. Чернівці

про витребування майна

Суддя Бутирський А.А.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 представник (довіреність від 20.05.2012 р.)

Від відповідача не зявився

У судовому засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ейсіпі Україна» м. Київ звернулося з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Транссектор» м. Чернівці про зобовязання відповідача повернути за актом приймання-передачі наступні напівпричепи: Lamberet, номер шасі 130949, держ. номер НОМЕР_1 та свідоцтво про його реєстрацію САК 331764; Van Hool, номер шасі 14628, держ. номер НОМЕР_2 та свідоцтво про його реєстрацію САК 453497; Gofa номер шасі 559706731, держ. номер НОМЕР_3 та свідоцтво про його реєстрацію САК 453496.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.07.2015 р. порушено провадження у даній справі, її розгляд призначено на 30.07.2015 р.

Ухвалою від 30.07.2015 р. дана справа направлена за підсудністю до господарського суду Чернівецької області, у звязку з чим ухвалою від 07.08.2015 р. розгляд справи призначено на 02.09.2015 р.

07.07.2015 р. позивач звернуся до суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві та будь-яким іншим особам використовувати та вчиняти дії по розпорядженню (передачі) згаданих вище транспортних засобів. Обґрунтовуючи свою заяву, позивач посилається на те, що відповідач протиправно використовує зазначені вище транспортні засоби, які є власністю ТОВ «Ейсіпі Україна», а тому існує реальний ризик втрати, пошкодження або повного знищення предмету позову, що призведе до матеріальних збитків позивача та унеможливить фактичне виконання рішення суду.

Розглянувши подані документи, зясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 р. N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (далі Постанова), умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 Господарського процесуального кодексу України). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (п. 9 Постанови).

Однак, захід забезпечення позову, який просить застосувати позивач (заборона відповідачеві та будь-яким іншим особам використовувати та вчиняти дії по розпорядженню (передачі) спірного майна), фактично є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.

02.09.2015 р. відповідач у судове засідання не зявився, проте надав заяву про перенесення слухання справи у звязку з участю його представника в іншому судовому засіданні. Подана заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 66, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

2. Розгляд справи відкласти на 23.09.2015 р. на 10 годин.

3. Відповідачеві надати відзив.

4. Участь сторін обовязкова.

Суддя Бутирський А.А.