Рішення № 49728747, 03.09.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 вересня 2015 року Справа № 913/266/15

Провадження №26/913/266/15

За позовом Державного підприємства Вугілля України, м.Київ

до Державного підприємства Первомайськвугілля, м.Гірське Попаснянського району Луганської області

про стягнення 316690807 грн 60 коп.

Суддя Масловський С.В.

Секретар судового засідання Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність №18-03/234-9 від 18.03.2015;

від відповідача не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором з реструктуризації боргу №19/12-РБ від 08.01.2013 в сумі 166794501 грн 70 коп., втрат від інфляції в сумі 81876333 грн 52 коп., 3% річних у сумі 6381117 грн 49 коп., пені в сумі 61638854 грн 89 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.06.2015 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 15.07.2015.

Відповідач відзивом №01/4-1-166 від 14.07.2015 визнав суму основного боргу у розмірі 166794501 грн 70 коп. та до вимоги про стягнення пені просив застосувати позовну давність. Крім того, відповідач зазначив, що не може надати копії платіжних документів про погашення заборгованості за договорами надання фінансової допомоги, оскільки з тимчасовою окупацією м.Первомайська, він не має доступу до архіву підприємства.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.07.2015 розгляд справи відкладений на 19.08.2015.

Заявою №1673-юр від 30.07.2015 позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 166794501 грн 70 коп., інфляційні втрати в сумі 81876333 грн 52 коп., 3% річних у сумі 6381117 грн 49 коп., пені в сумі 2984271 грн 85 коп. Також позивач зазначив, що розрахунок пені проводився з 01.09.2014 по 28.02.2015, інфляційних втрат за період з березня 2013 року по квітень 2015 року, 3% річних за період з 01.03.2013 по 27.05.2015 включно; що сума стягнута за рішенням господарського суду Луганської області від 12.12.2011 у справі №10/216/2011 в розмірі 79525 грн 40 коп. сплачена відповідачем повністю, що підтверджується заявою №1735/10 від 31.10.2013 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява приймається судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.08.2015 розгляд справи відкладений на 03.09.2015.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 03.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Державним підприємством Вугілля України та Державним підприємством Первомайськвугілля протягом 2010-2011 років були укладені договори про надання фінансової допомоги №06-02-10/ФД/2 від 24.12.2010, №06-02-11/ФД/2 від 22.03.2011, №06-02-11/ФД/3 від 20.05.2011, №06-02-11/ФД/4 від 20.05.2011, №06-02-11/ФД/5 від 20.05.2011, №06-02-11/ФД/1 від 27.12.2010, №26-05-11/ФД/6 від 26.05.2011, №26-05-11/ФД/7 від 27.05.2011, №26-05-11/ФД/8 від 27.05.2011, №19-11/ФД/9 від 01.06.2011, відповідно до яких позивачем було надано фінансову допомогу відповідачеві в сумі 27849899 грн 78 коп.

Пунктом 5.2.3 зазначених договорів було передбачено обовязок відповідача повернути фінансову допомогу згідно з графіком повернення грошових коштів фінансової допомоги, але відповідач свої зобовязання не виконував.

01.02.2010 між Державним підприємством Вугілля України та Державним підприємством Первомайськвугілля було укладено договір поставки вугілля №19-10/1-ЕН (далі - договір №1), а 19.04.2011 ідентичний за змістом договір №19-11/1-ЕН (далі договір №2).

За умовами п.1.1 зазначених договорів постачальник (відповідач) поставляє покупцю (позивачу) вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі (п.1.1 договорів).

Відповідно до п.1.3 договорів їх сума орієнтовно складає 380000000 грн .00 коп. з ПДВ та 871762500 грн 00 коп. з ПДВ відповідно.

Згідно з умовами п.4.2 договорів №1 та №2 вантажовідправники, ТЕС вантажоотримувачі, залізничні станції відвантаження та призначення, кількість, марки, базова якість, терміни поставки, максимальний добовий обсяг відвантаження вугілля на кожну ТЕС, ціна та вартість вугілля визначаються в додатках до договору.

В п.7.3 договорів №1 та №2 сторони передбачили, що покупець оплачує постачальнику вартість вугілля на умовах 90% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Залишкові 10% вартості вугілля оплачуються протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі вугілля та надання постачальником документів, вказаних в п.3.1.6 та 3.1.7 договорів.

На виконання вказаних договорів позивачем було здійснено відповідачеві передплату, але вугільна продукція була поставлена лише частково, внаслідок чого сума передплати, на яку продукція поставлена відповідачем не була склала 147185102 грн 73 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.12.2011 у справі за позовом Державного підприємства Вугілля України до Державного підприємства Первомайськвугілля про стягнення збитків у сумі 78504 грн 36 коп. позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача збитки в сумі 78504 грн 36 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 785 гр. 04 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн 00 коп.

