Ухвала суду № 49707853, 31.08.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

судового засідання з питань відстрочення виконання судового рішення

31 серпня 2015 року 813/1772/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання Петрика Р.І.,

за участі:

представника заявника (відповідача) ОСОБА_1, згідно довіреності,

представника позивача не прибув,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 року у справі 813/1772/15, -

в с т а н о в и в :

публічне акціонерне товариство "Львівська вугільна компанія" звернулося до суду із заявою за вх. № 22558 про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 року у справі 813/1772/15 за позовом Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" про стягнення коштів з рахунків платника податків для погашення податкового боргу на суму 3457020,40 грн. до 23.04.2016 року.

Заявник мотивує свою заяву важким фінансовим становищем на підприємстві, пов'язаним із наявністю боргів, в тому числі по сплаті заробітної плати, пільгових пенсій, єдиного соціального внеску, орендній платі, тощо. Крім того, представник заявника звертає увагу суду на те, що ПАТ "Львівська вугільна компанія" є єдиним в західному регіоні України вуглезбагачувальним підприємством, яке переробляє вугілля 8 шахт і поставляє його на електростанції. У зв'язку з тривалою дією Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (з 2005 року) та мораторієм на виконавче провадження у відношенні підприємств вугільної промисловості, заявник немає можливості отримати кошти за надані ним послуги, а відтак, сплатити власні борги перед бюджетом.

Представник заявника (відповідача) в судовому засіданні вимоги заяви про відстрочення виконання рішення суду підтримав.

Представник позивача в судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив. Належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомлення про вручення судової повістки, що міститься в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника заявника (відповідача), розглянувши подану заяву та долучені до неї докази, суд вважає, що така не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 263 КАС України, суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Постановою Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14, а саме у п. 10 вказано, що суду при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Виходячи з цього, підставою для відстрочення рішення суду має бути наявність конкретної обставини, яка б ускладнювала виконання судового рішення. Тобто, при вирішенні питання про відстрочення виконання рішення суду, суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які суд визнає виходячи з особливого характеру обставин.

Водночас, судом встановлено, що 25.08.2015 року Господарським судом Львівської області винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство у справі № 914/2441/15 за заявою ПАТ «Альфа-Банк» (м. Київ) про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія» (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 35879807).

Відповідно до ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

Згідно ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Законом.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Правові наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються, якщо провадження у справі припинено на підставі пункту 11 частини першої статті 83 цього Закону.

Активи боржника, які перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю органу доходів і зборів.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд не вбачає можливості відстрочити виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 року у справі 813/1772/15.

Відтак, у задоволенні заяви ПАТ «Львівська вугільна компанія» слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 167, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 року у справі № 813/1772/15.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали виготовлений 04.09.2015 року.

Суддя Потабенко В.А.