Ухвала суду № 49659629, 01.09.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1007/3728/12 Головуючий у І інстанції Білик Г.О. Провадження № 22-ц/780/4312/15 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.Категорія 26 01.09.2015

УХВАЛА

Іменем України

01 вересня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Кашперської Т.Ц.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_3 про поворот виконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2001 року про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення подвійної суми завдатку,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про поворот виконання рішення, посилаючись на те, що в березні 2011 року подав позов до ОСОБА_2 про стягнення подвійної суми завдатку, і 08 квітня 2011 року між ними було укладено мирову угоду, затверджену ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області і провадження у справі закрито. За умовами мирової угоди за ОСОБА_3 було визнано право власності на садовий будинок з надвірними будівлями і земельну ділянку у АДРЕСА_1. Не погоджуючись із даною ухвалою, колишня дружина відповідача ОСОБА_4 оскаржила її в апеляційному порядку, внаслідок чого ухвалу про затвердження мирової угоди скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи 05 листопада 2012 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача.

Просив в порядку повороту виконання рішення від 08 квітня 2011 року стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 960000 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2015 року заяву про поворот виконання рішення ОСОБА_3 задоволено, в порядку повороту виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 960000 грн.

Відповідач ОСОБА_2, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2015 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що рішення суду не виконувалося, тобто на виконання рішення кошти не стягувалися. Крім того, із матеріалів справи безспірно не вбачається, що ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 кошти, а мирова угода сторін, яка не засвідчена нотаріусом, а посвідчена суддею - це не доказ передачі коштів.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, в березні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення подвійної суми завдатку, посилаючись на те, що дізнався з газети про продаж садового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 та земельної ділянки, передав власнику будинку 40000 грн. завдатку та підписав з ним договори завдатку. Однак, 02 березня 2011 року ОСОБА_2 в нотаріальну контору не з'явився і договорів купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки не уклав. На підставі вищевикладеного просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 80000 грн. завдатку.

08 квітня 2011 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області затверджено мирову угоду, укладену в даній справі, за якою сторони погодилися вважати спір вирішеним остаточно з моменту визнання права власності за ОСОБА_3 на садовий будинок та земельну ділянку за вказаною адресою; сторони дійшли згоди про те, що суми завдатку в загальному розмірі 40000 грн. за договорами завдатку, одержані ОСОБА_2 від ОСОБА_3, зараховуються в рахунок вартості садового будинку та земельної ділянки; сторони свідчать, що на момент підписання мирової угоди ОСОБА_3 повністю сплатив ОСОБА_2 суму в розмірі 960000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 лютого 2012 року ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2011 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2012 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача.

Відповідно до ст. 380 ЦПК України, що міститься в розділі VІ «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)», питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням. У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації.

Відтак, поворот виконання можливий у разі, якщо позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; та виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі.

Відповідно до пункту 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року в справі за конституційним зверненням військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення і оскаржити їх одночасно з рішенням суду неможливо. Згідно зі статтею 380 Кодексу питання про поворот виконання вирішує також суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).

Враховуючи позицію Конституційного Суду України щодо тлумачення норми 380 ЦПК України, яка регулює питання застосування інституту повороту виконання рішення, поворот виконання рішення - це повернення сторін виконавчого провадження в первинне становище у зв'язку із скасуванням виконаного рішення суду з метою поновлення їхніх прав.

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 5 ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ЦПК України судові рішення викладаються у таких формах: ухвали, рішення, постанови.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що положення ст. 380 ЦПК України щодо повороту виконання рішення поширюється також і на ухвали про визнання судом мирової угоди, якщо на її виконання сторонами передавалось майно або вчинялись дії.

За змістом мирової угоди, укладеної 08 квітня 2011 року, підписанням даної мирової угоди сторони свідчать, що ОСОБА_3 додатково передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 920000 грн., і прийнявши виконання зобов'язання, в судовому засіданні відповідач повинен видати позивачу або його представнику розписки про одержання даної суми. Сторони свідчать, що на момент підписання даної мирової угоди ОСОБА_3 повністю сплатив ОСОБА_2 суму в розмірі 960000 грн. за садовий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 та присадибну земельну ділянку для садівництва, на якій знаходиться і розташований вищевказаний садовий будинок з надвірними будівлями пл. 0,06 га.

Здійснюючи поворот виконання рішення, суд першої інстанції виходив із наявності підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про поворот виконання рішення суду шляхом поновлення прав осіб, порушених виконанням мирової угоди, посилаючись на те, що на виконання мирової угоди ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 кошти в сумі 960000 грн.

Разом із тим, судом першої інстанції не було з'ясовано, чи була фактично виконана сторонами мирова угода, в тому числі в порядку примусового виконання на підставі Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ОСОБА_2 заперечував обставини передачі йому грошових коштів.

Також суд першої інстанції не звернув увагу, що в п. 3 мирової угоди вказано, що ОСОБА_2 повинен видати розписку на суму 920000 грн. в судовому засіданні, однак така розписка в матеріалах справи відсутня, та не дав цим обставинам відповідної оцінки.

Крім того, допускаючи поворот виконання рішення, суд не встановив, чи набувалося право власності за ОСОБА_3 на садовий будинок за адресою АДРЕСА_1, і за ким зареєстровано право власності на вказаний будинок на даний час.

Також ОСОБА_3, обґрунтовуючи вимоги заяви про поворот виконання рішення, посилався на рішення Апеляційного суду Київської області від 02 березня 2015 року (провадження № 22-ц/780/1486/2015), однак зміст даного рішення також залишився поза увагою суду першої інстанції.

Відтак, суд першої інстанції при вирішенні заяви про поворот виконання рішення всупереч вимогам ст. ст. 380 - 382 ЦПК України неповно з'ясував обставини справи, висновки суду зроблені із порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, оскільки постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 311, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2015 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Ігнатченко Н.В.

Фінагєєв В.О.