Ухвала суду № 49717530, 02.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 вересня 2015 року м. Київ К/800/39525/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Тракало В.В., перевіривши касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 травня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року у справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанов,

в с т а н о в и л а :

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 травня 2015 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії головного державного виконавця Петренко С.В. відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівської області та скасовано постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівської області від 17 квітня 2015 року про накладення штрафу та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 46384425 з виконання виконавчого листа № 742/1876/14. В решті позову відмовлено.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу на боржника у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 24 березня 2015 року (справа № 21-66а15).

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції не дають підстав для висновку, що судом допущено порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, що дає підстави вважати, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Вимоги про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції є необґрунтованими, оскільки вона вже скасована судом апеляційної інстанції.

Керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Тракало

Суддя В.В. Тракало