Постанова № 49712477, 13.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 серпня 2015 року 11:20 № 826/8591/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Карук О.О.,

представника відповідача - Ткач С.С.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН УКРАЇНИ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ТИТАН УКРАЇНИ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 32611323) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за грудень 2014 року не встановлено будь-яких арифметично-логічних помилок її показників, а також враховуючи те, що ПК України передбачено право платника ПДВ заявляти або не заявляти суму до бюджетного відшкодування, з урахуванням вимоги декларування, висновки Акту перевірки щодо встановлення з боку ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ» порушень вимог п.5.3 ст. 5 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», ст. 194, п. 198.1, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України є протиправними, а відтак податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Крім того, позивач зазначив, що ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ» виконано усі передбачені законом умови щодо отримання бюджетного відшкодування, в тому числі щодо сплати податку на додану вартість в обсязі, включеному до розрахунку бюджетного відшкодування, позивач має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а тому зменшення товариству суми бюджетного відшкодування є неправомірним, а відповідно податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

В позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.04.2015 року №4526551502 (форма «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 447408 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 111852 грн.; від 27.04.2015 року №4426551502 (форма «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3819393 грн., в т.ч. за листопад 2014 року у розмірі 589820 грн., за грудень 2014 року у розмірі 3229573 грн.; судові витрати стягнути з Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що згідно наданих до перевірки документів за результатами перевірки встановлено, що на порушення вимог п.5.3 ст. 5 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», ст. 194, п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ» завищено від'ємне значення з ПДВ за листопад 2014 року на 589820 грн. та за грудень 2014 року на 3229573 грн.; в порушення вимог п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ» завищено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника за грудень 2014 року в розмірі 447408 грн.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд дійшов висновків про наступне.

Головним державним ревізором-інспектором відділу проведення перевірок відшкодування ПДВ управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій, інспектором податкової та митної справи 1 рангу, ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» відповідно до п.200.11 ст.200 Кодексу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН УКРАЇНИ» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у сумі 1342408 грн., відображених у декларації з ПДВ за грудень 2014 року (вх. №9078778228 від 20.01.2015 року), згідно із затвердженим планом перевірки, наведеним у додатку до акта, за результатами якої складено відповідний акт №38/26-55-15-02/32611323 від 09.04.2015 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

на порушення вимог п.5.3 ст. 5 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», ст. 194, п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ» завищено від'ємне значення з ПДВ за листопад 2014 року на 589820 грн. та за грудень 2014 року на 3229573 грн.;

на порушення вимог п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ» завищено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника за грудень 2014 року в розмірі 447408 грн.

На підставі акта перевірки №38/26-55-15-02/32611323 від 09.04.2015 року та виявлених порушень податковим органом прийнято:

податкове повідомлення-рішення №4526551502 (форма «В1») від 27.04.2015 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 447408 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 111852 грн.;

податкове повідомлення-рішення №4426551502 (форма «В4») від 27.04.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3819393 грн., в т.ч. за листопад 2014 року у розмірі 589820 грн., за грудень 2014 року у розмірі 3229573 грн.

Незгода позивача з прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями зумовила звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно із статтею 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", створює вільну економічну зону "Крим", та врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами визначає Закон України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» №1636-VII від 12.08.2014 р. (далі - Закон №1636-VII).

Відповідно до абз. 2 пп. 5 п.12.4 ст. 12 Закон №1636-VII, митне оформлення товарів, що були ввезені з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України та вивозяться за межі митної території України як товари українського походження, здійснюється відповідно до Митного кодексу України на іншій (крім окупованої) території України з обов'язковим наданням митниці документів, що підтверджують походження товарів з України, передбачених розділом II Митного кодексу України та/або відповідною міжнародною угодою.

Перевірка даних, зазначених у поданій документації, може бути здійснена митними органами України в порядку та у випадках, передбачених Митним кодексом України та/або відповідною міжнародною угодою.

