Ухвала суду № 49687793, 25.08.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 668/5023/15-ц

Номер провадження №22-ц/791/2357/2015 Головуючий в І інстанції: Корецький Д.Б.

Категорія: 27 Доповідач: Майданік В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року серпня місяця 25 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого: Майданіка В.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

Орловської Н.В.

при секретарі: Павловській Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні матеріали за апеляційною скаргою Колібабчук Оксани Анатоліївни, діючої в інтересах публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", на ухвалу Суворовського районного суду м.Херсона від 27 липня 2015 року у справі за позовом Міщенко Світлани Іванівни, діючої в інтересах публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, вказуючи, що за договором поруки від 02.08.2007 року відповідачка є поручителем ОСОБА_6, вона взяла на себе зобов'язання відповідати перед банком за виконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань, що виникають з Генеральної кредитної угоди №010/04-02/1631 від 02.08.2007 року з додатковими угодами до неї: №1 від 17.09.2007 року, №2 від 25.02.2008 року та укладених в її рамках чотирьох кредитних договорів, а саме від 02.08.2007 року №010/04-02/1631-1, від 02.08.2007 року №010/04-02/1631-2, від 17.09.2007 року №010/04-02/1631-3, від 25.02.2008 року №010/04-02/1631-4. Позичальник свої зобов'язання за договорами не виконує, станом на 27.02.2015 року має перед банком заборгованість за договорами в розмірі відповідно 167 328,84 доларів США, 150 570,12 доларів США, 124 748,82 доларів США, 168 578,39 доларів США. Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 13.01.2015 року, залишеним без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.03.2015 року, достроково стягнуті з позичальника ОСОБА_6 заборгованості за вказаними кредитними договорами за станом 20.01.2014 року, також було звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_5 Вказане рішення суду не виконане. Посилаючись на обов'язки відповідачки як поручителя та на те, що задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості, просив задовольнити позов.

Оскаржуваною ухвалою від 27 липня 2015 року суд зупинив провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України до розгляду судом цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання договору поруки припиненим.

У своїй апеляційній скарзі представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить вказану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права. Зокрема, вказала, що суд не звернув увагу на те, що подання ОСОБА_5 позову здійснено з метою затягування розгляду цієї справи. Крім того, зазначила, що відкриття провадження у вказаній вище іншій справі не перешкоджає розгляду цієї справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом (а.с.2-6).

27 липня 2015 року до суду подано клопотання представника відповідачки про зупинення провадження у справі (а.с.167).

Вказана заява мотивована тим, що у провадженні Суворовського районного суду м.Херсона знаходиться інша цивільна справа, а саме справа за позовом його довірительки ОСОБА_5 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання договору поруки припиненим. При цьому зазначив, що спір у цій справі виник саме з договору поруки від 02.08.2007 року, щодо якого подано позов про визнання вказаного договору поруки припиненим.

Задовольняючи вказану заяву та зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з доцільності зупинення розгляду цієї справи до розгляду справи за позовом про визнання вказаного договору поруки припиненим.

Однак до такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Так, провадження у цій справі було відкрито 29 квітня 2015 року і справу призначено до розгляду на 01 липня 2015 року (а.с.150). За заявою представника відповідачки, поданої до суду 30.06.2015 року (а.с.154), розгляд справи було відкладено на 15.07.2015 року (а.с.157). 15 липня 2015 року представник відповідачки був присутній в судовому засіданні, однак розгляд справи знову було відкладено на 27.07.2015 року через неявку представника банку, який раніше подав заяву про перенесення розгляду справи через участь в іншому судовому процесі (а.с.160, 163).

Матеріали справи також містять копію позовної заяви ОСОБА_5 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання договору поруки припиненим (а.с.168-169), а також копію ухвали судді Суворовського районного суду м.Херсона від 06.07.2015 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання договору поруки припиненим (а.с.170).

Відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства, зокрема, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд цивільних справ.

Колегія суддів вважає, що принцип своєчасності розгляду цієї справи не буде забезпечено за умови залишення в силі оскаржуваної ухвали.

При цьому слід звернути увагу на те, що аналіз ст.559 ЦК України дає підстави для наступного висновку: строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч.4 ст.559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

А тому, розглядаючи цю справу, суд має встановити факт збігу цього строку чи його існування і в залежності від встановленого факту вирішити справу. Вказане саме по собі передбачає право відповідачки заперечувати проти цього позову посиланням на збіг строку дії поруки, наслідком чого є відсутність у кредитора прав вчиняти дії щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову).

Саме така правова позиція викладена у постанові від 17.09.2014 року у справі №6-53цс14.

Таким чином, для об'єктивного вирішення цієї справи зовсім і не потрібно пред'явлення окремого позову про визнання договору поруки припиненим, хоча це і не позбавляє ОСОБА_5 права, за бажанням, подавати такий позов, заявляти клопотання про обєднання вказаних позовів в одне провадженні. Проте розгляд останнього не унеможливлює розгляд цієї справи, оскільки, як вже зазначено, один з предметів доказування у цій справі (щодо дії договору поруки) та в іншій зазначеній справі є тотожними.

Отже, правові підстави для зупинення провадження у справі, передбачені п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, відсутні.

На підставі вказаного ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303, 307, п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Колібабчук Оксани Анатоліївни, діючої в інтересах публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м.Херсона від 27 липня 2015 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: