Ухвала суду № 49655242, 31.08.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"31" серпня 2015 р. Справа № 806/2005/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Моніча Б.С.,

при секретарі Лялевич С.С. ,

за участю представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" червня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 15.04.2015 року №209-25 про нарахування 4 104,97 грн. податкового боргу за узгодженим грошовим зобов"язанням.

Позов мотивований тим, що на думку позивача, у відповідача не було підстав для нарахування пені, оскільки він оскаржував донараховані контролюючим органом податкові зобов'язання, а тому вони вважаються узгодженими з моменту отримання судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у позові ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу на постанову суду, зазначивши, що постанова винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, тому просить постанову скасувати. Зокрема апелянт покликається на те, що пеня відповідачем нарахована всупереч вимогам п.п.129.1.2. п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України та не враховано норми статті 58 Конституції України щодо зворотної дії в часі нормативно - правових актів.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи Новоград-Волинською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №2464153 від 19.06.2014 року, яким ОСОБА_3 було нараховано орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 19707,99 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ОСОБА_3 оскаржив його у судовому порядку.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №2464153 від 19.06.2014 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року було залишено без змін, а тому з врахуванням вимог ст. 254 КАС України вона набрала законної сили.

Позивач вказує, що отримав ухвалу апеляційної інстанції 18.03.2015 року та у цей же день частково погасив податковий борг у сумі 10000,00 грн. решту податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням ним було погашено 31.03.2015 року.

З посиланням на п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, позивач вважає, що у відповідача не було підстав для нарахування пені за несвоєчасну сплату податкового боргу, оскільки у період судового оскарження донараховане контролюючим органом грошове зобов'язання є неузгодженим.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Визначення поняття «пеня» надано у підп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755VI (далі - ПКУ), а саме: «Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки».

У свою чергу, відповідно до підп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на підставі підп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ на суму податкового боргу нараховується пеня.

Податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок нарахування, обчислення та сплати пені за порушення термінів сплати податкового зобов'язання регулюється ст.ст. 129, 130, 131 ПКУ та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПАУ «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби» від 17.12.2010 р. № 953 (далі - Інструкція № 953).

Згідно абз. 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов"язання вважається не узгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Зокрема, у відповідності до п.п.129.1.2. п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Аналогічна норма визначена пунктом 2 Наказу ДПА України від 17.12.2010 року №953 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 року за № 1350/18645.

Відповідно до п. 129.2 ст. 129 ПКУ у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується. Тобто пеня скасовується лише у випадку якщо рішення прийнято на користь платника податків.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об"єктивно і всебічно з"ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" червня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: І.Ф.Бондарчук

Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "01" вересня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Ушакова,3,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700

4-третій особі: - ,