Відповідно до ст. 82 Митного кодексу України експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 22.02.2012 р. №246 «Про затвердження зразків бланків єдиного адміністративного документа, додаткових аркушів, доповнень і специфікацій та їх Технічного опису», Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом №651 від 30.05.2012 р. у графі 8 зазначаються відомості про одержувача.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Салем Торг» (постачальник) та ТОВ «Титан України» (покупець) укладено договір постачання №ТС 478 від 01.12.2014 р., згідно умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені терміни Покупцеві вугільну продукцію: вугіллі (далі - товар), а покупець прийняти і сплатити вугільну продукцію. Кількість товару, що підлягає постачанню за Договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) по сортах, групах, підгрупах, видах, марках, типах, визначається в Специфікаціях до Договору. Загальна кількість та сума Товару, що підлягає постачанню за договором, складається зі Специфікацій за весь період договірних відносин.

Статтею 5 зазначеного договору визначено умови постачання, згідно яких базис і терміни Товару за даною угодою визначаються Сторонами в Специфікації до Договору, у відповідності з вимогами Міжнародних правил відносно тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року.

Відповідно до п.п.6.2-6.3 даного договору за результатами постачання Товару, поставленого згідно Специфікацій. Сторони підписують накладні на відвантаження Товару і акт прийому-передачі. Товар вважається прийнятим Покупцем у Постачальника по кількості вказаному в транспортних документах, і у момент підписання сторонами видаткової накладної.

Згідно Специфікації №1 до Договору постачання №ТС 478 від 01.12.2014 р. ціна Товару складає 1833,3333 грн., згідно Специфікації №2 до Договору постачання №ТС 478 від 01.12.2014 р. ціна Товару складає 1958,3333 грн.

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано видаткову накладну №67 від 10.12.2014 р., рахунок-фактура №148 від 10.12.2014 р., митна декларацій, акт прийому-передачі вугільної продукції від 10.12.2014 р., податкова накладна №901, видаткова накладна №185 від 29.12.2014 р., рахунок-фактура №178 від 26.12.2014 р., акт прийому-передачі вугільної продукції від 29.12.2014 р., митна декларація, посвідчення №2574/1 про якість вугілля антрацита від 27.12.2014 р., податкова накладна №2809.

12.12.2014 р. між ТОВ «Донбас Пром Оіл» та ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ» укладено договір поставки товару №12-12/2014, предметом якого постачальник зобов'язується передавати Товар у власність Покупцеві, а Покупець приймати та оплачувати Товар на умовах і у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до Специфікації №1 від 12.12.2014 р. загальна вартість товару, який поставляється по даній Специфікації складає 9197,08 грн., крім того ПДВ 1839,42 грн.

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано накладну №ПРН+У578529 від 17.12.14 р., рахунок-фактура №ПРС+У599053 від 11.12.14 р., ТТН №ПРН+У578529 від 17.12.14 р., податкова накладна №1955.

12.11.2014 р. між ПрАТ «Кримський ТИТАН» (продавець) та ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ» (покупець) укладено договір №743-1, предметом якого є: продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити пігмент червоний железоокисний марки «К», в кількості і з показниками якості, визначеними в розділі 2 цього договору, іменований надалі Товар.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано ВМД №125130012/2014/418171, №125130012/2014/418173, ТТН №11893 від 21.11.2014 р.

