Постанова № 4968934, 24.09.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.09.09Справа №2а-8105/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Слабун О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Фірма «Вел»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

від позивача Герасименко Н.А., представник, довіреність № б/н від 07.09.2009 року;

від відповідача Маслюк О.В., представник, довіреність № 97/10-0 від 18.08.2009 року;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вел» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) № 0005712301/0 від 22.05.2009 року, згідно з яким йому нарахований податок на додану вартість та штрафні санкції у загальній сумі 1382957,00 грн. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення відповідачем невірно застосовані положення Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 24.09.2009 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився, вказав, що у позивача згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» не було підстав для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 13.05.2009 року проведену документальну невиїзну перевірку позивача з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово господарських операцій з ТОВ «Новотрейд» за період з 01.06.2007 року по 31.08.2008 року .

За результатами перевірки складено акт № 4144/23-2/20712116 від 13.05.2009 року, в якому зазначено наступне.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині неправомірного включення до складу податного кредиту суми у розмірі 921197,00 грн., а саме: червень 2007 року 81577,00 грн., липень 2007 року 137986,00 грн., серпень 2007 року 78340,00 грн., вересень 2007 року 67082,00 грн., жовтень 2007 року 34331,00 грн., листопад 2007 року 45958,00 грн., грудень 2007 року 45326,00 грн., лютий 2008 року грн., березень 2008 року 69517,00 грн., квітень 2008 року 61286,00 грн., травень 2008 року 84376,00 грн., червень 2008 року 48058,00 грн., липень 2008 року 115702,00 грн., серпень 2008 року 37273,00 грн.

На підставі акту перевірки № 4144/23-2/20712116 від 13.05.2009 року відповідачем 22.05.2009 року прийнято податкове повідомлення рішення № 0005712301/0, в якому визначено суму податкового зобовязання позивача у розмірі 1382957,00 грн., з них за основним платежем 921971,00 грн., за штрафними санкціями 460986,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено поняття бюджетного відшкодування , яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий період це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що в період з 01.06.2007 року по 31.08.2008 року ПП «Фірма «Вел» на виконання умов договору постачання № 27 ПР/07 від 02.02.2007 року було поставлено ТОВ «Новотрейд» товару - переформ з полімеру поліетилентерафталата та кришки для закупорювання пляшок поліетиленових (далі переформа ПЕТФ) - на загальну суму 5232706,91 грн., в т.ч. податок на додану вартість 872117,82 грн., договору № СФ28 ПР/07 від 02.01.2007 року і № СФ 14 ПР/08 від 02.01.2008 року. Сімферопольською філією ТОВ «Новотрейд» було отримано переформи ПЕТФ на загальну суму 299120,44 грн., в т.ч. податку на додану вартість 49853,41 грн.

ПП «Фірма «Вел» отримало продукції на сум 5531827,35 грн., оплата відбулась у сумі 5308188,,21 грн. Кредитове сальдо на 01.09.2008 року склало 223639,14 грн. Оплата у сумі 223639,14 грн. відбулась 01.09.2008 року згідно платіжного доручення № 1491.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач суму сплаченого податку на додану вартість у розмірі 921197,00 грн. відніс до складу податкового кредиту наступним порядком: червень 2007 року 81577,00 грн., липень 2007 року 137986,00 грн., серпень 2007 року 78340,00 грн., вересень 2007 року 67082,00 грн., жовтень 2007 року 34331,00 грн., листопад 2007 року 45958,00 грн., грудень 2007 року 45326,00 грн., лютий 2008 року грн., березень 2008 року 69517,00 грн., квітень 2008 року 61286,00 грн., травень 2008 року 84376,00 грн., червень 2008 року 48058,00 грн., липень 2008 року 115702,00 грн., серпень 2008 року 37273,00 грн.

Судом встановлено, що позивач в повному обсязі сплатив на користь постачальників вартість придбаної продукції, в тому числі ПДВ, що підтверджується матеріалами справи, зокрема податковими накладними, видатковими накладними та платіжними дорученнями за період з 01.06.2007 року по 31.09.2008 року, детальний перелік яких наведений в акті перевірки. Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ, не надав доказів того, що позивач не виконав зобовязання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми ПДВ.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування по ПДВ, які були не менш сум його зобовязань по ПДВ у зазначені звітні періоди, суд вважає, що позивач правомірно включив 921197,00 грн. до сум податкового кредиту.

З урахуванням визначеного можна зробити висновок про те, що не відповідають нормам податкового законодавства викладений відповідачем в акті № 4144/23-2/20712116 від 13.05.2009 року, на підставі якого складено спірне податкове повідомлення рішення, висновок про те, що позивач порушив порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Так, відповідач наголошує, що під час проведення перевірок підприємств, які мали стосунки з позивачем за ланцюгом постачання до кінцевого виробника продукції, встановлено, що ПП «Демол Сервіс» (ЄДРПОУ 35260858) м. Хмельницький, у якого ТОВ «Новотрейд» була придбана продукція для подальшої реалізації, не знаходиться за адресою, зазначеною в свідоцтві про державну реєстрацію та в договорі постачання. На підставі зазначеного вище та ст. 207 Господарського кодексу України та ст. 228 Цивільного кодексу України відповідач робить висновок про нікчемність договору постачання, укладеного між ПП «Демол Сервіс» та ТОВ «Новотрейд». На думку відповідача, нікчемність договору робить неможливим включення сплаченої відповідно до нього суми податку на додану вартість у розмірі 921197,00 до складу податкового кредиту.

Але на думку суду єдиною умовою бюджетного відшкодування визначеного відємного значення є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг). Ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка регламентує порядок визначення суми бюджетного відшкодування, не ставить таке визначення в залежність від фактичної сплати грошима у бюджет податку на додану вартість постачальниками. Також з аналізу норми пп. 7.5.1 п 7.5 ст. 7 Закону, яка наведена вище, слідує, що мова йде про оплату товарів (робіт, послуг) саме постачальникам таких товарів (робіт, послуг). У п.п.7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено,що джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету. Чинне законодавство не передбачає можливість обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України, воно не повязане зі сплатою ПДВ постачальником отримувача бюджетного відшкодування. Більш того, якщо податок на додану вартість фактично не сплачений постачальнику товарів (послуг), то така сума податку (нарахована, але не сплачена постачальникам) може лише формувати відємне значення податкових зобовязань у звітному періоді та включатись до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тобто бюджетному відшкодуванню вона не підлягає. Тому на такі випадки пункт 1.8 Закону не розповсюджується.

Також з аналізу норми пп. 7.5.1 п 7.5 ст. 7 Закону, яка наведена вище, слідує, що мова йде про оплату товарів (робіт, послуг) саме постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Жодним нормативно правовим актом не передбачено інших вимог щодо формування податкового кредиту на виникнення права на бюджетне відшкодування.

У звязку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача за період часу з 01.06.2007 року по 31.09.2008 року на суму 921197,00 грн.

На підставі зазначеного вище, суд також вважає необґрунтованим нарахування позивачеві відповідно до податкового повідомлення рішення № 0005712301/0 від 22.05.2009 року штрафних санкцій у розмірі 460986,00 грн.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити.

Під час судового засідання, яке відбулось 24.09.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 29.09.2009 р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0005712301/0 від 22.05.2009 р.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.