Рішення № 496873, 12.03.2007, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2007 р. Справа № 16/1224

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М.

при секретарі: Волна С.В., за участю представників сторін:

позивача: Рогоза В.В., за довіреністю;

відповідача: Жижко В.В. за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Приватного підприємства “Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство “Черкасиліфт” до Приватного підприємства " Біакс" про стягнення 11 864,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 11 864,14 грн. як шкоди, завданої позивачу, який сплачував земельний податок і за частину земельної ділянки, на якій розташоване майно відповідача на підставі ст. 1166 ЦК України. Позовні вимоги представник позивача підтримав повністю.

Відповідач наявність заборгованості перед позивачем у вищевказаній сумі визнав, про що надано суду письмовий відзив на позов і проти задоволення позову не заперечив.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

Позивач по справі є правонаступником Дочірнього підприємства “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Черкасиліфт” АТЗТ “Укрліфт”, що підтверджується витягом зі статуту позивача, наявним у справі.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЧР № 000032, позивачу у постійне користування під розміщення адмінбудинку і виробничої бази надано 0,8953 га землі по вул. Ватутіна 12/1 у м. Черкаси.

28.12.2004 року між позивачем та ТОВ "Експедиційна компанія "Транс-Легіон Логістік" було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач, як продавець продав покупцю частину комплексу будівель за адресою вул. Ватутіна, 12/1 у м. Черкаси.

09 березня 2005 року по договору купівлі продажу відповідач по справі придбав у ТОВ "Експедиційна компанія "Транс-Легіон Логістік" цю ж частину будівель, які раніше належали АТВТ "Укрліфт" за адресою: м. Черкаси, вул. Ватутіна , 12/1.

У відповідності до ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

В зв'язку з відчуженням нерухомого майна, у позивача відбулися зміни у землекористуванні і рішенням Черкаської міської ради від 27.09.2006 року № 2-148 було затверджено технічну документацію із землеустрою та надано позивачу земельну ділянку площею 1943 кв.м. по вул. Ватутіна, 12/1 в оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничої будівлі та господарських споруд. Таким чином, даним рішенням ради позивачу надано в користування лише земельну ділянку, яка знаходиться під будівлями, що належать позивачу після відчуження ним частини свого майна.

За доводами позивача, спір між сторонами виник з того, що за період до прийняття рішення Черкаської міської ради від 27.09.2006 року № 2-148 позивач сплачував земельний податок за всю земельну ділянку площею 8 953 кв.м., в т.ч. і з урахуванням частини ділянки, на якій розміщувалися придбані відповідачем об'єкти нерухомості. Після придбання нерухомості відповідач ніяким чином не вирішував питання про оформлення за собою землекористування на частину ділянки, на якій знаходяться належні йому приміщення.

За розрахунками позивача, з липня 2005 року по вересень 2006 року позивач сплатив земельного податку на суму 15 309,38 грн., з яких на площу 1943 кв.м. , які позивач мав у фактичному користуванні після відчуження об'єктів нерухомості, пропорційно припадає 3 445,24 грн. земельного податку. Оскільки до часу прийняття рішення Черкаської міської ради від 27.09.2006 року № 2-148 зміни у землекористуванні позивача документально не були проведені, то він згідно чинного законодавства і повинен був сплачувати земельний податок за всю земельну ділянку, на яку він має державний акт на право постійного користування.

Таким чином, позивач сплачував земельний податок за ділянку площею 7 010 кв. м.. якою фактично користувався відповідач, придбавши нерухомість, яка на ній розміщена.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

У відповідності з розрахунками земельного податку, позивач сплатив за період з липня 2005 року по вересень 2006 року податок за відповідача у загальній сумі 11 864,14 грн. за земельну ділянку площею 7 010 кв.м., якою фактично користується відповідач.

Суд вважає, що ця сума є позадоговірною шкодою для позивача, оскільки вона не була б нанесена, якби відповідач вжив заходи до переоформлення на себе земельної ділянки під придбаними приміщеннями і самостійно сплачував земельний податок, що він повинен зробити згідно чинного законодавства.

Заперечень проти доводів позивача відповідач суду не надав, проти задоволення позову не заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов. Спору з приводу розрахунків позовних вимог між сторонами немає.

За таких обставин позов підлягає до повного задоволення і з відповідача на користь позивача слід стягнути 11 864,14 грн. коштів на відшкодування шкоди.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню державне мито в розмірі 118,64 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Біакс" , ідентифікаційний код 31701185, м. Черкаси, вул. Ватутіна, 12/7 на користь Приватного підприємства “Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство “Черкасиліфт”, ідентифікаційний код 02774094, м. Черкаси, вул. Ватутіна, 12/1, рахунок № 26001895971890 в ЧОФ АКБ “Укрсоцбанк” , МФО 354013 ------ 11 864,14 грн. на відшкодування завданої шкоди, 118,64 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

СУДДЯ Н.М. Спаських

Рішення підписано 16 березня 2007 року.