ОСОБА_1 непогашення відповідачем за перерахованими вище зобовязаннями заборгованості в загальній сумі 175114527 грн 91 коп., в т.ч. за договорами про надання фінансової допомоги №06-02-10/ФД/2 від 24.12.2010, №06-02-11/ФД/2 від 22.03.2011, №06-02-11/ФД/3 від 20.05.2011, №06-02-11/ФД/4 від 20.05.2011, №06-02-11/ФД/5 від 20.05.2011, №06-02-11/ФД/1 від 27.12.2010, №26-05-11/ФД/6 від 26.05.2011, №26-05-11/ФД/7 від 27.05.2011, №26-05-11/ФД/8 від 27.05.2011, №19-11/ФД/9 від 01.06.2011 в сумі 27849899 грн 78 коп., за договорами поставки вугілля №19-10/1-ЕН від 01.02.2010, №19-11/1-ЕН від 19.04.2011 в сумі 147185102 грн 73 коп., за рішенням господарського суду Луганської області від 12.12.2011 у справі №10/216/2011 у сумі 79525 грн 40 коп., між сторонами 08.01.2013 було укладено договір з реструктуризації боргу №19/12/-РБ.

Відповідно до п.1 вказаного договору станом на дату його підписання загальна заборгованість боржника (відповідача)перед кредитором (позивачем) становить 175114527 грн 91 коп., в т.ч. у розмірі 539745 грн 50 коп. за договором про надання фінансової допомоги №06-02-10/ФД/2 від 24.12.2010, у сумі 3163234 грн 92 коп. за договором про надання фінансової допомоги №06-02-11/ФД/1 від 27.12.2010, у сумі 3683234 грн 92 коп. за договором про надання фінансової допомоги №06-02-11/ФД/2 від 22.03.2011, у сумі 919920 грн 00 коп. за договором про надання фінансової допомоги №06-02-11/ФД/3 від 20.05.2011, у сумі 485000 грн 00 коп. за договором про надання фінансової допомоги №06-02-11/ФД/4 від 20.05.2011, у сумі 485000 грн 00 коп. за договором про надання фінансової допомоги №06-02-11/ФД/5 від 20.05.2011, у сумі 8759682 грн 72 коп. за договором про надання фінансової допомоги №26-05-11/ФД/6 від 26.05.2011, у сумі 7679682 грн 72 коп. за договором про надання фінансової допомоги №26-05-11/ФД/7 від 27.05.2011, у сумі 1229920 грн 00 коп. за договором про надання фінансової допомоги №26-05-11/ФД/8 від 27.05.2011, у сумі 904479 грн 00 коп. за договором про надання фінансової допомоги №19-11/ФД/9 від 01.06.2011, у сумі 147075481 грн 55 коп. за договором поставки вугілля №19-10/1-ЕН від 01.02.2010, у сумі 79525 грн 40 коп. за рішенням господарського суду Луганської області від 12.12.2011 у справі №10/216/2011, у сумі 109621 грн 18 коп. за договором поставки вугілля №19-11/1-ЕН від 19.04.2011.

Згідно з п.2 договору реструктуризації з його підписанням зобовязання боржника по погашенню боргу шляхом сплати грошових коштів за договорами та/або рішеннями судів та/або правочинами, переліченими у п.1 цього договору, реструктуризуються, а боржник зобовязується погасити борг перед кредитором шляхом щомісячного перерахування кредиторові сум погашення, розрахованих пропорційно питомої ваги в загальній сумі реструктуризованої заборгованості по договорах та в першу чергу погашення заборгованості по рішенням суду, за наступним графіком реструктуризації (розстрочення) боргу: з лютого 2013 року по січень 2015 року в сумі 7004581 грн 12 коп., лютий 2015 року в сумі 7004581 грн 03 коп.

У п.4 договору сторони передбачили, що боржник зобовязаний здійснити перерахування сум погашення боргу до настання першого робочого дня місяця, що слідує за місяцем погашення.

Відповідно до пп.5.4 п.5 договору у випадку порушення боржником виконання графіку реструктуризації (розстрочення) боргу або інших умов цього договору, кредитор має право на власний вибір, без отримання згоди боржника та, надіславши йому листом відповідне повідомлення, в односторонньому порядку у відповідності до чинного законодавства надіслати боржнику заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму прострочення, яка є обовязковою для боржника.

У разі прострочення перерахування боржником суми погашення або її частини, кредитор має право нарахувати боржникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення починаючи з першого дня прострочення (п.6 договору).

Заявою №1735/10 від 31.10.2013 (а.с.97-98) про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 709936 грн 22 коп. були припинені зобовязання по договору поставки вугілля №19-11/1-ЕН від 19.04.2011 на суму 109621 грн 18 коп. та на суму 79525 грн 40 коп. за рішенням господарського суду Луганської області від 12.12.2011 у справі №10/216/2011.

Заявою №2743/02 від 23.11.2014 (а.с.107-108) про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 7834076 грн 05 коп. були припинені зобовязання по договорам надання фінансової допомоги в зазначеній сумі.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 637 по договору поставки вугілля №19-11/1-ЕН від 19.04.2011 відповідачем сплачено позивачу 296803 грн 58 коп.

Враховуючи викладене, відповідачем з моменту укладення договору реструктуризації боргу сплачено позивачу 8320026 грн 21 коп.

