Постанова № 49655004, 27.08.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 153/647/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дзерин М.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

27 серпня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 13 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2015 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.

Ямпільський районний суд Вінницької області постановою від 13.05.2015 року вказаний позов задовольнив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача та позивач заперечили проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 19 вересня 2014 року рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області у справі №153/1466/14 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та було встановлено факт, що ним виконувались роботи коваля повний робочий день зі шкідливими умовами праці в період з 1997 року по 09 листопада 2000 року в КСП «Колос» реорганізованого в подальшому в СТОВ «Довіра» села Гальжбіївка Ямпільського району Вінницької області. 18 лютого 2015 року рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області у справі №153/192/15-ц було задоволено заяву ОСОБА_2 і встановлено факт, що ним виконувались роботи коваля повний робочий день зі шкідливими умовами праці в період з 03 травня 1992 року по 1996 рік включно в КСП «Колос» реорганізованого в подальшому в СТОВ «Довіра» села Гальжбіївка Ямпільського району Вінницької області.

Із вказаними рішеннями ОСОБА_2 звернувся до управління ПФУ в Ямпільському районі для підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років.

Рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років ОСОБА_2 було відмовлено, оскільки посада на якій працював ОСОБА_2 не передбачена списками, не надані документи про результати атестації робочих місць, а рішенням суду встановлено лише факт роботи ковалем.

Вважаючи зазначені дії незаконними позивач звернувся до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями п. в ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно зі статтею 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно з п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок, постанова № 422 відповідно). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно із статтею 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року № 21-183а13 та від 10 березня 2015 року № 21-51а15.

Згідно з матеріалами справи, документи, які б підтверджували атестацію робочого місця позивача з 03.05.1992 року по 09.11.2000 року відсутні, а тому неможливо встановити та підтвердити пільговий характер його роботи у цей період, та як наслідок зарахувати вказаний період у спеціальний стаж, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №1.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області відмовляючи ОСОБА_2 у зарахуванні періоду його роботи з 03.05.1992 року по 09.11.2000 року до пільгового стажу внаслідок відсутності документів на підтвердження проведення атестації цієї посади на підприємстві діяв в межах передбачених чинним законодавством.

Крім того, однією з підстав відмови позивачу комісією у зарахуванні до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах періоду роботи з 03.05.1992 року по 09.11.2000 року було те, що посада коваля не передбачена Списком №1.

Так, Списком №1 у розділі XI "Металообробка" затвердженим постановою КМУ від 11.03.1994 ку №162 передбачено лише ковалів на молотах і пресах та ковалів ручного кування.

Рішенням Ямпільського районного суду № 153/1466/14 від 19.09.2014 року було встановлено, що ОСОБА_2 виконувались роботи коваля повний робочий день шкідливими умовами праці в період з 1997 року по 09.11.2000 року в КСП Солос" реорганізованого в подальшому в СТОВ "Довіра", та рішенням Ямпільського районного щу № 153/192/15ц від 18.02.2015 року було встановлено факт, що ОСОБА_2 виконувались роботи коваля повний робочий день із шкідливими умовами раці в період з 03.05.1992 року по 1996 рік в КСП "Колос" реорганізованого в подальшому в ТОВ "Довіра".

Однак, судом першої інстанції під час винесення рішення посаду коваля було замінено на посаду коваля ручного зварювання, при цьому не зазначивши жодних правових підстав та причин такої зміни.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зарахування спірного періоду до стажу позивача, оскільки посада коваля за якою він працював не передбачена Списком №1, а також відсутні документи, які б свідчили про атестацію його умов праці, а тому підстави для зарахування періоду роботи ОСОБА_2 з 03.05.1992 року по 09.11.2000 року до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відсутні.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області задовольнити повністю.

Постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 13 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 вересня 2015 року.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Біла Л.М.

Матохнюк Д.Б.