Ухвала суду № 49655735, 02.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2015 року м. Київ К/800/47162/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін: від позивача - Блінова І.В.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2012 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013 р.

у справі № 2а-2533/12/1470

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Композитні рішення»

до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Композитні рішення» (далі - позивач, ТОВ «НВФ «Композитні рішення») звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 03.01.2012 р. № 000002230, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.01.2012 р. № 0000012300 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 379 702 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 37 207 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013 р., позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000012300 від 03.01.2012 р., в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 230 871 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000022300 від 03.01.2012 р. в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 802 661 грн.; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 25.11.2011 р. по 08.12.2011 р., на підставі направлень від 24.11.2011 р. № 203/23-021 та № 204/23-02, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пунктом 150.3 статті 150 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 24.11.2011 р. № 990 та в зв'язку з декларуванням ТОВ «НВФ «Композитні рішення» протягом чотирьох послідовних податкових періодів від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, посадовими особами ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НВФ «Композитні рішення» з питання правильності визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт від 15.12.2011 р. № 1304/23-00/35320885 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 135.1, 135.3 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 456 280 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування: - за ІІІ квартал 2010 року на 79 752 грн.; - за 2010 рік на 220 295 грн.; - за І квартал 2011 року на 3 021 842 грн.; - за ІІ квартал 2011 року у сумі 1 118 579 грн.; - за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 3 615 584 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 03.01.2012 р. були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000012300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 512 632 грн., з яких 456 280 грн. - за основним платежем та 56 352 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000022300, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 615 584 грн.

За результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень у адміністративному порядку, спірні податкової повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Так, визнаючи законним податкове повідомлення-рішення № 0000012300 від 03.01.2012 р. в частині визначення податкового зобов'язання за підсумками 2010 року у розмірі 225 409 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 56 352 грн., судами встановлено, що розбіжність між ТОВ «НВФ «Композитні рішення» і податковим органом у вказаній частині податкового зобов'язання полягає в тому, що відповідачем не враховано понесені позивачем витрати на поліпшення основних фондів в сумі 595 325 грн., яка підтверджується наявними в матеріалах справи документами: довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року, актом приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; підсумковою відомістю ресурсів за серпень 2010 року; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року, актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року, підсумковою відомістю ресурсів за листопад 2010 року. Зазначені документи підтверджують, що у серпні 2010 року і у листопаді 2010 року ТОВ «Будівельна компанія «БАЗІС» виконало для ТОВ «НВФ «Композитні рішення» підрядні роботи, вартість яких (без урахування суми податку на додану вартість) складає 510 091 грн. і 85 234 грн. відповідно. Ці суми позивач до складу валових витрат не включив.

У листопаді 2010 року ТОВ «Будівельна компанія «БАЗІС» виконало для позивача й інші підрядні роботи, і вартість цих робіт (без урахування суми податку на додану вартість) - 203 663 грн. ТОВ «НВФ «Композитні рішення» до складу валових витрат також не включило, проте податковим органом враховано цю суму і збільшено загальну суму валових витрат позивача за 2010 рік.

Як слідує з матеріалів справи, за підсумками І кварталу 2011 року ТОВ «НВФ «Композитні рішення» задекларувало валовий доход в сумі 4 094 825 грн., валові витрати в сумі 9 673 664 грн., суму амортизаційних відрахувань - 1 081 461 грн., об'єкт оподаткування в сумі «-» 6 660 300 грн. За твердженнями відповідача, ці показники мають бути такими: валовий доход - 6 804 763 грн., валові витрати - 9 361 760 грн., сума амортизаційних відрахувань - 1 081 461 грн., об'єкт оподаткування в сумі «-» 3 638 458 грн. ТОВ «НВФ «Композитні рішення» з такими висновками податкового органу погодилось, в результаті чого на суму 3 021 842 грн. (різниця між 6 660 300 грн. і 3 638 458 грн.) від'ємне значення об'єкта оподаткування зменшило суму витрат за ІІ-ІІІ квартали 2011 року.

За підсумками ІІ-ІІІ кварталів 2011 року позивачем, згідно з податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, задекларовано доходи в сумі 9 820 101 грн., витрати в сумі 13 435 685 грн., об'єкт оподаткування в сумі «-» 3 615 584 грн. Як слідує з акту податкової перевірки, податковим органом зменшено суму витрат на 3 021 842 грн. та встановлений факт заниження доходів на 3 500 792 грн. і факт завищення доходів на 1 903 263 грн. За твердженням відповідача, показники декларації мають бути такими: доходи -11 417 530 грн., витрати - 10 413 843 грн., об'єкт оподаткування в сумі «+» 1 003 787 грн. Виходячи з цього, податковим повідомленням-рішенням № 0000012300 була збільшена сума податкового зобов'язання позивача на 230 871 грн., а податковим повідомленням-рішенням № 0000022300 була зменшена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3 615 584 грн.

У свою чергу, на переконання позивача, відповідачем безпідставно не враховано, що завищення доходів було в сумі 3 888 033 грн., а не 1 903 263 грн., як вказано перевіряючими в акті. Також позивач стверджує, що під час перевірки мали бути враховані, як суми, що збільшують витрати, 2 588 589 грн. - прямі матеріальні витрати, 1 806 448 грн. - фінансові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження суми фінансових витрат позивач надав кредитні договори, реєстраційні свідоцтва, акти звірок за кредитними договорами. У запереченнях відповідач вказав, що головний бухгалтер ТОВ «НВФ «Композитні рішення», шляхом підписання додатку 1.1 до Довідки про загальну інформацію щодо суб'єкта господарювання та результати його діяльності, підтвердила той факт, що сума відсотків за кредитними договорами у розмірі 1 829 988,40 грн. була включена до витрат позивача за ІІ-ІІІ квартал 2011 року. Проте, як слідує зі змісту декларації, позивачем не відображено у складі витрат суму 1 829 988,40 грн.

У ІІ-ІІІ кварталах 2011 року ТОВ «НВФ «Композитні рішення» користувалося фінансовими кредитами. Сума відсотків, що були нараховані позивачем, складає 1 806 447,91 грн. і підтверджується актами звірок з кредиторами. Вказані документи надавались податковому органу під час проведення перевірки.

Згідно з підпунктом 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою).

Враховуючи наведене, відповідач, в силу пункту 86.10 статті 86 Податкового кодексу України, повинен був врахувати факт завищення податкових зобов'язань позивача.

На підставі викладеного судами попередніх інстанцій встановлено, що об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що був визначений відповідачем, має бути збільшений на «-» 1 806 447,91 грн. Відповідно, об'єкт оподаткування дорівнює «-» 802 661 грн.

Враховуючи порядок визначення об'єкта оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств за підсумками 2011 року на 230 871 грн. є протиправним, в зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0000012300 в сумі 230 871 грн. є неправомірним. У свою чергу й податкове повідомлення-рішення № 0000022300 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 802 661 грн. є необґрунтованим.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013 р. у справі № 2а-2533/12/1470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) В.П. Юрченко