31.12.2014 позивач звертався до відповідача з листом №3053/06, в якому вимагав погасити заборгованість у сумі 206807535 грн 75 коп., у т.ч. прострочену заборгованість в сумі 146077562 грн 01 коп., пеню в сумі 29065785 грн 69 коп., інфляційні нарахування в сумі 27249099 грн 51 коп., 3% річних у сумі 4415088 грн 54 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Факт перерахування позивачем відповідачу грошових коштів за договорами про надання фінансової допомоги №06-02-10/ФД/2 від 24.12.2010, №06-02-11/ФД/2 від 22.03.2011, №06-02-11/ФД/3 від 20.05.2011, №06-02-11/ФД/4 від 20.05.2011, №06-02-11/ФД/5 від 20.05.2011, №06-02-11/ФД/1 від 27.12.2010, №26-05-11/ФД/6 від 26.05.2011, №26-05-11/ФД/7 від 27.05.2011, №26-05-11/ФД/8 від 27.05.2011, №19-11/ФД/9 від 01.06.2011 та за договорами поставки вугілля №19-10/1-ЕН від 01.02.2010, №19-11/1-ЕН від 19.04.2011 підтверджений матеріалами справи та визнаний відповідачем як і загальний розмір заборгованості в сумі 166794501 грн 70 коп.

Частинами 2, 4 ст.604 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобовязання новим зобовязанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобовязання, повязані з первісним зобовязанням, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що з укладенням 08.01.2013 між Державним підприємством Вугілля України та Державним підприємством Первомайськвугілля договору з реструктуризації боргу №19/12-РБ має місце новація, у звязку з чим зобовязання за договорами про надання фінансової допомоги №06-02-10/ФД/2 від 24.12.2010, №06-02-11/ФД/2 від 22.03.2011, №06-02-11/ФД/3 від 20.05.2011, №06-02-11/ФД/4 від 20.05.2011, №06-02-11/ФД/5 від 20.05.2011, №06-02-11/ФД/1 від 27.12.2010, №26-05-11/ФД/6 від 26.05.2011, №26-05-11/ФД/7 від 27.05.2011, №26-05-11/ФД/8 від 27.05.2011, №19-11/ФД/9 від 01.06.2011 в сумі 27849899 грн 78 коп., за договорами поставки вугілля №19-10/1-ЕН від 01.02.2010, №19-11/1-ЕН від 19.04.2011 в сумі 147185102 грн 73 коп., за рішенням господарського суду Луганської області від 12.12.2011 у справі №10/216/2011 у сумі 79525 грн 40 коп. є припиненими і має місце нове зобовязання за договором з реструктуризації боргу №19/12-РБ.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Факт невиконання відповідачем зобовязань за договором з реструктуризації (розстрочення) боргу від 08.01.2013 №19/12-РБ підтверджений матеріалами справи та визнаний відповідачем.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором з реструктуризації (розстрочення) боргу від 08.01.2013 №19/12-РБ в сумі 166794501 грн 70 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.09.2014 по 28.02.2015 у сумі 2984271 грн 85 коп. (з урахуванням заяви №1673-юр від 30.07.2015 про зменшення розміру позовних вимог) суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

В п.6 договору з реструктуризації (розстрочення) боргу від 08.01.2013 №19/12-РБ сторони передбачили, що у разі прострочення перерахування боржником суми погашення або її частини, кредитор має право нарахувати боржникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення починаючи з першого дня прострочення.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.09.2014 по 28.02.2015 у сумі 2984271 грн 85 коп. (з урахуванням заяви №1673-юр від 30.07.2015 про зменшення розміру позовних вимог) є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, оскільки наданий позивачем розрахунок пені зроблений відповідно до діючого законодавства, з урахуванням умов договору з реструктуризації (розстрочення) боргу від 08.01.2013 №19/12-РБ та часткового погашення боргу відповідачем.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з березня 2013 року квітень 2015 року у сумі 81876333 грн 52 коп. та 3% річних за період з 01.03.2013 по 27.05.2015 у сумі 6381117 грн 49 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши, наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (а.с.15) суд вважає його обґрунтованим та таким, що зроблений відповідно до діючого законодавства та умов договору з реструктуризації (розстрочення) боргу від 08.01.2013 №19/12-РБ, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з березня 2013 року квітень 2015 року у сумі 81876333 грн 52 коп. та 3% річних за період з 01.03.2013 по 27.05.2015 у сумі 6381117 грн 49 коп. підлягають задоволенню повністю.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню повністю (з урахуванням заяви №1673-юр від 30.07.2015 про зменшення розміру позовних вимог).

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства Вугілля України до Державного підприємства Первомайськвугілля задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Первомайськвугілля, вул.Куйбишева, б.21, м.Гірське Попаснянського району Луганської області, ідентифікаційний код 32320594, на користь Державного підприємства Вугілля України, вул.Б.Хмельницького, б.4, м.Київ, ідентифікаційний код 32709929, заборгованість в сумі 166794501 грн 70 коп., пеню в сумі 2984271 грн 85 коп., 3% річних у сумі 6381117 грн 49 коп., інфляційні втрати в сумі 81876333 грн 52 коп., судовий збір у сумі 73080 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.09.2015.

Суддя С.В. Масловський