06.11.2014 р. між ПрАТ «Кримський ТИТАН» (покупець) та ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ» (постачальник) укладено договір №729-1, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товарно-матеріальні цінності (надалі - Товар), згідно специфікації, яка є невід'ємною його частиною, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Згідно Специфікації №1 до Договору про постачання від 06.11.2014 р. загальна вартість товару, який поставляється складає 350595,00 грн., відповідно до Специфікації №СП-000001/6 від 09.12.2014 р. вартість товару, який поставляється по даній специфікації складає 9336,92 грн., згідно специфікації №СП-000001/7 від 15.12.2014 р. вартість товару, який поставляється по даній специфікації складає 36570,00 грн., згідно специфікації №СП-000001/8 від 17.12.2014 р. вартість товару, який поставляється по даній специфікації складає 32500,65 грн., згідно специфікації №СП-000001/9 від 22.12.2014 р. вартість товару, який поставляється по даній специфікації складає 331774,45 грн., згідно специфікації №10 від 13.02.2015 р. до договору від 06.11.2014 р. №729-1 сума поставки 809778,06 грн., згідно специфікації №10 від 19.02.2015 р. загальна вартість товару, який поставляється по даній специфікації складає 315,00 грн., згідно специфікації №СП-000001/2 від 21.11.2014 р. загальна вартість товару, який поставляється по даній специфікації складає 361463,00 грн., згідно специфікації №СП-000001/9 від 22.12.2014 р. загальна вартість товару, який поставляється по даній специфікації складає 331774,45 грн., згідно специфікації №СП-000001/3 від 08.12.2014 р. загальна вартість товару, який поставляється по даній специфікації складає 228921,5 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано ВМД №508050000/2014/023822, ТТН №1 від 18.11.2014 р., повідомлення про фактичне вивезення товарів, рахунок-фактура №СФ-1118003 від 18.11.2014 р., сертифікати якості №№4041-58, ВМД №508050000/2014/024308, ТТН №СФ-1124001 від 26.11.2014 р., повідомлення про фактичне вивезення товарів, рахунок-фактура №СФ-1124001 від 24.11.2014 р., ВМД №508050000/2014/028750, ТТН №СФ-1209004 від 09.12.2014 р., рахунок-фактура №СФ-1209004 від 09.12.2014 р., ВМД №508050000/2014/032396, ТТН №СФ-1210003 від 11.12.2014 р., рахунок-фактура №СФ-1210003 від 10.12.2014 р., ВМД №508050000/2014/032742, ТТН №СФ-1215006 від 16.12.2014 р., рахунок-фактура №СФ-1215006 від 15.12.2014 р., сертифікати відповідності, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, ВМД №508050000/2014/034726, ТТН №СФ-122206 від 24.12.2014 р., рахунок-фактура №СФ-1222006 від 22.12.2014 р., сертифікати якості №№4487-4504.

21.11.2014 р. ПрАТ «Кримський ТИТАН» (продавець) та ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ» (покупець) укладено договір №767-1, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність Покупця контейнери поліпропіленові і вкладиші поліетиленові в асортименті, іменовані надалі Товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано ВМД №508050000/2014/027632, ТТН №СФ-1204002 від 04.12.2014 р., рахунок-фактура №СФ-1204002 від 04.12.2014 р., паспорти №№1703-1705, ВМД №508050000/2014/030688, ТТН №СФ-1211007 від 11.12.2014 р., рахунок-фактура №СФ-1211007 від 11.12.2014 р., ВМД №508050000/2014/034306, ТТН №СФ-1218009 від 19.12.2014 р., рахунок-фактура №СФ-1218009 від 18.12.2014 р., паспорти №№1708-1710, ВМД №508050000/2014/034295, ТТН №СФ-1218007 від 18.12.2014 р., сертифікати якості №№582, 589.

Частиною 1 ст. 255 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Як вбачається з матеріалів справи, на всіх ВМД проставлені відповідні відмітки та печатки посадових осіб митниці, чим підтверджується завершення митного контролю та митного оформлення товарів.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно п.187.8 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Матеріалами справи підтверджується , що місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання, тобто АР Крим.

Відповідно до пп.195.1.1 п.195.1 ст. 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з: вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про протиправність завищення податкових зобов'язань за листопад 2014 року на 142412 грн. та на грудень 2014 року на 903308 грн., оскільки судом встановлено вивезення товарів за межі митної території України, а не поставку нерезиденту України, як про це зазначив податковий орган.

Згідно ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: ввезення товарів на митну територію України.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

У відповідності до п.187.8 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Пунктом 190.1 ст. 190 ПК України визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39 1 цього Кодексу.

Відповідно до п.206.1 ст.206 ПК України під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.4. ст. 201 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січня 2014 року N 10 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), визначено, що Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті.

Відповідно до п.8 зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований як платник податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентом первинними документами, зокрема, податковими та видатковими накладними, ВМД а відтак позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства.

Оскільки під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за грудень 2014 року не встановлено будь-яких арифметично-логічних помилок її показників, а також враховуючи те, що чинним законодавством передбачено право платника ПДВ заявляти або не заявляти суму до бюджетного відшкодування, з урахуванням вимоги декларування, судом вбачається, що висновки акту перевірки щодо встановлення ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ» порушень вимог Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», а відтак податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН УКРАЇНИ» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.04.2015 року №4526551502 (форма «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 447408 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 111852 грн.; від 27.04.2015 року №4426551502 (форма «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3819393 грн., в т.ч. за листопад 2014 року у розмірі 589820 грн., за грудень 2014 року у розмірі 3229573 грн.

Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН УКРАЇНИ» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов