Ухвала суду № 49717232, 01.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

01 вересня 2015 року м. Київ К/800/30650/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши заяву Чопської митниці Міндоходів про повернення судового збору сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чопської митниці Міндоходів, Державної митної служби України про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, -

у с т а н о в и в :

У липні 2015 року представник Чопської митниці Міндоходів звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про повернення судового збору, сплаченого за подання зазначеної касаційної скарги.

Вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Звертаючись до суду із зазначеною касаційної скаргою, відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 1278,90 гривень, згідно наданого оригіналу платіжного доручення від 4 червня 2015 року № 1325.

За приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності з положеннями пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі Закон № 3674-VI, в редакції станом на день постановлєння ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Специфіка конструкції частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI полягає в тому, що вона містить узагальнюючі поняття, такі як "заява", до якої, відповідно до цього Закону, належать позовні заяви, заяви про приєднання до апеляційної, касаційної скарг на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України тощо, а також "скарга", до якої належать апеляційні та касаційні скарги.

Пункт 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI містить поняття "провадження у справі". Визначаючи його зміст, необхідно виходити з сфери застосування цієї норми.

Аналіз пунктів 1-5 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI свідчить про те, що їх дія поширюється, у тому числі й на суди апеляційної і касаційної інстанцій. У зв'язку з цим поняття "провадження у справі", вжите у пункті 3 цієї частини, необхідно розуміти як узагальнююче поняття, яке включає провадження у суді першої інстанції, апеляційного чи касаційного провадження, провадження за нововиявленими обставинами.

Таким чином, відмова у відкритті касаційного провадження є видом процесуального інституту відмови у відкритті провадження у справі, а тому судовий збір, у такому випадку, підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI.

Разом з тим, відмова суддею доповідачем у відкритті касаційного провадження у справі, з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, має свої особливості.

Так, у відповідності до приписів вищезазначеної норми суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми суддя-доповідач, відмовляючи у відкритті касаційного провадження у справі, здійснює перевірку доводів касаційної скарги та аналізує зміст оскаржуваних судових рішень, з огляду на їх законність та обґрунтованість, тобто фактично здійснює перевірку того, чи ґрунтуються їх висновки, зроблені під час розгляду справи, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, а також чи ухвалені вони відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

При цьому, застосовуючи положення пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач установлює необґрунтованість доводів касаційної скарги, які не спростовують рішення висновків судів, висловлених у оскаржуваних судових рішеннях і для цього немає необхідності здійснювати перевірку матеріалів справи.

З огляду на викладене, ухвала судді-доповідача Вищого адміністративного суду України про відмову у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України, є результатом касаційного перегляду.

Такий висновок випливає зі змісту постанови Верховного Суду України від 24 червня 2014 року у справі № 21-241а14, а відповідно до частини першої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із цією постановою.

Отже, враховуючи вищенаведене, судовий збір у даному випадку поверненню не підлягає, а тому підстави для задоволення заяви представника Чопської митниці Міндоходів про повернення судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтею 87 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Чопської митниці Міндоходів про повернення судового збору відмовити.

Копію ухвали разом з оригіналом квитанції про сплату судового збору надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Мойсюк