Ухвала суду № 49707492, 01.09.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

01 вересня 2015 року№ 813/4159/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1;

відповідача: представник не прибув;

розглянувши в судовому засіданні заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання недійсною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (далі УКБ ЛОДА) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі ДПІ у Галицькому районі), в якій просить визнати недійсною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3461-17У від 02.03.2015 року.

Одночасно представник позивача подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) до прийняття рішення у даній справі.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що оскаржувана вимога перебуває на виконанні у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Львівській області, яким арештовано рахунки УКБ ЛОДА. Зазначає, що у позивача існує заборгованість по виплаті заробітної плати з січня 2014 року. Вказує, що під час фінансування УКБ ЛОДА, кошти, замість погашення заборгованості по заробітній платі, будуть перераховані відповідачу. Стверджує, що відновлення порушених прав позивача буде унеможливлене.

У звязку з вищенаведеним та керуючись ст. 117, 118 КАС України, просить вжити заходів забезпечення адміністративного позову. У судовому засіданні представник позивача заяву підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

При постановленні ухвали суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч. 4 ст. 117 КАС України).

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності двох обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до вимог п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Під час розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи, а також відповідності способу забезпечення позову вимогам ч. 3 ст. 117 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Представником позивача в клопотанні про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не наведено достатніх аргументів та не надано доказів, які б підтверджували існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Крім цього, позивач, посилаючись на те, що існує очевидна небезпека стягнення коштів в порядку примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3461-17У від 02.03.2015 року, будь-яких доказів на обґрунтування таких доводів суду не надав, до вказаної заяви не долучив.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у відповідності до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Вимогами абз. 3 п.14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що оскарження рішень суб'єкта владних повноважень зупиняє перебіг строків їх сплати до винесення судового рішення в силу п.56.18. ст.56 ПК України та абз. 3 п.14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку з чим не потребують зупинення дії цих рішень ще й у порядку, визначеному ст.117 КАС України.

Таким чином, доводи представника позивача не обґрунтовані належними та допустимими доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а відтак, підстави для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зупинення дії, вимоги, у суду відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання від 05.08.2015 року про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову слід відмовити.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір» підстави для повернення судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 117, 118, 160-163, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.09.2015 року.

Суддя Клименко О.М.