Рішення № 49703803, 02.09.2015, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4503/15-ц

Провадження № 2/635/2198/2015

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2015 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Березовської І.В.

за участю секретаря судового засідання Нікішової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє від імені ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Харківська товарна біржа, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

в с т а н о в и в:

16 червня 2014 року ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2, звернулася до суду з вказаним позовом.

Представник позивача зазначала, що 13 вересня 1996 року позивач уклав з відповідачами на Харківській товарній біржі договір купівлі - продажу належного їм на праві власності житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: м. Південне Харківського району Харківської області, вул. Шевченка, 21.

ОСОБА_6, як покупець сплатив продавцям належну за договором ціну, а останні отримали гроші та передали житловий будинок у його розпорядження.

Тобто, була досягнена згода з усіх необхідних та суттєвих умов угоди та відбулося його виконання.

В подальшому ОСОБА_6 зареєстрував свої майнові права на придбаний житловий будинок в КП « Харківське бюро технічної інвентаризації».

Проте, угода не була посвідчена нотаріально. В даний час позивач бажає продати житловий будинок, проте нотаріус відмовив у посвідчені угоди, посилаючись на відсутність у відповідача правовстановлюючих документів.

Посилаючись на ці обставини, представник позивачка просила визнати договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: м. Південне Харківського району Харківської області, вул. Шевченка, 21, укладений 13 вересня 1996 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, зареєстрований за № Н4-469 на Харківській товарній біржі, дійсним, та визнати за ОСОБА_2М право власності на зазначений будинок.

В судове засідання позивач ОСОБА_2М та його представник ОСОБА_1 не з'явилися, представник позивача надала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилася, про час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, в судове засідання не зявилися, про час та місце судового засідання повідомлені через оголошення у газеті «Слобідський край», причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи Харківської товарної біржі ОСОБА_7 в судове засідання не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Враховуючи умови, встановлені ч.1 ст.224 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

У звязку з тим, що розгляд справи відбувся у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з застереженнями, що містяться вст. 5 ЦК Українита п. 4Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК, правовий статус майна, а також права та обовязки субєктів цивільних правовідносин щодо цього майна визначаються нормами матеріального права, які були чинними на час його створення або набуття.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні відносини виникли у 1996 році, а, відповідно, для їх врегулювання слід застосуватиЦК Українив редакції 1963року.

Так, положеннямист. 42 ЦК в редакції 1963 року, який має застосовуватися до спірних правовідносин, дозволялося укладення цивільно-правових угод у вигляді усної та письмової форми ( простої або нотаріальної ).

Згідно з вимогамист. 227 ЦК України в редакції 1963 року договір купівлі-продажу житлового будинку, повинен бути укладений у письмовій формі з обовязковим нотаріальним посвідченням.

Невиконання цих вимог, тягне недійсність такої угоди із застосуванням наслідків реституції, передбачених ч. 2ст. 48 ЦК в редакції 1963 року.

В той же час, відповідно до правилст. 15 Закону України «Про товарні біржі»угоди, які укладені учасниками біржі щодо купівлі-продажу товарів або обєктів нерухомості, допущених до обігу на товарній біржіта зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Така угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

З матеріалів справи вбачається, що 13 вересня 1996 року позивач на Харківській товарній біржі уклала з відповідачами договір про купівлю -продаж належного їм на праві власності житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: м. Південне Харківського району Харківської області, вул. Шевченка, 21, за ціною 2700 грн.

ОСОБА_2, як покупець сплатив продавцям належну за договором покупну ціну, а останні отримали гроші та передали квартиру у його розпорядження.

Тобто, була досягнена згода з усіх необхідних та суттєвих умов угоди та відбулося її виконання.

Разом з тим, вказаний договір купівлі-продажу не було посвідчено нотаріально.

В подальшому ОСОБА_210 грудня 1996 року зареєстрував свої майнові права щодо придбаного житлового будинку, відповідно до чинного на час укладення угоди законодавства, в КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації», що підтверджується належно посідченою копією біржової угоди.

Як вбачається із ОСОБА_6 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 34241698 від 26 лютого 2015 року право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: м. Південне Харківського району Харківської області, вул. Шевченка, 21, на теперішній час зареєстровано за ОСОБА_2 Реєстраційній службі Харківського районного управління юстиції Харківської області на підставі дублікату договору купівлі-продажу, серія та номер Н4-469, виданий 13 вересня 1996 року, видавник: Харківська товарна біржа, дублікат видано 26 січня 2015 року, № Д-1, видавник Харківська товарна біржа.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач, придбавши у відповідачів за угодою купівлі-продажу житловий будинок, на підставістатті 15 Закону України «Про товарну біржу»,статті 128 ЦК УРСРправомірно набув права власності на житловий будинок, однак, в силу положеньстатті 227 ЦК УРСР, через недотримання при укладені договору належної за законом форми, позивач на теперішній час позбавлений можливості у повній мірі використовувати правомочності власника будинку.

На даний час зареєстроване місце проживання або перебування продавців ОСОБА_8, ОСОБА_5 невідоме, за таких обставин позивач позбавлений можливості нотаріального посвідчення угоди, що свідчить про ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення угоди та є підставою для визнання її дійсною відповідно до приписів ч.2ст. 47 ЦК( 1963 р).

Відповідно до приписів ч. 2ст 47 ЦК( 1963 р.), якщо одна із сторін повністю, або частково виконала угоду, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду визнати угоду дійсною.

В цьому випадку не вимагається подальшого нотаріального посвідчення угоди.

Представником позивача надані належні докази на підтвердження факту укладення угоди, її виконання, матеріали справи містять відомості, які свідчать про неможливість подальшого нотаріального посвідчення угоди.

Зазначене є підставою для визнання договору купівлі-продажу спірного житлового будинку, укладеного на Харківській товарній біржі, дійсним.

Що стосується вимог позивач про визнання права власності на спірний житловий будинок, то в цій частині вони не підлягають задоволенню, оскільки право власності відповідача вже зареєстровано в Реєстраційній службі Харківського районного управління юстиції Харківської області, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 34241698 від 26 лютого 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, яка діє від імені ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Харківська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності задовольнити частково.

Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: м. Південне Харківського району Харківської області, вул. Шевченка, 21, укладений 13 вересня 1996 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, зареєстрований за № Н4-469 на Харківській товарній біржі - дійсним.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання відповідачем заяви про його перегляд, подання апеляційної скарги позивачем, у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів апеляційної скарги.

ОСОБА_9Березовська