Постанова № 49654971, 25.08.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2038/15

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

25 серпня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" (далі - позивач) до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Старокостянтинівського відділення (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.05.2015 № 0000292201, видане відповідачем.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2015 у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

17 липня 2015 року до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-1 КАС України суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Таким чином, прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відео конференції в разі наявності клопотання сторони.

Зважаючи на викладене, а також те, що Вінницьким апеляційним адміністративним судом не визнавалась обов'язковою участь в судовому засіданні сторін, колегія суддів вважає, що клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що з 08.04.2015 по 14.04.2015 на підставі наказу Красилівської ОДПІ №13 від 26.03.2015 та повідомлення №3 від 30.03.2015, та на підставі статей 20, 75, п.п. 78.1.1, п.78.1, статті 78 ПК України, посадовою особою відповідача проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр", код ЄДРПОУ 05471885, з питань своєчасності надходження валютних цінностей на Україну, своєчасності проведення розрахунків та підтвердження повідомлення філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Хмельницькому №070-06/14-БТ від 08.01.2015 про порушення строків розрахунків в іноземній валюті по контракту №1707 від 17.07.2014 із нерезидентом Original International Import &Export (Beijing) Co., Китай, за період з 17.07.2014 по 06.02.2015 та повідомленням АТ "БМ "Банк" про порушення строків розрахунків в іноземній валюті по контракту №12/02/2013 від 12.02.2013 із нерезидентом ООО "Славянский Гранит", Російська Федерація за період з 12.02.2013 по 24.12.2014.

Результати перевірки знайшли своє відображення в акті №383/2201/05471885 від 21.042015, яким встановлені порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за порушення термінів повернення валютних цінностей та Постанови НБУ від 20.008.2014 №515 "Про зміну строків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", за перевищення 90 календарних днів по розрахунках за операціями з імпорту товарів по контракту №1707 від 17.07.2014 із нерезидентом Original International Import &Export (Beijing) Co., Китай в сумі 242 098,00 USD.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 15.05.2015 №0000292201, яким позивачеві нарахована сума грошового зобов'язання в розмірі 125 125,09 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що імпортний товар надійшов із порушенням законодавчо встановленого строку: на суму 242098,00 USD на 11 днів (з 24.12.2014 по 03.01.2015), а тому податкове повідомлення - рішення № 0000292201 від 15.05.2015, яким позивачеві нарахована сума грошового зобов'язання в розмірі 125125,09 грн., було прийнято відповідачем правомірно, на підставі Конституції та законів України, у зв'язку з чим заявлені позивачем вимоги про скасування цього рішення, не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР) визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього ж закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Моментом здійснення імпорту відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-ХІІ є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до статті 44 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце. Встановлений у частині першій цієї статті строк, як виняток, може збільшуватися у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України

В силу ч. 3 ст. 71 МК України митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти.

Разом з тим, відповідно до ст. 92 названого Кодексу, якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Водночас, ч. 1 ст. 95 МК України передбачено, що переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Таким чином аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією (що підтверджується штампом митниці "Під митним контролем" на товаросупровідних документах), для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Так, в періоді, який перевірявся, позивач уклав контракт №1707 від 17.07.2014 із нерезидентом Original International Import &Export (Beijing) Co., Китай на поставку товару. Ціна товару встановлена в доларах США та складає 32038,20 USD. Згідно додаткової угоди №1 від 27.09.2014 змінено суму контракту на 500000,00 USD.

На виконання умов імпортного контракту №1707 від 17.07.2014 позивачем 24.09.2014 згідно платіжного доручення №1 в іноземній валюті перерахувало на рахунок компанії Original International Import &Export (Beijing) Co., Китай кошти на суму 242098,00 USD, - як попередня оплата.

Граничний термін надходження імпортної частини контракту або повернення передплати становить 23.12.2014.

10 листопада 2014 року згідно платіжного доручення №2 здійснено оплату на суму 64485,21 USD. Граничний термін надходження імпортної частини становить 08.02.2015.

Придбаний позивачем за даним контрактом товар надійшов в Україну від компанії Original International Import &Export (Beijing) Co., Китай, згідно митної декларації №400050000/2015/000104 від 13.01.2014 типу ІМ 40 ДЕ, загальною вартістю 306 583,21 USD.

Разом з тим придбаний товар перетнув митну територію України та прийнятий під митний контроль 03.01.2015 Південною Митницею, що підтверджується у загальному коносаменті "Bill of LADING" №UАОSS155 з відбитком номерної печатки посадової особи митного органу, а саме № 089 від 03.01.2015 Південної митниці "Під митним контролем".

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 15.05.2015 №0000292201 позивачу було нарахована пеня за порушення термінів розрахунків по імпортному Контракту в розмірі 125125,09 за період з 24.04.2014 по 03.01.2015.

Колегія суддів зазначає, що відповідач безпідставно включив в розрахунок пені 03.01.2015, оскільки товар перетнув митну територію України та прийнятий під митний контроль 03.01.2015 Південною Митницею, що підтверджується у загальному коносаменті "Bill of LADING" №UАОSS155 з переліком поставок та зі штампом Південної Митниці "Під митним контролем" та датою "03.01.2015", отже вказана дата не повинна рахуватися днем порушення і враховуватись при розрахунку пені.

Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішенням Вищого адміністративного суду України від 08.062015 у справі №2а-9494/12/1370.

Таким чином, судом першої інстанції при розгляді справи не взято до уваги норми ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", якою визначено, що моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Згідно зі вказаним законом визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що позивачем порушено строки здійснення розрахунків в іноземній валюті по Контракту (починаючи з 24.12.2014 по 02.01.2014) на 10 днів, а тому пеня яку позивач повинен сплатити за вказане порушення становить разом 113 750, 08 грн.

Відповідачем нараховано позивачу пеню в загальній сумі 125125,09 грн, а тому суд апеляційної інстанції вважає протиправним спірне податкове повідомлення-рішення від 15.05.2015 №0000292201 в частині нарахування пені на суму 11 375, 01 грн (125125,09 грн - 11 375,01 грн = 113 750,08 грн).

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 15.05.2015 №0000292201 в частині нарахування грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 11 375,01 грн. В іншій частині спірне рішення є правомірним, а тому адміністративний позов задоволенню в цій частині не підлягає.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення: є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року скасувати.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2015 року № 0000292201, прийняте Красилівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Старокостянтинівського відділення в частині суми нарахованого грошового зобов'язання в розмірі 11 375,01 грн.

В задоволенні адміністративного позову в іншій частині - відмовити.

Стягнути з Держаного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" 136,50 гривень сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.