Ухвала суду № 49654907, 02.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2015 р. Справа № 821/959/15-а

Категорія: 10.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.,

- Кравченка К.В.

при секретарі - Аврамової О.П.

за участю: представника Херсонського міського центру зайнятості - Федорченко Анна Михайлівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про повернення коштів допомоги по безробіттю

В С Т А Н О В И Л А :

Херсонський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути кошти допомоги по безробіттю в сумі 16256,67 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що відповідачу присвоєно статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Але в ході проведеної перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що ОСОБА_3 під час перебування на обліку як безробітний, своєчасно не надав відомості, які впливають на надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю, що призвело до незаконного отримання ним грошової допомоги в загальній сумі 16256,67 грн. У зв'язку із тим, що відповідачем добровільно суму боргу не сплачено, позивач просить стягнути з ОСОБА_3 вказану суму в судовому порядку.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року, адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Херсонського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 35219574) кошти в сумі 16 256 грн. 67 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що 12 березня 2014 р. до Херсонського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та встановлення виплати допомоги по безробіттю звернувся відповідач .

Наказом Херсонського міського центру зайнятості від 14.03.2014 р. №НТ140314 відповідачу надано статус безробітного та наказом від 19.03.2014 р. №НТ140319 призначено виплату допомоги по безробіттю з 19.03.2014 р.

16.05.2014 р. відповідачем подано заяву про направлення на навчання, про що між ним та Херсонським міським центром зайнятості укладено договір щодо професійного навчання від 16.05.2014 р. № 212014051600004, відповідно до якого відповідач проходив професійне навчання в період з 19.05.2014 р. по 06.06.2014 р.

10.06.2014 р. ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому одноразової виплати допомоги для організації підприємницької діяльності. Зі змісту вказаної заяви вбачається, що відповідач ознайомлений з умовами та порядком використання допомоги по безробіттю, виплаченої одноразово.

Наказом Херсонського міського центру зайнятості від 20.06.2014 р. №НТ140620 призначено виплату одноразової допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності.

Наказом від 20.06.2014 року №НТ140620 припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію безробітних у зв'язку з отриманням одноразової виплати допомоги по безробіттю.

Відповідно до Висновку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №8/р-1 від 06.01.2015 р. встановлено, що ОСОБА_3 надав послуги ПАТ КБ "ПриватБанк" за договором цивільно-правового характеру №21413806 від 01.03.2014 р.

Директором Херсонського міського центру зайнятості винесено наказ №НТ150205 від 10 травня 2015 року про повернення коштів ОСОБА_3 в сумі 16256,67 грн.

Позивачем на адресу відповідача надіслано лист 09-24/356 від 06.02.2015 р. про повернення коштів у сумі 16256,67 грн., який отримано останнім 07.02.2015 р.

На день винесення рішення, вказана сума боргу відповідачем добровільно не сплачена.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що укладення відповідачем, який має статус безробітного, цивільно - правового такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати йому допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону №1533-III є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Умови та порядок надання особі статусу безробітного та порядок виплати допомоги по безробіттю регламентуються Законом України "Про зайнятість населення" від №5067-VІ від 05.07.2012р. (далі - Закон №5067-VІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. №1533-ІІІ (далі - Закон №1533-ІІІ).

Згідно із наданим ст.1 Закону №5067-VІ визначенням, зайнятість - це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно; безробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування, а безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

За змістом ст.4 цього ж Закону, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ст.ст.6, 7 Закону №1533-ІІІ, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи; видами забезпечення за цим Законом, зокрема, є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Статтею 31 Закону №1533-ІІІ передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Згідно із ч.2 ст.36 Закону №1533-ІІІ, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 36 цього Закону встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як установлено п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000р. за №915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Згідно з пунктом 6.14 згаданого Порядку, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Підпунктом 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітних, зокрема, з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Таким чином, наведені правові норми пов'язують припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку - із укладенням ними цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг за винагороду. Отже, укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону №1533-III є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року у справі №21-20а15.

Враховуючи те, що в період отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_3 уклав із ПАТ КБ "Приватбанк" договір цивільно-правового характеру з надання послуг по стягненню заборгованості з боржників, за виконання яких йому була сплачена винагорода, і з урахуванням неповідомлення відповідачем про це Херсонський міський центр зайнятості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що кошти, виплачені ОСОБА_3 як допомога по безробіттю в період з 19 березня 2014 року по 13 грудня 2014 року у розмірі 14550грн.12 коп., та вартість наданої соціальної послуги професійного навчання у розмірі 1706 грн. 55 коп., підлягають поверненню.

Доводи апелянта з посиланням на п.2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», колегія суддів вважає безпідставними оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні відповідачем норм законодавства.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про відсутність доказів які б свідчили про надання відповідачем оплачуваних послуг банку в період перебування на обліку в центрі зайнятості, оскільки матеріалами справи підтверджується укладання цивільного правового договору та отримання винагороди відповідачем.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

З урахуванням вищезазначених обставин та положень закону, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Херсонського міського центру зайнятості та їх задоволення.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарги задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В.Кравченко